Вы здесь

Прогнозування ринкової вартості акцій

Автор: 
Шапран Наталя Сергіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
3406U003683
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ВИКОРИСТАННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО І ТЕХНІЧНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РИНКОВОЇ
ВАРТОСТІ АКЦІЙ В УКРАЇНІ
2.1. Вплив факторів макрорівня на формування ринкової вартості акцій
Для прогнозування ринкової вартості акції з використанням фундаментального
аналізу необхідно здійснити цілу ланку прогнозів, а саме:
- економіки в цілому;
- ринку акцій;
- безпосередньо компанії, що є емітентом акції.
Перші два види прогнозів можна віднести до прогнозування факторів макрорівня,
або макроекономічних факторів, останній – до прогнозування мікроекономічних
факторів, що впливають на ринкову вартість акцій компанії.
Виникає питання, чи існує взаємний зв’язок між зміною кон’юнктури з одного
боку, і рухом акцій – з іншого? Критика прогнозування курсу акцій за допомогою
кон’юнктури зазвичай ведеться по двом напрямкам. Один з них ґрунтується на
тому, що зміна кон’юнктури сьогодні якщо і може прогнозуватись, то недостатньо
надійно. Критики іншого напрямку ставлять під сумнів пануючу на біржі думку про
зв’язок зміни кон’юнктури з ринком акцій. Так, Л. Бернстайн зазначає: „Наше
початкове припущення полягає в тому, що гарні інвестиційні результати
досягаються скоріше ретельним дослідженням та аналізом одиничних підприємств,
ніж виключною увагою до агрегованих ринкових показників” [73, c. 23].
Прихильники ж ідеї існування зв’язку між показниками економічного розвитку та
курсами акцій, наприклад, Ф. Блок, С. Коттл, Р. Мюррей та М. Лейбович
зазначають, що перспективи ринків акцій і облігацій залежать від наступної
динаміки таких базових економічних показників, як: темпи росту ВВП, рівень та
темпи накопичень компаній та фізичних осіб, темпи інфляції тощо. На думку цих
авторів, загальноекономічні прогнози є базою для прогнозування ринків акцій і
облігацій [60, с. 64].
Математичні розрахунки, проведені на даних розвинутих ринків, також доводять
існування такого зв’язку, хоча, як зазначає більшість економістів, в часовому
відношенні ринок акцій випереджає кон’юнктуру. Це означає, що рух ринку акцій
передбачає можливу зміну макроекономічних показників, тому що інвестори на
біржі керуються майбутнім, а не сьогоднішнім або минулим.
Зокрема, проведені Р. Колбі та Т. Мейерсом дослідження наявності взаємозв’язку
між американським фондовим індексом Standard & Poor’s 500 та деякими
індикаторами економічного розвитку США, що охоплювали період більше 30 років,
дозволили за допомогою статистичних методів аналізу довести наявність зв’язків
між рухом індексу Standard & Poor’s 500 та динамікою відсоткових ставок,
мінімального рівня резервування, що встановлює ФРС, грошовою маси, рівня
бідності населення, індикатора рівня заборгованості за придбані з розстрочкою
платежу товари та деякими іншими макроеконоомічними показниками.
Найбільша прогнозна цінність, за розрахунками цих авторів, притаманна таким
показникам як динаміка відсокових ставок та мінімальний рівень резервування.
Проте дослідження Р.Колбі та Т. Мейерса свідчать, що в більшості випадків
макроекономічні індикатори не випереджають, а рухаються синхронно з рухом
індексу, або навіть запаздують [74]. Такої ж думки дотримується і німецький
економіст Ф.Бергер, розрахунки якого показують, що в середньому курси акцій на
розвинутих ринках випереджають фактичний економічний розвиток на 6-9 місяців
[75, c. 16].
Деякі дослідники ринку дотримуються думки, що зв’язку між ринком акцій і
темпами розвитку економік взагалі не існує. Наприклад, так вважають професор
університету Флориди Джей Ріхтер, який проаналізував темпи розвитку економік 16
країн світу та їх ринків акцій на протязі ХХ ст. [77, c. 4], а також група
експертів Лондонської бізнес-школи та голландського банку ABN Amro, що
проаналізували показники 53 країн світу [78, c. 26].
Проте більшість аналітиків і економістів, які займаються питаннями
фундаментального аналізу, серед великої кількості даних, що характеризують
економічний розвиток країни, вважають обов’язковими для відстеження наступні
показники:
Макроекономічні показники (фактори) кон’юнктурного впливу: Валовий внутрішній
або Валовий національний продукт, обсяг промислового виробництва, доходи
громадян, розмір капіталовкладень, індекс цін виробників промислової продукції
та рівень безробіття.
Макроекономічні показники (фактори) монетарного впливу: грошова маса та
відсоткова ставка.
Безумовно, в період економічного підйому, або розквіту кон’юнктури, що
характеризується зростанням надходження замовлень, покращенням навантаження
виробничих потужностей, а також зменшенням витрат компаній на фінансування
виробництва шляхом використання позичкового капіталу (банківські позики, емісії
облігацій), що викликані меншим рівнем відсоткових ставок, компаніям значно
легше працювати з прибутком, ніж в період економічного спаду. При цьому чим в
більшій мірі очікуються позитивні для компаній зміни макроекономічних факторів,
тим більшим є прогнозований обсяг доходів компаній, в тому числі на одну акцію,
і відповідно тим більшою повинна бути ринкова ціна акцій. Останній вислів є
вірним, якщо виходити з основного постулату фундаментального аналізу, що
очікувані компаніями доходи визначають курс їх акцій.
Важливим є те, що ринок цінних паперів не є уособленим елементом економічної
системи і знаходиться під одночасним впливом всієї сукупності економічних,
соціальних і політичних факторів. Так і курс акцій в певній мірі визначається
сукупністю взаємодії макроекономічних факторів, при цьому вплив останніх на
динаміку курсу акцій може мати протилежне спрямування. Поєднання сукупності
макроекономічних факторів, що на думку провідних фахівців галузі економічного
аналізу мають курсоутворююче