Вы здесь

Органопротективна аналгезія при невідкладних та планових лапароскопічних операціях у хворих похилого віку

Автор: 
Бойко Костянтин Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004511
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Загальна характеристика хворих
Органопротективні властивості методів післяопераційної аналгезії та їхній вплив
на клінічний перебіг післяопераційного больового синдрому при планових і
невідкладних лапароскопічних втручаннях із приводу жовчнокам'яної хвороби та
калькульозного холециститу вивчені у 131 пацієнта похилого віку. Робота
виконана на базі клініки курсу анестезіології кафедри загальної хірургії
Запорізького державного медичного університету та хірургічних відділень міської
клінічної лікарні екстреної і швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя.
Як видно з табл. 2.1, вік пацієнтів від 60 до 79 років відповідав літньому і
старечому відповідно до класифікації IX Міжнародного конгресу геронтологів
(1972). Співвідношення чоловіків і жінок склало 1:6. Загальна оцінка стану
перед операцією по класифікації ASA у 19,8 % пацієнтів відповідала ІІ класу, в
79,4 % відповідала ІІІ класу, а в одного пацієнта ІV класу.
Таблиця 2.1
Демографічна і клінічна характеристика хворих, (Х±SD, n)
Показник
Х±SD, (n)
Вік, років
65,9±5,2
Стать ч/ж
(19/112)
ASA - ІІ
(26)
ASA - ІІІ
(104)
ASA - ІV
(1)
Планові операції
(109)
Невідкладні операції
(22)
Планові ЛХЕ виконані у 83,2 % пацієнтів, у терміновому порядку були
прооперовані 16,8 % хворих.
Підвищений ступінь операційного ризику обстежених пацієнтів визначався
наявністю в них одного або декількох супутніх захворювань, характерних для осіб
похилого і старечого віку. Як видно з табл. 2.2, захворювання серцево-судинної
системи реєструвалися у всіх включених у дослідження пацієнтів.
Таблиця 2.2
Характеристика супутніх захворювань
Супутні соматичні захворювання
Кількість хворих
ІХС (стенокардія, кардіосклероз, інфаркт міокарду), загальний атеросклероз,
порушення ритму, серцевої провідності, недостатність кровообігу
131
Артеріальна гіпертензія
116
Ожиріння II – III ступеню
58
Хвороби органів дихання (хронічний бронхіт, пневмофіброз, бронхіальна астма,
емфізема легенів, дихальна недостатність I-II ступеня)
46
Варикозна хвороба
37
Цукровий діабет
16
Хвороби сечовивідної системи із ХНН 1-2 ступеню
10
Виразкова хвороба шлунка або ДПК
Інші
42
Захворювання органів дихання із клінічними ознаками дихальної недостатності
(ДН) I - II ступені спостерігалися у 35 % хворих. Цукровим діабетом страждало
12 % пацієнтів, у 44 % хворих мало місце патологічне ожиріння (індекс маси тіла
> 30 кг/м2). Клінічні прояви хронічного пієлонефриту, полікістозу нирок або
ангіосклеротичної нефропатії з явищами хронічної ниркової недостатності (ХНН)
1-2 ступеню мали місце у 7,6 % мали патологію сечовивідної системи - хронічний
пієлонефрит і кістозне ураження нирки. Високий ризик тромбоемболічних
ускладнень мали 28 % хворих із варикозною хворобою, зовнішнім і внутрішнім
гемороєм. Раніше були оперовані із приводу доброякісних і злоякісних пухлин 6,1
% пацієнтів. Сполучена серцево-судинна та легенева недостатність різного
ступеня відзначена у 35 % хворих. Наявність двох і більше супутніх захворювань,
які відіграють основну роль у розвитку післяопераційних ускладнень і визначають
результат загальної анестезії і хірургічного лікування, відзначені у 107 (81,7
%) пацієнтів.
Як видно з мал. 2.1, лапароскопічна холецистектомія була виконана 95,4 %
хворим, симультанні операції - лапароскопічна холецистектомія та герніопластика
або лапароскопічна крурорафія і фундоплікація у зв'язку з ковзною грижею
стравохідного отвору діафрагми виконані 3 хворим. У 3-х випадках потрібна була
конверсія ЛХЕ у відкриту ХЕ у зв'язку з наявністю каменів у холедосі (1) або
через необхідність гемостазу.
Рис.2.1 Розподіл хворих по видах оперативного втручання
У відповідність до завдання дослідження та залежно від застосовуваних методів
запобіжної і післяопераційної аналгезії пацієнти були розподілені на чотири
групи. У групу 1 (контрольну) увійшли 28 хворих, яким для післяопераційної
аналгезії застосовувалися внутрішньом'язові ін'єкції опіоїдних анальгетиків за
традиційною схемою.
Групу 2 склали 48 пацієнтів, яким проводили запобіжну аналгезію нестероїдними
протизапальними препаратами та клофеліном, а післяопераційну аналгезію
здійснювали нестероїдними протизапальними препаратами.
У групу 3 увійшло 29 пацієнтів, у яких в передопераційну премедикацію включали
кетамін, а післяопераційна аналгезія проводилася нестероїдними протизапальними
препаратами.
В групі 4 у 26 хворих, аналгезію здійснювали субплевральним введенням лідокаїну
й бупівакаїну до операції та у післяопераційному періоді.
2.1.1 Клінічна характеристика хворих при традиційній аналгезії опіоїдами
Як видно з табл. 2.3 розходжень між групами за віком, статтю та
антропометричним даним не було.
Таблиця 2.3
Демографічні дані й клінічна характеристика пацієнтів (Х±SD, n)
Показник
(n=28)
(n=48)
(n=29)
(n=26)
Вік (років)
65,6±5,2
65,8±5,6
65,7±4,6
66,8±5,1
Чоловіки/жінки
6/22
6/42
4/25
3/23
Маса тіла (кг)
76,8±14,5
79,2±14,3
77,1±12,4
79,2±15,1
АSA ІІ
АSA ІІІ
23
39
23
19
АSA ІV
Планові/невідкладні операції
25/3
40/8
22/7
22/4
Тривалість операції (хв.)
61,9±29,2
75,8±39,1
71,7±38,4
63,5±38,3
Не відрізнялися групи також по відносній кількості хворих із високими ступенями
анестезіологічного ризику та по тривалості оперативного втручання. В ургентному
порядку операції були виконані 10,7 % хворим із різними формами гострого
холециститу, а у 89,3 % - у плановому порядку із приводу хронічного
холециститу.
Характеристика супутніх захворювань наведена в табл. 2.4. Підвищений
анестезіологічний ризик пацієнтів усіх груп був обумовлений переважно
захворюваннями серцево-судинної сист