Вы здесь

Вплив діяльності Європейського суду з прав людини на формування національних правозахисних систем і дотримання державами стандартів захисту прав людини

Автор: 
Капустинський Віктор Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U003617
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ II. РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ
2.1. Правовий зміст складу, структури та юрисдикції Європейського суду з прав
людини, повноважень суддів та підрозділів Суду
Досліджуючи Конвенцію та її Протоколи, можна визначити такі питання, як склад
Суду, його структуру, статус як суддів і їх повноваження, так і склад
структурних підрозділів Суду та їх статус, строки діяльності суддів тощо.
Місцезнаходженням Суду є місцезнаходження Ради Європи у Страсбурзі. Проте, якщо
Суд вважатиме за доцільне, він може здійснювати свої функції будь-де на
території держав - членів Ради Європи [160, с. 5-14].
Європейський суд діє у складі 45 суддів (незабаром Парламентська Асамблея має
обрати до складу Суду суддю від Монако, держави, яка нещодавно ратифікувала
Конвенцію. Також з набранням чинності Протоколом № 14 [249] та з приєднанням до
нього ЄС як учасника Конвенції, до Суду може бути обрано одного суддю від цієї
міжнародної організації), тобто такої самої кількості суддів, що й
держав-учасниць Конвенції. Судді обираються Парламентською Асамблеєю Ради
Європи з трьох кандидатів, представлених державами-учасницями на цю посаду,
строком на шість років. Судді обираються таким чином, щоб кожні три роки склад
Суду оновлювався на одну третину. Судді Європейського суду не є представниками
держав, а діють в "індивідуальній якості" і є незалежними.
Відповідно до Конвенції та Регламенту Суду (пункт 1 правила 8) [257], Суд на
пленарному засіданні обирає голову, двох заступників голови Суду, які також є
головами двох секцій Суду, та голів двох інших секцій Суду (з 1 квітня 2006
року в Суді діє П’ята Секція Суду, яка також опікується розглядом справ
стосовно України). Судді розподіляються на п’ять-чотири секцій, що утворюються
строком на три роки та склад яких має бути збалансованим географічно і за
ознакою статі та відображати різні правові системи Договірних Сторін. У кожній
секції обирається заступник її голови (пункт 2 правила 8). Палати з семи суддів
компонуються в кожній секції за принципом ротації з головою палати та суддею,
обраним від держави, проти якої спрямована заява, у складі такої палати. Якщо
справа розглядається в іншій секції, суддя, обраний від держави, бере участь у
розгляді справи ex officio (за посадою). Інші члени палати беруть участь у
розгляді як судді, що можуть замінити інших суддів у випадку їх відсутності чи
іншої практичної необхідності [257].
У рамках секції Суду діють комітети у складі трьох суддів, що створюються для
розгляду справ на дванадцять місяців. Велика палата Суду складається з
сімнадцяти суддів, включаючи голову, заступників голови та голів секцій як
членів палати ex officio. Велика палата діє як перша інстанція у справах, де
розглядаються важливі питання тлумачення норм Конвенції та вироблення важливих
прецедентних рішень, з іншого боку, вона виступає в ролі інстанції, яка
переглядає рішення п’яти, палат секцій Суду, тобто Велика палата фактично стала
своєрідною "апеляційною інстанцією" для сторін у справі, які можуть оскаржити
рішення палати до Великої палати (Правило 24) [257].
Для того, щоб справа була направлена на розгляд Великої палати, необхідно
винесення процесуального рішення "колегією Великої палати у складі п’яти суддів
(голови Суду та голів або заступників голів секцій, крім тієї, з якої було
сформовано палату, що розглядала справу, та одного судді, визначеного за
ротацією з-поміж суддів, - крім тих, що розглядали цю справу в палаті), яка має
дійти висновку про те, що "справа порушує серйозне питання щодо тлумачення або
застосування Конвенцiї чи протоколiв до неї або важливе питання загального
значення" (стаття 43 Конвенції) [89].
Регламент Суду [257] містить у собі правила, які визначають порядок та
організацію роботи Суду, канцелярії суду, вимоги до судового провадження тощо
[160, с. 120-166].
Суд складається із палат і Великої палати, до складу яких входять судді. Як
член палати та Великої палати за посадою засідає суддя, обраний від
заінтересованої Високої Договірної Сторони. Якщо такого судді немає або в разі
його неспроможності взяти участь у засіданні, в якості судді засідає особа,
вибрана Головою Суду зі списку, заздалегідь поданого цією Стороною [160].
До складу Великої палати входять також Голова Суду, заступники Голови, голови
палат та інші судді, які визначаються відповідно до Регламенту Суду [ 257].
Якщо справа передається до Великої палати згідно зі статтею 43 Конвенції, у
Великій палаті не може засідати жоден суддя з палати, яка постановила судове
рішення, за винятком голови палати та судді, який засідав від заінтересованої
держави-члена Ради Європи [257]. За аналогією вбачається доцільним внести до
Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" [110]
положення щодо права Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини брати
участь у судових засіданнях, де йдеться про захист прав людини.
У роботі палати або Великої палати може брати участь Комісар Ради Європи з прав
людини, який може подавати свої міркування у письмовій формі і брати участь у
слуханнях [259].
Голова Суду спрямовує діяльність Суду та здійснює адміністративні функції. Він
представляє Суд, і на нього, зокрема, покладається відповідальність за зв’язки
з керівними органами Ради Європи. Крім того, Голова головує на пленарних
засіданнях Суду, засіданнях Великої палати та засіданнях колегії з п’яти
суддів.
Голова не бере участі в розгляді справ, які слухаються палатами, крім випадків,
коли він є суддею, обраним від відповідної Договірної Сторони.
Голови секцій головують на засіданнях секцій та палат, членами яких вони є, і
спрямовують роботу цих секцій. Заступники голів секці