Вы здесь

Сучасні підходи до лікування трубної вагітності

Автор: 
Вавринчук Олена Михайлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000022
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження

У 120 жінок із трубною вагітністю за умови стабільних показників гемодинаміки на момент обстеження та поступлення в стаціонар були проведені клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження, ультразвукову ехографію та лапароскопію. Формування основних груп проводилося відповідно до методу хірургічного лікування. До першої групи увійшло 60 жінок із трубною вагітністю, які оперовані лапароскопічно, до другої групи - 60 жінок, які оперовані лапаротомічно. Контрольну групу склали 30 практично здорових жінок, яким проведено лапароскопічне втручання з приводу стерилізації або доброякісної незапальної пухлини яєчника.
Дослідження проводилися на базі клінічного пологового будинку №1 м. Чернівці, вузлової клінічної лікарні ст. Чернівці та КЗОЗ "Лабораторія репродуктивної медицини" (м. Чернівці).
Всім пацієнткам проведено стандартне загальноклінічне обстеження. Діагностика трубної вагітності достатньо складна через її схожість з прогресуючою матковою, а також із вагітністю, що перервалась і супроводжується кровотечею. Тому при зборі анамнезу в жінок враховувалися такі дані: незвичне зменшення інтенсивності останньої менструальної кровотечі або затримка менструації, болючість молочних залоз і чутливість сосків після 1-2 тижнів затримки менструації, скарги на відчуття підвищеної стомленості, нудоту, блювання, зміну апетиту, зміну маси тіла, часте сечовипускання, наявність болю внизу живота або кров'яних виділень, що мажуть.
При виконанні гінекологічного обстеження визначали величину розмірів матки, розм'якшення матки або шийки, наявність ціанозу слизової шийки матки, величину придатків матки і наявність в їх ділянці пухлиноподібних утворень.
Вимірювали базальну температуру тіла. У ІІ фазі менструального овуляторного циклу або під час вагітності базальна температура підвищена на 0,2-050С. У випадках температури нижче 370С констатували відсутність вагітності. Виконували експрес-діагностику вагітності (інколи в домашніх умовах), результати яких будуть представлені в наступному розділі. З метою диференційованої діагностики ектопічної і маткової вагітності додатково виконували ультразвукове дослідження, визначали динаміку концентрації хоріонічного гонадотропіну в крові, виконували лапароскопію.

2.2. Методи дослідження

2.2.1. Загальні лабораторні дослідження
Загальний аналіз крові досліджували на гематологічному аналізаторі "Celtrak-11" фірми "Bear" (Австрія), біохімічні дослідження крові проводили на аналізаторі "Vitra" фірми "Копе" (Фінляндія) за стандартними реактивами. Електрохімічний склад крові досліджували на аналізаторі "System" фірми "Becman" (США).
2.2.2. Клініко-імунологічні дослідження системи імунітету
Для характеристики імунного статусу жінок груп обстеження, виявлення імунних розладів та встановлення ступеня їх вираженості в клітинній, гуморальній ланках системи імунітету та в системі факторів неспецифічного протиінфекційного захисту організму ми використовували наступний комплекс показників:
1) характеристику імунокомпетентних клітин у периферійній крові жінок, яка одержана шляхом визначення:
- загального аналізу крові з лейкоцитарною формулою;
- абсолютної (109 клітин/л) та відносної (%) кількості субпопуляцій Т- та В-лімфоцитів;
2) функціональну активність В-лімфоцитів:
- за визначенням концентрації сироваткових імуноглобулінів основних класів (ІgМ, ІgG, ІgА), титру природних антитіл та визначенням концентрації загальних циркулюючих імунних комплексів;
3) характеристика неспецифічної ефекторної системи захисту з урахуванням комплементарної активності сироватки та визначенням титру комплементу;
4) основні характеристики функціональної активності поліморфноядерних лейкоцитів крові у:
- фагоцитарній реакції за визначенням фагоцитарного числа (ФЧ) і фагоцитарної активності (ФА) та в спонтанному НСТ-тесті;
- визначенні відносної кількості 0-лімфоцитів;
5) розрахункові параметри: лейкоцитарний індекс інтокcикації, індекс алергізації, ефекторний індекс, імунорегуляторний індекс.
Для визначення наведеного вище комплексу показників у жінок груп обстеження проводили забір крові з ліктьової вени в об'ємі 10 мл у період з 900 до 1100. Кров розливали у дві пробірки: у першу - 5 мл крові з додаванням гепарину з розрахунку 5 Од/мл - для визначення основних показників клітинного імунітету, у другу - 5 мл цільної крові для визначення імуноглобулінів основних класів, рівня ЦІК, титру комплементу та титру нормальних антитіл.
Загальний аналіз крові проводили за загальноприйнятою методикою з визначенням відсоткового співвідношення імунокомпе-тентних клітин при підрахунку їх у камері Горяєва.
Лейкоцитарний індекс інтоксикації:
(мієлоцити + юні + паличкоядерні + сегментоядерні), %
ЛІІ=____________________________________________________
(лімфоцити + моноцити + еозинофіли + базофіли), %

Індекс алергізації:
лімфоцити (%) + 10 (еозинофіли,% + 1)
ІА=_______________________________________
(паличкоядерні + сегментоядерні + моноцити + базофіли), %

Визначення основних субпопуляцій Т- та В-лімфоцитів проводили у реакції непрямої поверхневої імунофлуоресценції з моноклональними антитілами (фірми "Сорбент - ЛТД", Москва) до поверхневих диференційованих антигенів клітин (СDЗ+ - маркер, який присутній на мембранах загальної популяції Т-клітин; СD4+ - специфічний маркер Т-хелперів/індукторів; СD8+ - специфічний маркер Т-супресорів/ цитолітичних лімфоцитів; СD22+ - ідентифікаційний маркер загальної популяції В-лімфоцитів). Для визначення Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій, а також В-лімфоцитів використовували мишачі моноклональні антитіла та FІТС-кон'югати вторинних антитіл фірми "ДИА-М" (Росія) з позначкою "Флюоресцеин-изотиоцианат".
Дослідження велися в декілька етапів:
1. Виділення лімфоци