Вы здесь

Рентгеноанатомічні особливості утворень грудної клітки у здорових міських юнаків і дівчат з різним соматотипом

Автор: 
Ясько Володимир Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004119
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Загальна методика й основні методи дослідження
2.1. Загальна методика та об’єкти дослідження
У відповідності з метою та завданнями дослідження нами на базі
науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім.
М.І. Пирогова (загально-університетська тематика “Розробка нормативних
критеріїв здоров’я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення
антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення
маркерів мультифакторіальних захворювань”) після первинного анкетування було
відібрано 594 міських юнаків різної статі у третьому поколінні мешканців
Подільського регіону України, які не мали будь-яких скарг на стан здоров’я на
момент обстеження та хронічних захворювань у анамнезі. Після проведення
скринінг-оцінки стану здоров’я було вилучено з обстеження 267 юнаків. Після
чого було проведено детальне клініко-лабораторне дослідження (ультразвукова
діагностика серця, магістральних судин, щитоподібної залози, паренхіматозних
органів черевної порожнини, нирок, сечового міхура, матки та яєчників;
рентгенографія грудної клітини; спірографія; кардіографія; реовазографія;
стоматологічне обстеження; визначення основних біохімічних показників крові та
рівня гормонів щитоподібної залози і яєчників).
В результаті для подальшого детального дослідження рентгенологічних показників
грудної клітки та ребер із 327 обстежених міських юнаків різної статі було
відібрано 187 практично здорових (94 юнаки віком від 17 до 21 року та 93
дівчини віком від 16 до 20 років) згідно схеми вікової періодизації онтогенезу
людини, яка була прийнята на VII Всесоюзній конференції з проблем вікової
морфології, фізіології та біохімії АПН СРСР) [18].
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Антропометричні та соматотипологічні дослідження.
Антропометричне обстеження (табл. А.2-А.5) проведено згідно схеми В.В.Бунака
[10]. Всі антропометричні виміри проводилися на правій половині тіла.
Довжину тіла вимірювали за допомогою спеціально сконструйованого універсального
антропометра, з точністю до 0,5 см. Масу тіла визначали на спеціальних медичних
вагах з точністю до 0,1 кг. Розрахунковим шляхом визначали площу поверхні тіла
за методикою Дю Буа [35]:
S = W0,425 x H0,725 x 0,007184
де, W – маса тіла (кг);
H – зріст (см).
За допомогою універсального антропометра визначали висоту п’яти
антропометричних точок: 1) верхньогрудинної – знаходиться на середині краю
яремної вирізки рукоятки грудини; 2) акроміальної (плечової) – зовнішня точка
акроміального виросту лопатки; 3) пальцевої – відповідає найнижчій точці
дистальної фаланги третього пальця; 4) лобкової – відповідає верхньому краю
лобкового симфізу; 5) вертлюгової – відповідає вертлюгу стегнової кістки.
Вимірювали п’ятнадцять обхватних розмірів тіла за допомогою сантиметрової
стрічки з точністю до 0,5 см (після кожних 100 вимірів стрічку змінювали): 1-3)
грудної клітки (при паузі, глибоких вдиху і видиху); 4-5) плеча (при
максимальній напрузі та в розслабленому стані); 6-7) передпліччя (у верхній та
нижній частині); 8) стегна; 9-10) гомілки (у верхній та нижній частині); 11)
шиї; 12) талії; 13) стегон; 14) стопи; 15) кисті. Вимірювання проводилися по
найбільшій чи найменшій окружності вимірюваних об’єктів, при розслаблених
м'язах.
Визначали штангенциркулем з точністю до 0,01 см ширину дистальних епіфізів: 1)
плеча (найбільша відстань по горизонталі між зовнішнім і внутрішнім
надвиростками плечової кісти); 2) передпліччя (найбільша відстань по
горизонталі між шилоподібними відростками променевої і ліктьової кісти); 3)
стегна (найбільша відстань по горизонталі між внутрішнім і зовнішнім
надвиростками стегнової кісти); 4) гомілки (найбільша відстань по горизонталі
між зовнішньою і внутрішньою кісточками гомілки).
Вимір таза робили тазоміром (великий товстотний циркуль) за загальноприйнятою
методикою. Визначали чотири розміри таза: три поперечних (у положенні лежачи на
спині, ноги разом і витягнуті) і один прямий: 1) міжостьовий розмір (distantia
spinarum) – відстань між передньоверхніми остями клубових кісток; 2)
міжгребневий розмір (distantia cristarum) – відстань між найбільш віддаленими
точками гребенів клубових кісток; 3) міжвертлюговий розмір (distantia
trochanterica) – відстань між великими вертлюгами стегнових кісток; 4) зовнішня
кон’югата (conjugata externa) – зовнішній прямий розмір таза.
Вимірювання діаметрів тіла проводили також великим товстотним циркулем: 1)
плечовий (акроміальний) діаметр, або ширина плечей – відстань між лівою та
правою точками плечей, вимірюється спереду; 2) середньогрудинний поперечний
діаметр грудної клітки – горизонтальна відстань між найвіддаленішими точками
бокових поверхонь грудної клітки на рівні середньогрудинної точки, що
відповідає верхньому краю 4-го ребра. Ніжки товстотного циркуля мають
знаходитися на середньопаховій лінії з обох боків грудної клітки; 3)
нижньогрудинний поперечний діаметр грудної клітки – горизонтальна відстань між
найбільш виступаючими бічними точками десятих ребер; 4) передньозадній
(сагітальний) середньогрудинний діаметр грудної клітки – вимірюється в
горизонтальній площині по сагітальній осі на рівні середньогрудинної точки.
Одна ніжка циркуля встановлюється на середньогрудинну точку, інша – на хребті.
Товщину шкірно-жирових складок вимірювали за допомогою каліперу: 1) на задній
поверхні плеча – вимірюється при опущеній руці у верхній третині плеча над
триголовим м’язом, ближче до її внутрішнього краю, береться вертикально; 2) на
передній поверхні плеча – вимірюється у верхній третині внутрішньої пове