Вы здесь

Фізіолого-біохімічні показники крові, молока і тканин організму великої рогатої худоби при аліментарному навантаженні кадмієм і цинком

Автор: 
Ковальчук Ірина Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
3406U003514
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Вибір напрямку досліджень і схеми проведення дослідів
Враховуючи актуальність вивчення підвищених рівнів важких металів у системі
корми – тварина – продукти тваринництва вибір напрямку досліджень пов’язували з
введенням у раціони великої рогатої худоби підвищених рівнів кадмію і цинку,
з’ясування фізіолого – біохімічних механізмів їх дії на організм, вмісту у
крові, молоці і тканинах внутрішніх органів.
Дослідження проведені протягом 2000-2004рр. у господарствах, які територіально
розташовані у зонах підвищеного техногенного навантаження Львівської області.
Перша серія досліджень проведена в ТзОВ ”Україна” (с. Купче Буського району) на
трьох групах лактуючих корів (І-контрольна, ІІ і ІІІ дослідні), по 6 тварин у
кожній, української чорно-рябої молочної породи, аналогах за віком,
фізіологічним станом і продуктивністю (дослід 1). Тваринам ІІ групи до раціонів
годівлі додавали сульфат цинку в кількості 2,2 г/тв/добу, що відповідало 0,5 г
цинку, а коровам ІІІ групи – сульфат кадмію в кількості 9,2 мг/тв/добу, що
відповідало 4 мг кадмію (низький рівень). У другій серії досліджень тварини
отримували – відповідно 3,3 г/тв/добу сульфату цинку (0,75 г цинку) і - 13,8
мг/тв/добу сульфату кадмію (6 мг кадмію). Тварини І групи були контролем
(табл.2.1.).
Корови контрольної і дослідних груп утримувалися на прив’язі в типових
корівниках з випасанням у літній період на прифермських пасовищах у загальному
стаді. Годівля нормувалася відповідно до фізіологічного стану, продуктивності і
маси тіла з врахуванням пори року, що відображають складені раціони,
водонапування централізоване, доїння дворазове на установці лінійного типу в
переносні бачки (Столярчук П.З., 1989) [209]. В літній період тварин
підгодовували зеленими кормами. Кров і молоко для біохімічних
досліджень відбирали один раз у підготовчий період (за 8-10 діб до згодовування
Zn i Cd) і тричі у дослідний за умов стійлового та пасовищного утримання. Кров
відбирали із яремної вени через 1,5-2 години після ранкової годівлі та доїння,
а зразки молока - із ранкового і вечірнього надоїв у дні взяття крові. У дні
контрольних доїнь та взяття проб молока і крові відбирали зразки кормів та води
для лабораторних досліджень, а також контролювали клінічний стан тварин
дослідних і контрольної груп за такими показниками: температура, частота пульсу
та дихання і стан слизових оболонок.
Таблиця 2.1.
Характеристика корів у досліді 1.
№ п/п
Інв. №
Рік народження
Жива
маса, кг
Дата отелення
Лактація
Добовий надій у підготовчий період, кг
Вміст жиру в молоці, %
І-контрольна група
1
668
1992
410
26.01.01.
9,0
3,1
594
1993
400
21.02.01.
9,0
3,4
1362
1995
450
25.02.01.
10,0
3,5
1240
1994
430
17.02.01.
7,5
3,2
1278
1996
400
01.02.01.
8,2
3,4
1196
1994
380
03.03.01.
8,8
3,0
M±m
411,67±10,14
5,00±0,45
8,75±0,34
3,26±0,08
ІІ-дослідна група
7
1508
1991
410
10.03.01.
9,0
3,4
1146
1994
440
17.01.01.
7,5
3,1
1262
1995
420
01.02.01.
7,0
3,0
10
834
1990
470
11.02.01.
9,5
3,1
11
682
1990
380
10.02.01.
8,0
3,2
12
796
1994
455
12.01.01.
8,0
3,0
M±m
429,17±13,32
5,0±0,47
8,16±0,38
3,13±0,06
ІІІ-дослідна група
13
1482
1990
450
07.02.01.
8,0
3,2
14
784
1995
430
14.02.01.
8,5
3,2
15
1308
1991
400
24.02.01.
7,5
3,0
16
346
1991
410
15.02.01.
8,5
4,0
17
1564
1994
430
14.02.01.
7,5
3,0
18
16
1990
410
06.02.01.
9,0
3,0
M±m
421,67±7,49
5,67±0,42
8,17±0,25
3,23±0,16
У крові визначали: лейкоцитограму [102], кількість лейкоцитів і еритроцитів
[40], вміст гемоглобіну [102], глутатіону [218], у плазмі крові концентрацію
білків сироватки [102], SH-груп [205], окремих важких металів на
атомно-абсорбційному спектрофотометрі СП-115 [131] та жирних кислот [187, 279,
290]. В молоці визначали вміст жиру [119, 120] та його жирнокислотний склад
[290], сухого і мінерального залишку [119, 130, 136] і окремих ВМ [131]. У
кормах визначали вміст окремих ВМ [131] та поживність кормів.
Другий дослід проведений на 3-х групах телиць української чорно-рябої молочної
породи, віком 4-5 місяців, по 6 тварин у кожній, сформованих за принципом
груп-аналогів (табл.2.2).
Таблиця 2.2.
Характеристика телиць у досліді 2
№ п/п
Інв. №
Дата народження
Жива маса, кг
І контрольна група
141
12.06.01.
98
91
23.05.01.
100
131
22.04.01.
102
223
26.05.01.
100
97
24.05.01.
104
95
19.05.01.
101
M±m
100,8±0,8
ІІ дослідна группа (ZnSO4 600мг/тв/добу)
94
05.05.01.
99
121
10.05.01.
98
125
22.05.01.
103
10
87
18.05.01.
102
11
115
08.05.01.
100
12
81
30.04.01.
108
M±m
101,6±1,5
ІІІ дослідна группа (CdSO4 3,5мг/тв/добу)
13
63
28.04.01.
108
14
85
25.05.01.
93
15
137
08.06.01.
95
16
109
15.05.01.
100
17
143
10.06.01.
100
18
89
25.04.01.
102
M±m
100,3±2,2
Тваринам ІІ групи до раціону годівлі вводили сульфат цинку, в кількості 600
мг/тв/добу, а теличкам ІІІ групи – 3,5 мг/тв/добу сульфату кадмію. Тварини І
групи служили контролем.
Тварини всіх груп утримувались в однакових зоогігієнічних і технологічних
умовах у типових корівниках на прив’язі, годівля нормована згідно живої маси,
водонапування – централізоване з автонапувалок (додаток Д).
Для досліджень відбирали кров із яремної вени один раз у підготовчий період на
5-6 місяцях і двічі у дослідний на 7-8 та 9-10 місяцях росту і розвитку, а
також корми та шерсть. У кормах і крові визначали показники, аналогічно першому
досліду. У шерсті визначали вміст окремих мінера