Вы здесь

Діагностика та корекція дисфункції дихальних м'язів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень

Автор: 
Мироненко Олена Валеріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004780
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
2.1. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАНОГО
КОНТИНГЕНТУ ХВОРИХ
Функцію дихальних м’язів та можливість корекції їх дисфункції вивчали у хворих
на ХОЗЛ, що проходили курс лікування на стаціонарному етапі у терапевтичному
відділенні міської клінічної лікарні № 6 м. Дніпропетровська або знаходились на
амбулаторному спостереженні у консультативно-діагностичному центрі «СПІРО»
кафедри факультетської терапії та ендокринології Дніпропетровської державної
медичної академії.
Загальне клінічне обстеження хворих полягало у наступному: збір анамнестичних
відомостей про життя пацієнта до початку захворювання та історію розвитку
хвороби, при цьому особлива увага приділялась наявності професійних
шкідливостей, тютюнопаління та інших шкідливих факторів, а також умовам появи
захворювання взагалі та кожного загострення окремо. Зверталась увага на частоту
захворювань дихальної системи, у тому числі і загострення ХОЗЛ у минулому та
попереднє його лікування (постійне та під час загострень).
Діагноз ХОЗЛ кожному пацієнту встановлювали з огляду на клінічну картину
захворювання, історію хвороби та життя, результати додаткових методів
дослідження згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України № 499 від
28.10.2003 року.
Критерії включення у дослідження були наступні:
наявність анамнестичних та клінічних ознак ХОЗЛ І-ІІІ стадії;
зворотність бронхіальної обструкції у фармакологічній пробі з b2-агоністом
короткої дії менше ніж 15%;
вихідне значення ОФВ1/ФЖЄЛ менш ніж 70% від належного.
Критерії виключення хворого з дослідження полягали у наступному:
відмова пацієнта приймати участь у дослідженні;
наявність тяжкої супутньої патології серцево-судинної системи (тяжка емфізема,
високий ризик розвитку пневмотораксу та/або наявність пневмотораксу в анамнезі
хворого, гіпертонічна хвороба 3 стадії, ішемічна хвороба серця з гострим
коронарним синдромом, гострий інфаркт міокарду, кардіоміопатія, хронічне
легеневе серце у стадії декомпенсації та ін.);
непереносимість інгаляційних бронходилятаційних препаратів та/або амлодипіну
бесилату.
Обстежено 176 пацієнтів (серед них 36 – практично здорові, які увійшли до групи
контролю, середній вік – 56,43±1,03), з них 27 були виключені з дослідження у
зв’язку з наявністю критеріїв виключення. Таким чином, у дослідженні приймали
участь 149 осіб. Вік хворих коливався від 26 до 84 років, середній вік склав
56,43±12,10 роки. Тривалість захворювання була від 2 до 40 років, середній
показник склав 10,25±7,53 роки. Серед піддослідних спостерігався наступний
розподіл за статтю: мужчин 82, жінок 67. Хворі на ХОЗЛ IV у дослідженні участі
не приймали.
При виділенні вікових груп враховувалась класифікація, що була прийнята у м.
Києві на міжнародному семінарі ВООЗ з проблем геронтології (Д.Ф. Чеботарьов та
ін., 1982). Характеристику хворих залежно від стадії та тривалості
захворювання, статі та віку надано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1
Розподіл пацієнтів за віком, статтю та тривалістю захворювання
Облікові
ознаки
Кількість хворих

Загалом
1 стадія
2 стадія
3 стадія
Група
контролю
абс.
абс.
абс.
абс.
абс.
Кількість
обстежених
149
13
52
48
36
Стать
Мужчини
Жінки
82 55,03
67 44,97
1 7,69
12 92,31
25  48,08
27 51,92
39 81,25
9 18,75
17 47,22
19 52,78
Вік
(роки)
15 – 19
20 – 29
30 – 39
40 – 49
50 – 59
60 та більше років
3 2,02
10 6,71
34 22,82
38 25,50
64 42,95
2 15,38
5 38,46
4 30,77
2 15,38
1 1,92
6 11,54
15 28,85
30 57,69
6 12,50
14 29,17
28 58,33
3 8,33
7 19,45
17 47,22
5 13,89
4 11,11

Продовж. табл.2.1
Облікові
ознаки
Кількість хворих

Загалом (n=113)
1 стадія (n=13)
2 стадія (n=52)
3 стадія (n=48)
Група
контр.
абс.
абс.
абс.
абс.
абс.
Тривалість захворювання
до 5 років
5 – 10 років
11 – 15 років
16 – 20 років
більше 20 років
30 26,55
48 42,48
20 17,70
7 6,19
8 7,08
11 84,62
1 7,69
1 7,69
10 19,23
27 51,92
7 13,47
4 7,69
4 7,69
9 18,75
20 41,67
12 25,00
3 6,25
4 8,33

Виходячи з даних таблиці, яку наведено вище, ми бачимо, що ХОЗЛ І ст.
діагностовано в 13 хворих від 36 до 65 років, середній вік склав 49,07±8,74
років, середня тривалість захворювання 4,07±2,66 роки. Діагноз ХОЗЛ ІІ ст.
встановлено 52 хворим від 33 до 84 років, середній вік – 59,45±10,13, триваліть
захворювання 9,77±7,45. Хворих з ХОЗЛ ІІІ ст. віком від 43 до 78 було 48,
середній вік склав 60,58±8,86 років, середня тривалість захворювання –
10,47±7,68. Таким чином, найбільша тривалість захворювання закономірно
спостерігається у хворих з ХОЗЛ ІІІ ст.
Переважна кількість осіб чоловічої статі серед усіх вікових груп з ХОЗЛ різного
ступеню важкості є загальноприйнятим фактом. Однак згідно стадії захворювання
спостерігається дещо інший розподіл хворих за статтю: серед хворих на ХОЗЛ І
ст. переважають жінки, на ІІ стадії ці відмінності зникають, а на третій
визначається значне переважання кількості хворих чоловіків.
«Професійний фактор», тобто різноманітні шкідливості, які могли бути одним з
факторів етіопатогенезу даного захворювання, мали в анамнезі 59 хворих. Серед
них працівників металургійної промисловості 31 особа, шахтарів – 3, осіб, що
стикаються з підвищеним вмістом ядо-хімічних речовин у повітрі – 7, пилу – 9,
працівників поліграфічної промисловості – 5 та фармацевтичної – 4. При цьому 42
хворих продовжувал