Вы здесь

Особливості перебігу HBV-інфекції у вагітних і прогнозування можливих ускладнень

Автор: 
Рандюк Юрій Олександрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004427
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ II
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Об’єм і методи лабораторних досліджень
Обстежено 197 вагітних із HBV-інфекцією, в тому числі з гострим перебігом
HBV-інфекції – 21 пацієнтка, з хронічною реплікативною HBV-інфекцією – 16, з
хронічною інтегративною HBV-інфекцією – 40, із вперше виявленим НВsAg – 120
пацієнток. Контрольну групу склали 80 здорових вагітних, які за віком не
відрізнялися від вагітних із HBV-інфекцією. Частоту виявлення морфологічних
ознак ураження плаценти на популяційному рівні визначали за звітними даними
обласного дитячого патологоанатомічного бюро м. Чернівці за 2003 р.
У всіх вагітних із HBV-інфекцією, поряд з їх опитуванням, фізикальним
обстеженням, загальноприйнятими клінічними, лабораторними, біохімічними,
інструментальними, серологічними дослідженнями, визначали вміст МСМ у сироватці
крові, після пологів проводили гістоморфологічні дослідження плацент. Уперше в
клінічному дослідженні для оцінки впливу HBV-інфекції на перебіг вагітності,
пологи та внутрішньоматковий розвиток плода застосовано обчислювальні методи
діагностики і прогнозування – послідовний статистичний аналіз Вальда та теорему
Байеса.
Загальноклінічні лабораторні дослідження здійснювались у такому об’ємі:
загальний аналіз крові з визначенням рівня гемоглобіну за Салі, кольорового
показника, кількості еритроцитів і лейкоцитів пробірковим методом з підрахунком
у камері Горяєва; лейкоцитарної формули у мазках; швидкості зсідання
еритроцитів і лейкоцитів за методом Панченкова. Загальний аналіз сечі включав
вивчення її фізичних властивостей, хімічне та мікроскопічне дослідження. При
мікроскопії осадку сечі визначали кількість еритроцитів, лейкоцитів,
епітеліальних клітин, циліндрів, неорганічного осаду. Проводили проби на
наявність жовчних пігментів.
Біохімічні дослідження включали визначення вмісту загального білка в сироватці
крові біуретовою реакцією, методом електрофорезу досліджували білкові фракції.
Визначали рівень загального білірубіну та його фракцій у сироватці крові за
методом Ієндрашека. У всіх хворих визначали активність аланінамінотрансферази
реакцією з 2,4-динітрофенілгідразином за методом Раймон-Френкеля і Пасхіної.
Згортально-протизгортальну систему крові досліджували за методом V. Berkecof,
L. Rok; активність факторів протромбінового комплексу – за А.І. Qwich;
толерантність плазми до гепарину – за S. Sigg (1951) у модифікації К.А. Захарія
і М.В. Кінах, загальну кількість фібриногену – за Р.А. Рубергом .
Рентгенологічне дослідження (рентгеноскопія органів грудної клітки та серця)
виконувалися після пологів.
Всім пацієнткам з HBV-інфекцією на апараті „Moccolta” (Японія) проводили
ультразвукове дослідження гепато-панкреато-біліарної системи та стану плаценти
і плода.
З метою визначення сироваткових маркерів HBV використовували метод
імуноферментного аналізу (ІФА) .
Для виконання біохімічних досліджень у хворих брали гепаринізовану кров з
ліктьової вени вранці натщесерце в об’ємі 5 мл у перші дні після постановки
вагітної на облік у жіночій консультації чи після виявлення в сироватці крові
НВsAg, а потім через 3 та 6 міс. від початку спостереження.
Спеціальні методи дослідження:
Визначення концентрації молекул середньої маси плазми (за Габриєляновим М.І.,
Дмитрієвим А.А., 1981) [44, 46].
Для визначення рівня середніх молекул плазму крові обробляли 10 % розчином
трихлороцтової кислоти. Після освітлення при 3000 об./хв.. протягом 30 хв і
розведення 1:10, отриманий елюат дефектували в ультрафіолетовому діапазоні при
довжині хвилі 254 нм. Рівень МСМ виражали в умовних одиницях (у.о.), що
кількісно відповідають одержаному показнику екстинкції .
Гістоморфологічні дослідження плаценти.
З метою гістопатологічного дослідження шматочки плаценти впродовж 48 год.
фіксували у 10 %-му нейтральному забуференому розчині формаліну, потім, після
зневоднювання, заливали в парафін. На санному мікротомі виконували гістологічні
зрізи товщиною 5-6 мкм. З оглядовою метою застосовували забарвлення
гематоксиліном і еозином [126], а для оцінки наявності фібрину та колагенових
волокон використали методику забарвлення хромотропом 2Б – світловим зеленим SF
[65]. Для забезпечення статистичної вірогідності висновків морфологічного
дослідження використовували принципи репрезентативності рівнів організації
матерії [6].
Обчислювальні методи діагностики та прогнозування: принцип вірогідносної
логіки, емпіричний принцип оцінки інформації, формула визначення інформаційної
ваги симптомів і синдромів, теорема Байєса, послідовний статистичний аналіз
Вальда [124].
Застосування обчислювальних методів з метою прогнозування акушерських
ускладнень включало кілька етапів:
1) відбору прогностичних ознак: симптомів, синдромів, показників лабораторних
методів дослідження, а також деяких факторів медико-соціального значення;
2) оцінки прогностичних ознак відповідно до їх значущості в розвитку
акушерських ускладнень;
3) групування прогностичних ознак за їх оціночними значеннями, створення
прогностичної таблиці;
4) визначення прогностичного коефіцієнта ризику, який являє собою
співвідношення між сумою коефіцієнтів наявних прогностичних ознак і максимально
можливою їх сумою, виражене у відсотках. Математична формула (теорема Байєса)
визначення прогностичного коефіцієнта ризику має такий вигляд: Kpr= (Р1У Ха1,
Ха2, Ха3....Хаn / Ра У Х1, Х2, Х3...Хn) x 100 %, де Kpr – прогностичний
коефіцієнт ризику, Ра – показник абсолютної ймовірності (сума максимальних
значень коефіцієнтів кожної прогностичної ознаки), Р1 – показник апріорної
ймовірності (сума коефіцієнтів наявних прогностичних ознак);
5) ви