Вы здесь

Гепато-остеодистрофічний синдром у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі

Автор: 
Дубін Олександр Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U003753
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконувалася протягом 2001–2006 рр. у лабораторії НДІ внутрішніх хвороб
тварин, Головному міжгосподарському підприємстві Верхняцького міжрайонного
об’єднання з виробництва яловичини Христинівського району Черкаської області.
Основний напрямок діяльності господарства – відгодівля молодняку великої
рогатої худоби. Господарство пройшло різні етапи реорганізації, що призвело до
зміни назви – ТОВ “Е і М Красива Земля” та здійснення господарської діяльності
за рахунок інвестицій з Йорданії. Напрям діяльності залишився незмінним. На
орендованих землях вирощується ячмінь та кукурудза на силос для створення
частково своєї кормової бази. Відгодований молодняк експортується в країни
Ближнього Сходу (Йорданія, Ліван, Лівія, Сірія) масою тіла 380 кг і більше,
вищої вгодованості.
Молодняк для відгодівлі постачали з 132 сільськогосподарських підприємств
чотирнадцяти областей України (Вінницької, Волинської, Житомирської,
Кіровоградської, Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської,
Сумської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської). У період з
січня 2001 по січень 2005 р. було завезено і відгодовано 7500 голів молодняку
великої рогатої худоби. На відгодівлю ставиться молодняк масою тіла 150–350 кг,
віком 10–18 міс. різних порід – симентальської, чорно-рябої,
абердино-ангуської, лебединської, поліської, шароле. Продуктивність тварин на
відгодівлі становить 800–1000 г приросту маси тіла на добу.
У господарстві працює три тваринницьких приміщення на загальну кількість
поголів’я – 2200 голів, два з них – по 850, одне – на 500. Утримання бичків
прив’язне, підлога решітчаста. Тип годівлі – жомо-концентратний, рідше –
жомо-силосно-концентратний. Моціон не практикується.
Об’єктом для дослідження були бички різних порід (симентальської, чорно-
рябої, абердино-ангуської, лебединської) віком 10–18 місяців, проте в окремих
дослідах підбирався молодняк однієї породи.
Предметом для дослідження були кров (визначали еритроцити, гемоглобін,
лейкоцити, лейкограму, гематокритну величину), сироватка крові (загальний
кальцій, загальний білок, неорганічний фосфор, сечовина, креатинін,
колоїдно-осадові проби – формолова, сулемова, з міді сульфатом, активність ЛФ,
АСТ, АЛТ, ГГТ, вітамін А, каротин, мідь, цинк, залізо,
25-гідроксихолекальциферол (25ОНD3), кальцитонін (КТ), внутрішні органи
(печінка, нирки, головний мозок).
Експериментальну частину роботи виконували за наступним планом (рис. 2.1):
1) вивчення клінічного статусу, гемопоезу, показників А- і D-вітамінного та
фосфорно-кальцієвого обміну і функціонального стану печінки при тривалій (6–8
місяців) жомовій відгодівлі бичків;
2) вивчення адаптації молодняку різних порід до тривалої жомової відгодівлі;
3) вивчення функціонального стану печінки і нирок у бичків, хворих на
остеодистрофію та гепатодистрофію;
4) порівняння різних методів діагностики патології за сумісного перебігу
остеодистрофії та гепатодистрофії;
5) вивчення ефективності застосування окремо виготовлених олійних розчинів
вітамінів А, D2 і Е та вітамінно-мінерального преміксу для профілактики і
лікування гепато-остеодистрофічного синдрому при відгодівлі бичків.
Для виконання поставлених завдань у період з 2001 по 2006 рік було проведено
клінічне дослідження 1000 бичків, досліджено 360 проб крові, 50 – сечі, 5 –
вмісту рубця молодняку великої рогатої худоби. Досліджували кров бичків, які
утримувались на відгодівлі 70–120 днів (1-а група) та 150–180 днів (2-а
група).
Показники морфологічного складу крові у молодняку визначали загально-прийнятими
методами: кількість еритроцитів і лейкоцитів – меланжерним мето-

Рисунок 2.1 – Схема виконання експериментальних досліджень
дом у лічильній камері з сіткою Горяєва, лейкограму виводили в мазках,
фарбованих за Романовським – Гімзою. Вміст гемоглобіну визначали
геміглобінціанідним методом, а гематокритну величину – методом
мікроцентрифугування [249, 250].
При дослідженні органів травлення провели аналіз 5 проб вмісту рубця, взятого
від бичків на жомо-концентратній відгодівлі: визначали: колір, запах,
консистенцію, величину pH, загальну кількість ЛЖК (за методом Маркгама) і
процентне співвідношення окремих кислот методом газової хроматографії на
приладі “Хром – 5” (за допомоги доцента Чуба О.В.), редуктазну активність – за
реакцією з метиленовим синім [250].
При вивченні стану печінки використовували клінічні та лабораторні методи
дослідження. Функціональний стан печінки оцінювали за результатами визначення у
сироватці крові вмісту загального білка (n=160) – рефрактометрично,
колоїдно-осадових проб (n=328) – формолової, сулемової (за Грінстедом), з
розчином міді сульфату (за Постніковим В.С.), активності індикаторних ферментів
– АСТ (n=152) – кінетичним методом (Felding P.et al., 1981), АЛТ (n=134) –
методом Рейтмана і Френкеля (1957), ГГТ (n=85) – методом Szas, сечовини (n=115)
– методом з уреазою та за колірною реакцією з діацетилмоно-оксимом. Рівень
вітаміну А в сироватці крові визначали за методикою О.Бессея у модифікації В.І.
Левченка зі співавт. [250, 251].
При вивченні стану нирок у сироватці крові досліджували екскреторну – за
вмістом сечовини (n=115) та фільтраційну функції – за вмістом креатиніну
(n=154) – методом Яффе [250, 251]. Дослідження сечі (n=50) проводили
індикаторними смужками “Nona PHAN” фірми “Lachema” (Чехія), визначаючи відносну
густину, водневий показник (рН), уміст білка, нітритів, глюкози, кетонових тіл,
жовчних п