Вы здесь

Вивчення впливу хіміорадіомодифікаторів на перебіг та ефективність поєднаної променевої терапії поширених форм раку шийки матки.

Автор: 
Курило Галина Омелянівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004876
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

рОЗДІЛ 2
Матеріали та методи досліджень
2.1. Загальна характеристика хворих на поширені форми РШМ
У відділенні променевої терапії Інституту онкології АМН України було проведено
консервативне лікування 178 хворим на поширені форми РШМ.
Залежно від виду поширення процесу і тактики лікування всі хворі були
розподілені на три групи:
– 66 пацієнток 1-ї групи (5-FU+ЦП+ППТ) отримували радикальний курс ППТ із
застосуванням дистанційного опромінення на апараті РОКУС-АМ із зарядом 60Со та
Е = 1,25 МеВ та внутрішньопорожнинної 60Со-терапії на апараті АГАТ-ВУ на фоні
застосування хіміопрепаратів 5-FU та ЦП у якості радіомодифікаторів.
– 41 пацієнтка 2-ї групи (5-FU+МТХ+ППТ) отримувала курс ППТ за радикальною
програмою на фоні введення у якості хіміорадіомодифікаторів 5-FU та МТХ.
– 71 пацієнтка 3-ї, контрольної групи, (ППТ) отримували самостійний курс ППТ.
Згідно класифікації Міжнародної Федерації гінекологів та акушерів (FIGO), за
стадіями процесу хворі 1-ї групи розподілились наступним чином: ІІВ – 3 хворих
(4,5 ± 3,1 %), ІІІА – 12 (18,2 ± 5,3 %), ІІІВ – 51 (77,2 ± 3,0 %).
У переважній більшості хворих цієї групи пухлина шийки матки поширювалась на
параметральну клітковину з однієї чи з обох сторін, на здухвинні лімфатичні
вузли та/або на ендометрій. Величина пухлинного процесу, що відповідає T2bN0M0,
була виявлена у 3 хворих (4,5 ± 3,1 %), Т3аN0M0 – у 9 (13,6 ± 4,8 %), Т3аN1M0 –
у 3 (4,5 ± 3,1 %) хворих. Найбільш значну частину становили пацієнтки із ІІІВ
стадією, з них T3bN0M0 виявлено у 8 (12,2 ± 4,6 %), T3bN1M0 – у 43 (65,2 ± 4,3
%) хворих. Розподіл пацієнток залежно від величини первинного вогнища та
розповсюдження процесу згідно класифікацій FIGO та TNM наведений у таблиці
2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на РШМ у досліджених групах за класифікацією
FIGO та TNM
Стадія
FIGO
Стадія TNM
Групи хворих
1-а група
(5-FU+ЦП+ППТ)
2-а група
(5-FU+МТХ+ППТ)
3-я група
(ППТ)
кількість хворих
(М±m, %)
кількість хворих
(М±m, %)
кількість хворих
(М±m, %)
ІІ В
T2bN0M0
3 (4,5 ± 3,1)
2 (4,9 ± 5,1)
ІІІ А
T3aN0M0
9 (13,6 ± 4,8)
14 (34,1 ± 9,4)
14 (19,7 ± 5,0)
T3aN1M0
3 (4,5 ± 3,1)
7 (17,1 ± 8,4)
5 (7,0 ± 3,5)
ІІІ В
T3bN0M0
8 (12,2 ± 4,6)
1 (2,4 ± 3,7)
10 (14,1 ± 4,5)
T3bN1M0
43 (65,2 ± 4,3)
17 (41,5 ± 9,2)
42 (59,2 ± 4,4)
Всього
66 (100)
41 (100)
71 (100)
У відповідності до принципів стадіювання пухлинного процесу шийки матки
пацієнтки 2-ї групи за стадіями розподілились наступним чином: ІІВ стадія – у 2
хворих (4,9 ± 5,1 %), ІІІА – у 21 (51,2 ± 8,5 %), ІІІВ – у 18 (43,9 ± 9,1%)
хворих. У більшості пацієнток, що увійшли в цю групу, пухлина шийки матки
інфільтрувала склепіння піхви, верхню, середню та нижню третину стінок піхви.
За критеріями TNM у цієй групі пацієнток була встановлена стадія поширення
пухлини, яка відповідала T2bN0M0, у 2 хворих (4,9 ± 5,1 %), T3аN0M0 – у 14
(34,1 ± 9,4 %), T3аN1M0 – у 7 (17,1 ± 8,4 %), T3bN0M0 – у 1 (2,4 ± 3,7 %),
T3bN1M0 – у 17 (41,5 ± 9,2 %) хворих.
За класифікацією FIGO у пацієнток 3-ї групи були встановлені наступні стадії:
ІІІА – у 19 хворих (26,7 ± 5,3 %), ІІІВ – у 52 (73,3 ± 3,2 %). Згідно критеріїв
TNM стадія пухлинного процесу, яка відповідала T3аN0M0 була у 14 хворих (19,7 ±
5,0 %), T3аN1M0 – у 5 (7,0 ± 3,5 %), T3bN0M0 – у 10 (14,1 ± 4,5 %), T3bN1M0 – у
42 (59,2 ± 4,4 %) пацієнток. При аналізі даних, приведних у
таблиці 2.1 виявлено, що 1-а та контрольна групи були однорідні щодо розподілу
за головними критеріями (величиною первинної пухлини та поширеністю пухлинного
процесу), у 2-й групі було більше хворих з T2bN0M0 і T3aN0M0 (39 %) на відміну
від 1-ї та 3-ї, де такі хворі спостерігались у 18,1 % та 19,7 % відповідно.
Середній вік хворих 1-ї групи становив 51,4 ± 2,3 років (від 35 до 74 року).
Пацієнтки 2-ї групи були у віці від від 35 до 71 року, середній вік хворих
становив 50,8 ± 2,4 року. У 3-й (контрольній) групі середній вік хворих
становив 54,2 ± 2,2 року (від 40 до 74 років). Розподіл хворих за віком в
основних та контрольній групах представлений у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2
Розподіл хворих на поширені форми РШМ залежно від віку
Вік хворих
Методи лікування
5-FU + ЦП + ППТ
5-FU + МТХ +ППТ
ППТ
кількість хворих
(M ± m, %)
кількість хворих
(M ± m, %)
кількість хворих
(M ± m, %)
До 40
10
(15,2 ± 5,0)
(9,8 ± 6,9)
Р1-2 > 0,05
40-49
15
(22,7 ± 5,6)
12
(29,3 ± 9,3)
16
(22,5 ± 5,2)
Р1-3 > 0,05
Р2-3 > 0,05
50-59
23
(34,8 ± 5,8)
14
(34,1 ± 9,4)
27
(38,1 ± 5,4)
Р1-3 > 0,05
Р2-3 > 0,05
60-69
14
(21,2 ± 5,5)
(21,9 ± 8,9)
19
(26,8 ± 5,3)
Р1-3 > 0,05
Р2-3 > 0,05
70-74
(6,1 ± 3,5)
(4,9 ± 5,1)
(12,6± 4,4)
Р1-3 > 0,05
Р2-3 > 0,05
Всього
66 (100)
41 (100)
71(100)
При аналізі даних щодо розподілу хворих за віком необхідно відзначити, що
досліджені групи були однорідними (р > 0,05). Основну кількість пацієнток у
всіх групах складали хворі вікової групи 50-59 років: 1-ї – 34,8 ± 5,8 %, 2-ї –
34,1 ± 9,4 %, 3-ї – 38,1 ± 5,4 %. Аналізуючи віковий розподіл пацієнток
досліджених груп бачимо, що хворих 1-ї та 2-ї групи, які отримували ХПТ, у
віковій категорії понад 70 років найменше (6,1 ± 3,5 % та 4,9 ± 5,1 %
відповідно). Це пояснюється тими обставинами, що з віком зростає кількість
супутніх захворювань, які збільшують ризик розвитку ускладнень при застосуванні
хіміопрепаратів. В той же час хворим у віці до 50 років використовували тільки
ХПТ, зважаючи на агресивність процесу у жінок молодого віку.
Аналізуючи форми росту пухлин шийки матки бачимо, що екзофітна форма
спостерігалась переважно у хворих 2-ї та 3-ї груп – 58,5 ± 7,7 % та
52,1 ± 4,9 % відповідно, а у хворих 1-ї групи переважала ендоекзофітна форма
росту – 52,1 ± 4,9 % (табл. 2.3).
Таблиц