Вы здесь

Тренінгові технології в системі фахової підготовки майбутніх психологів

Автор: 
Сінєльнікова Тетяна В\'ячеславівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
3406U005187
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.
ОВОЛОДІННЯ ПСИХОЛОГІЧНИМИ ТРЕНІНГОВИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ СТУДЕНТАМИ-ПСИХОЛОГАМИ
2.1. Дослідження підготовленості студентів до використання тренінгових
технологій
2.1.1. Вихідні передумови проведення дослідження
Основною метою першого етапу емпіричного дослідження є вивчення підготовленості
студентів-психологів до використання тренінгових технологій.
Для реалізації цієї мети нами вирішувались такі завдання:
виявити найбільш суттєві ознаки підготовленості до використання тренінгових
технологій;
розробити адекватний меті інструментарій щодо вимірювання стану підготовленості
до використання тренінгових технологій;
визначити стан підготовленості студентів-психологів різних курсів до
використання тренінгових технологій.
Узагальнюючи праці Б.Т. Долинського, М.І. Дьяченко, Л.А. Кандибович, А.Ф.
Ліненко, К.К. Платонова, А. Ребера та інших, присвячені визначенням
психологічних основ готовності до дії, підготовленості до діяльності тощо, в
контексті нашого дослідження, та, виходячи з його мети, ми будемо розглядати
фахову підготовленість в аспекті психологічної готовності до використання
тренінгових технологій у професійній діяльності психолога-тренера.
Для вирішення першої завдання нами була узагальнена спеціальна психологічна
література (В.П. Захаров, Н.Ю. Хрящева [70], Г.Л. Ісуріна [46], К. Рудестам
[190] та ін.), що дозволило виділити достатньо широкий спектр змінних, які
характеризують фахову підготовленість до використання тренінгових технологій.
Водночас, встановлено, що серед спеціалістів (І.В. Вачков [28, 29], І.І.
Нечитайло, І.Н. Луцишина [142] В.Г. Пузіков [180], К. Фопель [234] та ін.) не
визначено чіткої позиції щодо професійних і особистісних ознак, які є найбільш
суттєвими в діяльності тренера. Враховуючи це, для їх уточнення та
конкретизації вірогідних параметрів вимірювання стану підготовленості
студентів-психологів до використання тренінгових технологій було проведено
анкетування (див. дод. В) досвідчених фахівців, що практикують тренінгові
технології. Одержані в результаті анкетування дані показали, що найбільш
важливими на початковому етапі використання тренінгових технологій є теоретичні
знання (82%), а саме знання про тренінгові технології та їх види (58 %
відповідей), знання структури тренінгу (67%), знання вимог до проведення
тренінгу (58%), знання психологічних технік (42%). Крім того, важливими є
наявність досвіду участі у тренінгах (83%), самостійна практика в ролі тренера
(83%), опрацювання спеціальної літератури (50%). Серед рис особистості,
необхідних для тренера, вказані харизматичність (67%), комунікативність (67%),
здатність до рефлексії власного стану та почуттів (58%), емпатійність (50%),
емоційна стійкість (50%), креативність (50%), самоконтроль (50%), саморегуляція
(50%) та ініціативність (50%).
З урахуванням цих результатів, нами була побудована модель, що відображає
складники фахової підготовленості до використання тренінгових технологій. (див.
рис.2.1.).
1. Базова підготовленість

2. Спеціальна
теоретична
підготовленість

3. Спеціальна
практична підготовленість
Рис. 2.1. Модель складників фахової підготовленості до використання тренінгових
технологій.
Виділені складники можуть співвідноситися з етапами оволодіння тренінговими
технологіями, які тісно пов’язані між собою і базуються на принципі наступності
та послідовності.
Змістом базової підготовленості, як вказують дані літератури, повинні стати
загальні знання психологічної науки та її галузей (загальної психології,
історії психології, педагогічної, вікової, соціальної, диференціальної
психології тощо).
Складниками спеціальної теоретичної підготовленості є знання основ
психокорекції та психотерапії, обізнаність про методи і технології
розвивально-корекційної спрямованості та їх теоретико-методологічні засади,
ознайомленість із прийомами, що базуються на різних психологічних теоріях, а
також, опанування спеціальних теоретичних знань про тренінгові технології
взагалі, їх класифікації, ефективність, особливості їх структури та планування
змісту, особистість ведучого.
Складниками спеціальної практичної підготовленості є набуття досвіду учасника
тренінгу з метою ознайомлення з цією психологічною технологією, а також для
відпрацювання певних особистих комплексів; й оволодіння певними вміннями,
повўязаними із надбанням досвіду роботи тренера та ко-тренера, таких, як уміння
здійснювати контроль за ходом тренінгу, раціонально використовувати час,
правильно представляти тренінгові вправи, імпровізувати, комбінувати тренінги.
Спираючись на вказану модель, ми отримали змогу вирішити друге завдання, а саме
розробити опитувальник, який дозволяє виявити і кількісно оцінити рівень
підготовленості студентів-психологів до використання тренінгових технологій.
Процедура апробації здійснювалася в три етапи. На першому етапі розробки
опитувальника досвідченим фахівцям, які практикують тренінгові технології,
пропонувалось з більше як пўятидесяти питань, що характеризують обізнаність про
тренінги, виділити ті, які є найбільш важливими. Результати дали нам можливість
визначити конкретні вимоги до теоретичної та практичної підготовки ведучих
тренінгів.
Крім того, результати опитування досвідчених тренерів стосовно проблем, які
найчастіше виникають в діяльності ведучого, шляхів їх передбачення та
розв’язання, були враховані нами в подальшому під час розробки спеціальної
системи підготовки студентів до використання тренінгових технологій.
На другому етапі студентам-психологам, які навчаються на різних курсах,
виділені фахівцями-тре