Вы здесь

Індивідуально-типологічні особливості антиципації життєвих виборів випускників вищих навчальних закладів

Автор: 
Подкоритова Лариса Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U005012
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І ПРОЦЕДУРИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи та прийоми дослідження
Відповідно до розробленої у попередньому розділі моделі антиципації життєвого
вибору випускників ВНЗ, була розроблена відповідна програма емпіричних
досліджень.
На першому етапі були дібрані та обґрунтовані методи психологічного
дослідження. а саме методика-тест “Здатність до антиципації” і (Л. Регуш,
модифікація Л. Подкоритова); опитувальник „Життєвий вибір” (Л. Подкоритова).
Основні з них: методика-тест “Здатність до антиципації” (автор Л. Регуш,
модифікація Л. Подкоритової); анкета „Життєвий вибір” (автор Л. Подкоритова).
Допоміжні: прогресивні матриці Равена, тест інтуїції В. Коулмана, тест
вербальної креативності С. Медніка. На другому етапі здійснено діагностування
студентів випускних курсів (128 осіб). Третій етап включав аналіз та
інтерпретацію отриманих даних.
Визначалися наступні показники:
Вимірювалися наступні показники:
1) рівень здатності до антиципації за її комплексними складовими: креативність,
логічність та інтуїтивність.
2) характеристики життєвого вибору, а саме:
- спроможність до життєвого вибору, яка визначається відповідно до концепції
життєвого вибору Т. Титаренко і включає здатність визначати альтернативи, чітко
їх бачити й усвідомлювати; здатність до самостійного визначення критеріїв
вибору; потребу змінюватися; внутрішню свободу від стереотипів і страхів;
здатність знаходити рішення в екстремальній ситуації; розвинену здатність
навчатися. Чим вищою є здатність особистості до життєвого вибору, тим вищою є і
ефективність та оптимальність її життєвого вибору;
- індивідуально-динамічні особливості життєвого вибору, за Ю. Кулюткіним:
особливості і умови здійснення життєвого вибору, фактори, що перешкоджають і
сприяють життєвому вибору, особливості аналізу особистістю передумов, процесу
реалізації і наслідків вибору, співвідношення контролю за здійсненням вибору і
антиципації його наслідків.
Визначались також показники логічного мислення, інтуїції (самооцінка) та
креативності (вербальної креативності).
Діагностика здатності до антиципації.
На сьогодні існує певний арсенал методик, спрямованих на діагностування
антиципаційної здатності. Авторами таких методик є І. Батраченко,
Д. Менделевич, О. Регуш, О. Рихальська. Методи діагностування антиципаційної
здатності можна поділити на кілька груп:
інтерв’ювання (І. Батраченко, О. Рихальська ) [18; 19; 152];
прогностичні задачі (І. Батраченко, Л. Регуш) [18; 19; 138; 151];
тести (Л. Регуш: „Здатність до антиципації”, „Асоціативний експеримент” тощо)
[150; 151; 156];
ігрові та проективні методики (Л. Регуш) [150; 151];
анкетування.
Враховуючи цілі і специфіку нашого дослідження, нами був модифікований тест
Л. Регуш „Здатність до прогнозування”, короткий опис якого представлено нижче.
Методика-тест “Здатність до прогнозування” Л. Регуш [151] в авторському
варіанті складається з 20 пунктів, кожен з яких містить по два твердження.
Респонденту пропонується обрати те твердження, яке більше відповідає його
поведінці.
За основу складання тестових питань автори взяли показники антиципації,
отримані емпіричним шляхом і ранжовані за дихотомічною шкалою. Таким чином,
кожну зі шкал (аналітичність, глибина, гнучкість, усвідомленість,
перспективність, доказовість) представляють питання, що відповідають показникам
цих якостей і мають найбільшу факторну вагу за результатами факторного аналізу.
Усього показників виявилося 16. На кожний з них передбачалося два
альтернативних висловлювання.
Виконання тесту припускає відповіді випробуваних на основі спостереження за
типовими особливостями своєї прогностичної діяльності. У зв’язку з цим у
відповідях на кожне питання утримуються рівневі дихотомічні розходження за
кожним показником.
Для опитуваних тест має маскувальну назву “Схильність до ризику” і в зв’язку з
цим містить відповідну шкалу з чотирьох питань.
Л. Регуш визначає наступні рівні антиципації:
1) низький рівень (4–7 балів);
2) середній рівень (8–11 балів);
3) високий рівень (12–16 балів) [151].
Аналіз методики дав нам змогу дещо модифікувати її відповідно до цілей і задач
нашого дослідження.
Як зазначалося у теоретичному розділі роботи, здатність до антиципації може
включати наступні комплексні показники: креативність, логічність та
інтуїтивність. Відповідно, запропоновані Л. Регуш твердження під час обробки
аналізувалися як такі, що відповідають тому чи тому зазначеному показнику.
Таким чином, 6 пар тверджень були спрямовані на діагностику креативності; 5
визначали рівень логічності і 5 діагностували рівень інтуїтивності
досліджуваного.
Була збережена маскувальна назва “Схильність до ризику” і “Шкала ризику”, дані
якої, проте, не піддавалися аналізу. Процедура дослідження також залишилась
незмінною: з кожної пари досліджуваний мав обрати те, яке йому притаманне
більше (Додаток Б).
Обробка здійснювалася відповідно до ключа. Якщо відповідь досліджуваного
співпадала з ключем, то досліджуваному нараховувався 1 бал. Максимальний
показник, який можна отримати за даним тестом, становить 16 балів.
Аналіз результатів, отриманих за нашою вибіркою, показав, що показники
більшості досліджуваних (44,53%) розташувалися в межах 10–11 балів. Показники,
нижчі зазначених, вважалися низькими. Показники, що перевищували середнє,
вважалися високими. Методика відповідає усім психометричним вимогам.
Діагностика життєвого вибору.
На сьогоднішній день бракує методів безпосереднього дослідження життєвого
вибору особистості як психологічного феномену. Такі методики як Life Line [79],
“Психологічна автобіографія” [69] та їм по