Вы здесь

Фіскальні та регулюючі засади державного податкового менеджменту

Автор: 
Луцик Анатолій Ігорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004356
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Державний податковий менеджмент та співвідношення прояву функцій податків:
діалектика та реалії взаємозалежності
2.1. Організаційний базис державного податкового менеджменту
Податковий менеджмент як важлива сфера науково-практичних досліджень і
методичних дій є частиною загальної теорії і практики управління. Він базується
на фундаментальному пізнанні політичних, економічних, юридичних та інших наук,
збагачених сучасною вітчизняною та зарубіжною практикою. Його організація
повинна передбачати методи, прийоми і засоби інформаційного забезпечення, за
допомогою яких органи влади і управління (в тому числі податкові адміністрації
та інспекції всіх рівнів) надають функціонуванню податкового механізму заданий
законом напрям і координують податкові дії при суттєвих змінах в економіці та
політиці.
Для здійснення радикальних змін у суспільстві та реальних економічних
перетворень необхідна адекватна їм система управління, яка змогла б на базі
ринкових відносин і нових морально-етичних позицій забезпечити ефективність
діяльності як підприємницьких, так і державних структур. Така система
менеджменту не виникне спонтанно, сама по собі, як результат прагнення до змін
в економічній системі. Його організація є окремою проблемою, яка вимагає
особливого аналізу та комплексного підходу до її вирішення.
Зміст менеджменту можна розглядати як безперервний процес, що розкривається в
його функціях, котрі можна визначити видами діяльності, за допомогою яких
суб’єкт управління впливає на певний керований об’єкт. Створювати певну
структуру є однією з характеристик процесу організації. На нашу думку,
організація як функція податкового менеджменту – це процес створення такої
структури органів влади, яка забезпечить ефективне надходження податкових
коштів, а також зручність їх сплати платниками[99,c.28]. Подібне трактування
дає М.Ігнатишин, розуміючи під цією функцією процес створення такої структури
органів влади на державному та регіональному рівнях, що має забезпечити
прийняття рішень щодо планування податків, а також сприяти зручності їх сплати
платниками[71,c.35].
Умовою організації ефективного державного податкового менеджменту є створення і
формування суб’єктів управління з регламентацією їх завдань і функцій, прав та
обов’язків, а також процедур.
У процесі інституційної еволюції органів влади сформувалась сучасна структура
цих органів (див.додаток А.1,А.2.). Попередньою умовою створення структури є
формування стратегії. В межах стратегії слід чітко виділити завдання, та
способи їх досягнення. Способи в свою чергу повинні включати такі два аспекти:
визначення системи необхідних дій і визначення структури (складу)
організаційних утворень суб’єктів менеджменту.
Реалізація організаційної функції державного податкового менеджменту в Україні
повинна зводитися не лише до формування структури податкових та інших органів
влади (хоча, і там трапляється багато недоліків). Метою організаційної функції,
крім створення відповідної структури, є забезпечення роботи (причому
ефективної) державних органів влади. Тобто суть організаційного елементу
державного податкового менеджменту полягає не тільки у створенні, а й
ефективному функціонуванні органів – учасників державного податкового
менеджменту.
З іншої сторони організаційна функція державного податкового менеджменту має
проявлятися в налагодженні адміністрування податків. Тут виникає багато
проблем, що з’являються вже при неправильному плануванні й затвердженні
податкових поступлень у складі доходів бюджетів. Неправильне планування
податкових надходжень призводить також і до неефективної реалізації податкового
контролю. У результаті цього, контроль може здійснюватися не для перевірки
дотримання податкового законодавства, а для наповнення бюджетів.
Недоліки податкового адміністрування призводять до зниження находжень податків
у бюджет, збільшується ймовірність податкових злочинів, порушується баланс
міжбюджетних відносин регіонів з центром. Концептуальні прорахунки при
прийнятті податкових законів тільки посилюють ці недоліки. Між податковою
роботою, менеджментом і його організацією існує жорсткий причинно-наслідковий
взаємозв’язок.
Труднощі організації системи державного податкового менеджменту викликані тією
обставиною, що дана сфера діяльності в цілому є консервативною. Менеджментом
займаються державні органи, які свою роботу часто будують на застарілих
авторитарних методах, що не враховують нових тенденцій і перешкоджають
створенню прогресивних управлінських структур, які сприяли б підвищенню
ефективності економічних ринкових реалій.
Необхідність удосконалення організаційної складової податкового менеджменту
викликана такими причинами:
Переважна більшість рішень щодо управління оподаткуванням приймалася і далі
приймається відповідно до особистих знань, інтуїції або інтересів керівництва
держави та її організаційних структур (наприклад, встановлення неефективних
податкових пільг для деяких галузей через лобіювання інтересів) .
Зміни у податкове законодавство вносяться всупереч початковим його положенням,
а поточні підзаконні акти ще більше віддаляють податкову практику від закону.
Відсутність науково обґрунтованих підходів врахування світового і історичного
досвіду при формуванні національної податкової системи та при аналізі наслідків
від її впровадження.
Корекція положень законів проводиться за результатами практики, а не виходячи з
їх економічної доцільності. Рішення у сфері оподаткування приймаються
відповідно до поточних потреб у фінансуванні доходної частини бюджету.
Відсутня цілісна система економічного плану