Вы здесь

Особливості порушень мінеральної щільності кісткової тканини та їх корекція у хворих на цукровий діабет 1 та 2 типів

Автор: 
Отченашенко Вікторія Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004664
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Клінічна характеристика хворих на цукровий діабет 1 та 2 типів
Для вирішення поставлених завдань обстежено 122 хворих на цукровий діабет, з
них 67 пацієнтів із ЦД типу 1 і 55 пацієнтів із ЦД типу 2, які перебували на
стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні Тернопільської обласної
клінічної лікарні. Зважаючи на етіологічні та патогенетичні відмінності
цукрового діабету 1 і 2 типів, клінічну характеристику хворих подано окремо для
цих груп.
Серед обстежених хворих на ЦД 1 типу було 36 (53,73 %) жінок та 31 (46,27 %)
чоловік, на 2 тип ЦД – 27 (49,09 %) жінок та 28 (50,91 %) чоловіків. Розподіл
хворих за статтю наведений на рис. 2.1.
ЦД 1 типу ЦД 2 типу
Рис. 2.1. Розподіл обстежених хворих на ЦД за статтю
Cередній вік хворих із 1 типом ЦД складав (37,13±1,15) роки, індивідуальні
показники коливалися в межах від 15 до 58 років. Всі пацієнти були розподілені
на вікові групи ( згідно рекомендацій ВООЗ ) [256]: молодий вік – до 29 років,
середній - 30-44 роки, зрілий – 45-59 років, похилий – 60 років і старші. У
групу до 29 років увійшло 17 (25,37 %) пацієнтів, віком 30-44 роки було 25
(37,31 %) хворих, вікову групу 45-59 років склали 25 (37,31 %) обстежених (рис.
2.2).
Рис. 2.2. Розподіл хворих на ЦД 1 типу за віком
У групі хворих з 2 типом ЦД середній вік складав (44,21±2,44) роки,
індивідуальні розбіжності були в межах від 37 до 74 років. Загалом, переважали
пацієнти віком 46-59 років – 24 (43,64 %) хворих, дві рівноцінні за кількістю
хворих вікові групи склали обстежені віком до 45 років – 15 (27,27 %) пацієнтів
та понад 60 років – 16 (29,09 %) хворих (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Розподіл хворих на ЦД 2 типу за віком
Індекс маси тіла (ІМТ) у хворих на ЦД 1 типу був (23,60±0,72) кг/м2, а у
пацієнтів із 2 типом діабету – (32,07±0,81) кг/м2.
Контрольну групу склали 40 практично здорових осіб, у яких при обстеженні були
відсутні ознаки патології нирок, очей, суглобів, серцево-судинної системи, не
була простежена спадкова схильність до цукрового діабету. Оцінка показників
тесту толерантності до глюкози засвідчила, що вміст глюкози у крові натще
становить (4,99±0,11) ммоль/л, а через 2 години після прийому глюкози –
(6,28±0,26) ммоль/л. До першої групи увійшло 20 осіб – (12 (60 %) жінок та 8
(40 %) чоловіків), які були контролем для хворих із 1 типом ЦД. Вік обстежених
20–46 років, що в середньому склало (34,55±1,56) роки з ІМТ (23,92±1,59) кг/м2.
До другої групи, контрольної для хворих із 2 типом ЦД, було відібрано 20 осіб –
(10 (50 %) жінок та 10 (50 %) чоловіків) віком 39–60 років (середній віковий
показник становив (42,85±1,26) років) із ІМТ (33,02±2,60) кг/м2.
Для виявлення залежності розвитку діабетичних остеопатій від тривалості
захворювання на цукровий діабет, хворих було згруповано з урахуванням терміну
перебігу хвороби згідно із загальноприйнятою класифікацією (рис. 2.4).
ЦД 1 типу
ЦД 2 типу
Рис. 2.4. Розподіл пацієнтів на ЦД за тривалістю захворювання
Так, з тривалістю ЦД до 10 років було 32 (47,76 %) хворих 1 типу та 20 (36,36
%) хворих 2 типу ЦД; більше 10 років – 35 (52,24 %) обстежених з 1 типом та 35
(63,64 %) з 2 типом ЦД. Таким чином, у групі хворих з ЦД 1 типу тривалість
перебігу захворювання коливалася від 3 до 37 років, що склало в середньому
(11,91±4,48) років; у пацієнтів з ЦД 2 типу тривалість захворювання склала від
1 до 25 років, у середньому (9,06±3,36) років.
В залежності від тяжкості явний клінічний діабет може бути легким, середнім і
тяжким [20]. Якщо компенсація діабету досягається тільки дієтою – це легка
ступінь захворювання. При такій формі можуть бути початкові (функціональні)
стадії ангіопатій, працездатність збережена. Легкий ступінь тяжкості властивий
ЦД 2 типу. Цукровий діабет середнього ступеня тяжкості компенсується дієтою,
призначенням пероральних цукрознижуючих препаратів або інсуліну. Ця форма
характеризується зниженням працездатності, наявністю діабетичних нефропатії на
стадії мікроальбумінурії, ретинопатії, непроліферативної стадії та
полінейропатії, можливі епізодичні кетоацидози. При важкій формі компенсація
досягається рідко, характерні коливання глікемії протягом доби, лабільний
перебіг захворювання, схильність до кетоацидозу, повторні коматозні стани,
органічні стадії мікро- і макросудинних ускладнень діабету, працездатність
втрачена. Усі обстежені із ЦД 1 типу мали важкий ступінь тяжкості діабету. У 29
(52,73 %) пацієнтів із ЦД 2 типу ступінь тяжкості відповідав середній формі, а
у 26 (47,27 %) – важкій (рис. 2.5).
Рис. 2.5. Розподіл хворих на ЦД 2 типу за ступенем тяжкості
Європейська група по цукровому діабету у 1993 році запропонувала наступні
біохімічні параметри контролю дібету. Залежно від показників глікемії протягом
доби і клінічних симптомів захворювання визначали стан компенсації,
субкомпенсації та декомпенсації цукрового діабету. Під компенсацією діабету
розуміють загальний задовільний стан хворого, збереження працездатності,
показники глікемії натще 4,4 - 6,1 ммоль/л; через 2 години після їди 5,5 - 8,0
ммоль/л. ЦД розцінюють як субкомпенсований у випадках коли суб’єктивно хворі
відчувають себе задовільно, значення глікемії натще коливаються 6,2 - 7,8
ммоль/л; через 2 години після їди 11,1 - 14,0 ммоль/л. Декомпенсацію діабету
констатували за вираженістю клінічних симптомів, зумовлених розладами
вуглеводного обміну та параметрами глікемії натще >7,8 ммоль/л, через 2 години
після їжі >14,0 ммоль/л [257].
На момент обстеження у стані компенсації було 2 (2,99 %) пацієнти з 1 та 1
пацієнт з 2 типом ЦД, у стані субк