Вы здесь

Психологічні засади професійного відбору кандидатів на керівні посади в органах внутрішніх справ України

Автор: 
Ірхін Юрій Борисович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U005224
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПОБУДОВА ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВІДБОРУ КЕРІВНИКІВ
ОРГАНІВ
ТА ПІДРОЗДІЛІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
2.1. Емпіричне дослідження професійно важливих індивідуально-психологічних
якостей, необхідних для здійснення управлінської діяльності в органах
внутрішніх справ України
Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези дисертаційного
дослідження нами було використано комплекс взаємопов’язаних емпіричних
методів.
Основною складовою та головною передумовою ефективності роботи органу,
підрозділу внутрішніх справ є спроможність особового складу (підлеглих) успішно
виконувати службові завдання, покладені на міліцію.
Серед основних завдань будь-якого керівника чільне місце посідає створення
сприятливих умов для успішної роботи підлеглих. Це, насамперед, означає
грамотну і цивілізовану організацію праці, спрямовану на ефективне досягнення
мети службової діяльності, що, до речі, й охоплюється поняттям „менеджмент”.
Але, як свідчить практика, саме цього бракує сьогодні в організації роботи
керівників органів та підрозділів внутрішніх справ, про що, зокрема, свідчать
результати соціологічних та психологічних досліджень.
З метою визначення управлінської ролі керівників органів та підрозділів
внутрішніх справ в організації оперативно-службової діяльності і роботи з
персоналом упродовж 2000–2001 років нами було проведено вісім масштабних
досліджень серед працівників Київської міліції. У дослідженнях взяли участь
1800 осіб середнього начальницького складу 14 районних управлінь ГУМВС України
в м. Києві [72], [73].
Дослідження проводилося в плановому порядку упродовж чотирьох місяців. В якості
інструментарію використовувались методи соціологічного опитування та
контент-аналіз отриманих даних. До опитування було залучено 1500 працівників
органів та підрозділів внутрішніх справ, які мають позитивну мотивацію й
бажають працювати в органах надалі, а також 300 колишніх працівників,
звільнених з органів внутрішніх справ упродовж першого року служби, тобто
таких, що не виявили бажання працювати в міліції.
Вибірка з числа діючих працівників міліції складалась переважно з осіб
чоловічої статі. Жінок було опитано 45, що становило 2,5% від загальної
кількості. Вік опитаних коливався від 20 до 30 років. Усі з вищою освітою,
зокрема – за спеціальностями системи МВС України 1123 особи (74,8%), решта –
випускники цивільних вищих навчальних закладів. За стажем роботи в міліції: до
1 року – 342 особи (22,8%); від 1 до 5 років – 574 особи (38,2%); від 5 до 10
років – 537 осіб (35,8%); понад 10 років – 47 осіб (3,2%).
Категорія опитаних з числа колишніх працівників міліції, звільнених на першому
році служби упродовж 1999-2001 років, складалась із осіб чоловічої статі віком
від 20 до 25 років, 289 (96,3%) випускників вищих навчальних закладів МВС
України, решта – цивільних вищих навчальних закладів.
Основною метою дослідження було виявлення проблем, пов’язаних з недосконалістю
системи управління органами внутрішніх справ взагалі, і з недоліками в
організації управлінської діяльності конкретних керівників зокрема.
До основних проблемних питань дослідження, які було порушено в соціологічному
опитуванні, увійшли:
* оцінка соціально-психологічного клімату в колективі;
* рівень задоволеності показниками роботи органу;
* рівень задоволеності результатами своєї службової діяльності;
* рівень задоволеності умовами роботи;
* причини низьких показників діяльності органу;
* об’єктивність вирішення кадрових питань;
* причини, що заважають колективу працювати краще;
* вирішення керівництвом соціально-побутових проблем;
* ділові якості керівників органу;
* ставлення керівників до підлеглих;
* ставлення підлеглих до керівників;
* професійно важливі якості, яких бракує керівникам для успішного управління.
Сьогодні відомо багато способів організації роботи підлеглих. Більшість
керівників ними володіють, решта, на жаль – ні, і тому загальний рівень ділових
і моральних якостей керівного складу органів та підрозділів Київської міліції
на момент дослідження коливався у межах „погано” – „добре” (за п’ятиточковою
шкалою „погано – незадовільно – задовільно – добре – відмінно”) [73].
Дослідження висвітлило наявність таких проблем:
сучасним керівникам бракує поваги до підлеглих (30%), уваги до потреб підлеглих
(16%), компетентності (12%), готовності надати допомогу (12%), принциповості
(10%);
незадоволеність результатами своєї службової діяльності внаслідок неналежної
організації праці з боку керівників висловили 55% опитаних;
нераціональністю розподілу робочого навантаження та надмірними навантаженнями
виявились невдоволеними 28% опитаних;
стан соціально-психологічного клімату в колективі на чолі з керівником
визначили нездоровим 11% опитаних, а несприятливим – 23% опитаних.
Результати опитування обох груп (діючих працівників і звільнених упродовж
першого року служби) виявив збіг думок і поглядів майже на всі питання, що
свідчить про дійсну наявність порушених проблем та об’єктивність їх оцінки.
Основними мотивами небажання працювати та головними чинниками, що заважають
працювати плідно респонденти визначили [72]:
* незадовільні умови й організація праці;
* конфліктність і непорозуміння в колективах з боку керівництва;
* відсутність допомоги з боку керівництва у вирішенні соціально-побутових
проблем;
* формалізм та прагнення керівників будь-якою ціною досягти високих
результатів;
* некомпетентність керівництва.
Оцінка ділових якостей керівників розподілила показники за п’ятибальною шкалою
таким чином: рівень професійної підготовленості – від 3 до 4,9 балів;
культурний рівень – від 2,5 до 4,9 балів; турбо