Вы здесь

Геодинаміка розломів Передкарпаття

Автор: 
Бубняк Андрій Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004361
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ГЕОЛОГІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Стратиграфія району досліджень
Положення району досліджень показано на рис. 2.1.
Передкарпаття в геологічному відношенні утворене Передкарпатським прогином та
його фундаментом. Основа прогину представлена породами рифею, палеозою й
мезозою. Ці породи не виходять на денну поверхню. Дані, на яких базуються
уявлення про фундамент прогину, отримані, головно, в результаті буріння,
регіональних геофізичних досліджень та геофізичних досліджень свердловин. Певні
уявлення про склад порід фундаменту дають так звані “екзотики” і конгломерати,
що поширені у флішовій і моласовій формаціях. Палеозойські й мезозойські
відклади відслонюються на деяких ділянках платформи, які межують із
Передкарпатським прогином. В межах складчастих Карпат мезозойські відклади
складають тектонічні блоки Пенінської зони. Їхні виходи можна використати для
розшифрування геології і історії розвитку території, що в сучасній структурі
утворює фундамент Передкарпатського прогину.
Ложе, на якому залягає Передкарпатський прогин, складене рифейськими,
палеозойськими й мезозойськими породами.
Породи рифею пробурені свердловинами лише в північно-західній частині прогину
– в районі Боратич, Залужан, Калинова, Липник, Михалевичів, Мостиськ, Посади,
Чижок, Пинян. Рифейські породи представлені бурими, червоними, сірими,
зеленкувато-сірими філітами і хлорит-серицитовими сланцями, кварцитоподібними
алевролітами і дрібнозернистими кварцовими пісковиками, кременистими,
філітоподібними, хлоритизованими слабометаморфізованими аргілітами.
Безпосередньо на рифейських породах залягає в цьому районі міоцен.
Рис. 2.1. Положення району досліджень.
Палеозойські відклади Передкарпаття складені породами кембрію і силуру, в
південно-східній частині – ордовиком і девоном.
Кембрійські відклади розкриті свердловинами на площах Коханівка, Підлуби,
Добряни, Рудки, Макунів, Держів, Дашава, Гринів, Богородчани-Парище. Породи
представлені чорними й сірими невапнистими слюдистими аргілітами з прошарками
сірих і світло-сірих кварцових пісковиків і алевролітів потужністю до декількох
метрів.
Силурійські відклади пробурені свердловинами Рава-Руська, Угерсько–9,
Держів–3, Коршів-Іспас–32, 84, Слобідка-Лісна–5, 15. Літологічно вони
представлені слабометаморфізованими чорними, темно-сірими і сірими Нева­нистими
сланцями й аргілітами з проверстками пісковиків, алевролітів, мергелів і
вапняків.
В південно-східній частині основи Передкарпатського прогину поширени
строкатоколірні аргіліти й пісковики девонського віку.
Мезозойські відклади у фундаменті Передкарпатського прогину значно більше
поширені порівняно з рифейськими і палеозойськими.
На досліджуваній території мезозой представлений юрськими й крейдовими
породами. Як рифейські і палеозойські породи, вони не відслонюються на
поверхні, а розкриті свердловинами. У фундаменті поширені породи лейасау,
доггеру й мальму.
Юрські утворення, розділені на подолецьку, мединичську, коханівську,
рава-руську, яворівську, рудківську, сокальську і нижнівську світи.
Подолецька світа пройдена свердловинами на північному заході на площах
Бортятин і Подільці. Її вік – гетанг-плінсбах. Породи подолецької світи
представлені чорними й темно-сірими слюдистими аргілітами з проверстками
світло-сірих, дрібнозернистих, міцних пісковиків. Інколи в розрізі
зустрічаються обвуглені рослинні залишки. Фрагментарно виявлені проверстки
ангідритів і доломітів. Ці утворення нагадують літофації припливно-відливних
долин або естуаріїв [69 ]. Видима потужність подолецької світи складає більше
580 м.
Мединицька світа (тоар–аален) [70] незгідно перекриває подолецьку світу і
давніші породи і розповсюджена в районі Краковецького розлому. Вона складена
світло-сірими пісковиками, інколи зеленкувато-сірими, не вапнистими, а також
зеленкувато-сірими алевролітами, темно-сірими, невапнистими. Теригенні породи
містять обвуглені і піритизовані залишки, серед пісковиків є прошарки вугілля.
Інколи зустрічається стрічкувата верствуватість порід, характерна для озерних
утворень. Потужність мединицької світи змінюється від перших десятків метрів в
крайових ділянках басейну до 300–500 м у середній частині (район Летні), в
районі Бортятина вона становить 600 м.
Байос-батські відклади об’єднані в коханівську світу. Вона без стратиграфічної
перерви залягає на мединичській. Коханівська світа складена чорними й
темно-сірими аргілітами, невапнистими, часто алевритистими з відбитками раковин
фауни. Аргіліти перешаровуються з темно-сірими слюдистими, некарбонатними
алевролітами. Пісковики та проверстки аргілітів зустрічаються в нижній частині
світи. Породи коханівської світи містять органічну речовину, яка є подрібнена і
піритизована. Ці породи характерні для фації неглибокого шельфу з
піщано-глинистим типом осадонагромадження.
Яворівська світа є келовейського віку. Вона складена переважно світло-сірими
вохристими кварцовими пісковиками з включеннями гравію і дрібних обвуглених
рослинних залишків, гравелітами й конгломератами, а також алевролітами. Ці
породи характерні для фації літоральної зони і крайової частини неглибокого
відокремленого шельфу, в межах якого нагромаджувались продукти конусу виносу.
Потужність світи становить до 70 м.
Сокальська світа (оксфордський ярус) складена в нижній частині сіроколірною
пачкою пісковиків і алевролітів із проверстками глин. Породи вапнисті,
слюдисті, косоверствуваті, містять хлоритизовані обвуглені рослинні залишки,
зустрічаються проверстки вугілля. Пісковики мають глинисто-кремнистий, інколи
долом