Вы здесь

Американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) та удосконалення заходів захисту багаторічних насаджень від нього в Північному Лісостепу України

Автор: 
Кривошеєв Сергій Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004129
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення досліджень
Дослідження проводили у лабораторії та на вегетаційних ділянках відділу
карантину рослин ІЗР УААН (урочище Китаєво м. Київ) та Київської області в
районах поширення американського білого метелика впродовж 2003-2005 рр.
Київська область розташована у північній частині України – у басейні річки
Дніпро та його приток – Росі, Десни, Ірпеня, Трубіжу, Прип'яті та інших. За
своїм рельєфом територія області – злегка горбиста рівнина з невеликими нахилом
поверхні з півдня та південного заходу в бік Дніпра та Десни, де вона
переходить у Придніпровську низовину. У південній частині її територію
перетинають яри та балки.
Клімат Київської області помірно континентальний. Середньорічна температура
повітря становить 6-7є, у Києві – 7є, але в окремі роки бувають значні
відхилення. Середня багаторічна температура найтеплішого місяця – липня –
18-20є, а найхолоднішого – січня – -6°. Річна кількість опадів – 570-610 мм.
Найбільше опадів буває в теплу пору року (травень-вересень), а найменше – у
зимовий період [54].
В основу районування області покладено термічні умови (СЕТ понад 10є) та
вологозабезпеченість (ГТК) території за вегетаційний період.
За термічними умовами вегетаційного періоду з середньою добовою температурою
понад 10° Київська область поділяється на два райони: помірно теплий і теплий.
Межа між ними проходить через ізолінію сум середніх добових температур вище
10°, що дорівнює 2600° (рис. 2.1).
Територіальний розподіл температур характеризується зростанням їх з заходу та
північного заходу на схід і південний схід, а не з півночі на південь, що
зумовлено фізико-географічною особливістю Київської області. А саме: північна
її частина розташована на Поліській терасовій рівнині, а південна – частково на
Правобережному придніпровському плато і частково на
Рис. 2.1. Районування території Київської області за теплозабезпеченістю і
ступенем зволоження [1]
І район з підрайонами:
А) помірно теплий, зволожений;
Б) помірно теплий, помірно зволожений.
ІІ район з підрайонами:
А) теплий, помірно зволожений;
Б) теплий, зволожений.
Дніпровсько-Деснянській терасовій рівнині. Отже, поверхня області похила в
напрямку з півдня на північ та із заходу на схід.
Завдяки цьому географічна широта не впливає на зростання температур з півночі
на південь, бо температура в південній частині області знижується за рахунок
збільшення висоти поверхні над рівнем моря. За ступенем зволоження протягом
вегетації територія області також поділяється на два райони: північний
зволожений і південний помірно зволожений. Межа між ними проходить по ізолінії
гідротермічного коефіцієнта, що дорівнює 1,3 і збігається з межею Полісся та
Лісостепу вздовж ліній Київ – Васильків – Фастів [1].
За сукупністю вищезгаданих показників – сум активних температур і
гідротермічного коефіцієнта – територію Київської області поділено на такі
агрокліматичні райони (табл. 2.1):
Таблиця 2.1
Кліматичні показники агрокліматичних районів Київської області
Агрокліматичні райони
Сума температур понад 10°C
ГТК
І район з підрайонами
А) помірно теплий, зволожений . . . . . . . . . . . . .
2500-2600°
1,3-1,4
Б) помірно теплий, помірно зволожений. . . . . .
2500-2600°
1,2
ІІ район з підрайонами
А) теплий, помірно зволожений . . . . . . . . . . . . .
2600°
1,2
Б) теплий, зволожений . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2600°
1,3
2.2. Умови проведення досліджень
Метеорологічні умови за роки досліджень представлені в таблиці 2.2.
2003 р. Весна 2003 р. видалась пізня, переважно холодною, з нестійким
характером погоди і була нетривалою (50 днів при нормі 62-66 днів).
Протягом весняного періоду часто відмічались чергування холодних і теплих днів.
В цілому середня температура повітря за період від переходу середньодобової
температури повітря через 0° до переходу через 15° виявилась на 1° нижче норми
і склала 4-5° тепла.
Опадів за відповідний період на території області випало у межах 33-50 мм
(46-71% норми).
На початку ІІ-ї декади квітня скрізь в області потепліло. У травні переважала
жарка та суха погода. Середня температура повітря перевищила
Таблиця 2.2
Метеорологічні умови Київської області за вегетаційний період 2003-2005 рр.
(дані Укргідрометеоцентру, м. Київ)
Рік
Місяць, декада

квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
II
III
II
III
II
III
II
III

III
II
III
II
III
Середня декадна температура повітря, °С

2003
2,0
7,5
10,4
17,2
19,1
21,0
18,7
17,9
16,3
19,8
19,9
22,6
19,5
18,3
19,1
12,5
13,4
14,4
11,9
6,4
2,5
2004
5,2
9,4
11,2
13,9
11,5
13,9
16,0
17,1
18,3
18,8
17,9
23,0
19,7
19,3
20,1
14,7
14,3
12,2
10,2
6,1
10,9
2005
8,6
12,4
8,2
11,7
14,7
21,5
15,8
17,3
18,0
18,6
20,9
22,3
21,5
19,0
18,6
16,4
15,5
13,6
12,3
7,7
5,4
Норма
6,7
7,8
10,3
13,3
15,3
15,9
17,4
17,5
18,8
18,6
19,4
19,1
19,6
18,4
16,9
15,8
13,4
11,4
9,9
7,8
5,3
Сума опадів, мм

2003
15
16
12
15
22
25
14
38
30
40
77
25
2004
10
10
29
17
11
26
65
34
104
17
20
32
17
12
2005
13
50
33
14
38
51
13
10
81
22
13
49
Норма
13
17
16
15
12
21
24
27
26
37
25
25
17
24
20
14
14
15
12
10
12
Відносна вологість повітря, %

2003
72
61
57
58
58
57
52
57
70
75
73
63
70
72
63
77
66
70
81
85
83
2004
62
58
61
65
63
62
59