Вы здесь

Взаємозв'язок типів гемодинаміки із станом вегетативної нервової системи у здорових людей

Автор: 
Ківежді Клара Бартолонівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004098
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Методика досліджень
2.1 Характеристика досліджуваного контингенту
Обстежено 208 практично здорових студентів медичного та біологічного
факультетів УжНУ чоловічої статі віком від 17 до 22 років. На момент обстеження
суб’єкти не пред’являли скарг на здоров’я, при фізикальному обстеженні
патологічних змін не виявлено. До обстеження не залучали осіб із спортивним
розрядом та осіб, які регулярно займалися спортом. Перед обстеженням студентів
опитували про самопочуття (наявність головного болю, запаморочення при переході
у положення стоячи, фізичну стомленість), вживання медикаментів, алкоголю, кави
за попередню добу з метою виключення таких осіб із дослідження.
2.2. Реєстрація показників центральної гемодинаміки
У даній роботі параметри центральної гемодинаміки визначались методом
тетраполярної грудної реографії за Kubicek у модифікації Ю.Т.Пушкаря [129]. Для
реалізації методу в роботі використовували наступні прилади та матеріали:
апаратно-програмний комплекс “Варіокард”, електроди, що виготовлені з металевої
обмотки кабелю і нашиті на еластичну стрічку, сантиметрову стрічку для
вимірювання відстані між електродами.
Рис.2.1. Схема накладання електродів при тетраполярній грудній реографії.
Для визначення систолічного та хвилинного об’ємів крові проводилась калібровка
масштабу запису, підготовка пацієнта і накладання електродів за стандартною
тетраполярною схемою: на шию та на грудну клітку на рівні processus xiphoideus
накладались парні електроди (зовнішні несучі та внутрішні зйомні) та
вимірювалась відстань між серединами зйомних електродів по передній поверхні
грудної клітки, значення якої вводилось у комп’ютер. Величина базового
імпедансу детектувалася автоматично апаратно-програмним комплексом.
В результаті обробки грудної тетраполярної реограми та її першої похідної
прилад автоматично визначав характерні точки, які були використані для
розрахунків показників центральної гемодинаміки.
Рис.2.2. Основні параметри реограми
Позначення
ПАРАМЕТР
Розмірність
Базовий імпеданс
Ом
Тривалість серцевого циклу
Сек
Тривалість висхідної частини
Сек
Тривалість низхідної частини
Сек
A1
Тривалість швидкого кровонаповнення
Сек
A2
Тривалість повільного кровонаповнення
Сек
Тв
Період вигнання
Сек
h1
Амплітуда систолічної хвилі

h2
Амплітуда інцізури

h3
Амплітуда діастолічної хвилі

h4
Амплітуда швидкого кровонаповнення

h2/h1
Дикротичний індекс
h3/h1
Діастолічний індекс
Первинні показники реограми, антропометричні параметри та показники
артеріального тиску були використані для розрахунку наступних показників
центральної гемодинаміки:
Систолічний об’єм крові ( W. Kubicek )
(см3)
r = 150 (Ом/см) питомий опір крові
L (см)- відстань між внутрішніми електродами
Z (Ом)- базовий імпеданс
hd (Ом/мСек)- максимальна амплітуда диференціальної реограми
Тв (мСек)- період вигнання
Хвилинний об’єм кровообігу
(л/хв)
СО (л) – систолічний об’єм
ЧСС (уд.за хв.) - частота серцевих скорочень
Належний хвилинний об’єм кровообігу (за М.М.Савицьким [136])
(л/хв), де
4.88 - середній калоричний еквівалент кисню
0.04 - артеріо-венозна різниця
1440=24х60 – хвилин у добі
НОО (ккал)- належний основний обмін (формула Гаріса і Бенедикта)
Для чоловіків (ккал)
Для жінок (ккал)
М (кг) – маса тіла
Р (см) - зріст
В (років) - вік
Площа поверхні тіла ( Формула Дю Буа )
(м2)
W (кг) - маса тіла
H (см) - зріст
Ударний індекс
(мл/м2)
СО (мл) – систолічний об’єм
S (м2) - площа поверхні тіла
Серцевий індекс
( л/(хвхм2) )
ХОК (л) - хвилинний об’єм кровообігу
S (м2) - площа поверхні тіла
Належний серцевий індекс
( л/(хв. м2) )
Середній артеріальний тиск (формула Хікема)
(мм.рт.ст.)
АТсист – систолічний артеріальний тиск;
АТдіаст – діастолічний артеріальний тиск.
Належний середній артеріальний тиск
НСАТ – визначався за таблицею ( Власов, 1999 [36])
Таблиця 2.1.
Показники належного середнього артеріального тиску
ВІК
(років)
для чоловіків
(мм.рт.ст)
для жінок
(мм.рт.ст)
3-7
70
70
7-12
74
74
12-16
76
76
16-19
78
78
19-30
80
80
30-50
85
85
50-60
90
85
60-75
95
100
75 і більше
105
110
Питомий периферичний опір
(ум.од)
САТ (мм.рт.ст.) - середній артеріальний тиск
СІ (л/(хв./м2) – серцевий індекс
Належний питомий периферичний опір
(ум.од)
Загальний периферичний опір
(дин/см-5/сек)
1332 - фактор переводу (мм.рт.ст.) в (дин/1см2)
V - секундний об’єм крові (см3/сек)
ХОК - хвилинний об’єм крові (л)
САТ (мм.рт.ст.) – середній артеріальний тиск
Об’ємна швидкість вигнання крові
(мл/сек)
СО (мл) – систолічний об’єм
Тв (мсек)- період вигнання
Потужність лівого шлуночка
(Вт)
САТ (мм.рт.ст.) – середній артеріальний тиск
Витрата енергії на переміщення 1 літра крові
(Вт/л)
ПЛШ - (Вт) – потужність лівого шлуночка
Тв (мсек) – період вигнання
ЧСС (уд.за хв.) - частота серцевих скорочень
ХОК - хвилинний об’єм крові (л)
2.3. Методика визначення типу кровообігу
Класифікація людей за типами кровообігу дає можливість оцінити вклад судинного
і серцевого компонентів у підтриманні системного артеріального тиску [139]. У
роботі була використана власна модифікація методики визначення типів
кровообігу, яка ґрунтується на розробках М.І Арінчина [7,9].
При розрахунку критеріїв типу гемодинаміки М.І.Арінчин [9] використав відносні
показники індексу кровозабезпечення, периферичного опору, середнього
гемодинамічного тиску. Виходячи з цих показників, критеріями середнього типу
він вважав коливання індексу кровозабезпечення (ІК%) та індексу загального
периферичного опору (ІПО%) у межах 100+10% при нормальному артеріальному тиску.
Відповідно при ІК>110% від належного ТСК вважається серцевим, а при ІПО% >110%
- судинним. У свої