Вы здесь

Генеза локальної типологічно гетерогенної народновокальної традиції (на матеріалах обрядових наспівів із околиць на північний захід від горган).

Автор: 
Коваль Василь Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000166
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕЛОТИПОЛОГІЯ ОБРЯДОВОЇ
НАРОДНОВОКАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ
(МЕЛОГЕНЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)
2.1. Календарно-обрядова група
Календарні обряди фактично пов'язані з народним календарем, за яким систематизовані й розписані щорічні обряди й свята. В етнографічній літературі прийнято називати цей календар також сільськогосподарським, аграрним, землеробським [12, с. 29]. Із приходом християнства на календарних звичаях позначився й вплив церкви з її річним церковним календарем.
Серед календарно-обрядової пісенності на Підгорганні найповніше зберігся зимовий жанровий цикл. Побутують на досліджуваному терені й різноманітні народні звичаї, які пов'язані з весняними святами. На значній його частині функціонують і приурочені до цих свят народновокальні твори та ігри й забави.
Збереглись і ремінісценції літньої обрядовості, що проявляються в легендах про цвіт папороті, віруванні про велику силу трав, зібраних вранці на Івана Купала тощо. Проте на Підгорганні відсутні народномузичні твори, які супроводжували б обрядодії, що приурочені до літніх свят.
Залишились у пасивній пам'яті виконавців і народновокальні твори, що обслуговували обряд жнив. Однак ці наспіви, які, зрештою, належать до сезонно-трудового жанрового циклу, не потребують детального аналізу, оскільки вони своїми музично-семантичними інгредієнтами тотожні типу 7-складових весільних ладканок, що описуватимуться в цьому ж таки розділі в параграфі 2.2.1.1.
2.1.1. З и м о в и й ж а н р о в и й ц и к л .
На Підгорганні побутують величальні зимові обряди колядування та щедрування. Зафіксовано й обряд маланкування. Для означення пісень зимового жанрового циклу на досліджуваній території в народі вживають терміни колядка, щедрівка й маланка. Ці назви виступають як ознака різниці між піснями, приуроченими до Різдва (колядки), піснями, що їх виконують на другий Святий вечір або Водохрестя (щедрівки) й піснями, які співають на старий Новий рік (із 13 на 14 січня) при маланкуванні (маланка). Нерідко пісні (головно колядки й щедрівки) з однією й тією ж тематикою, ритмічною структурою вірша, музично-ритмічною формою тощо можуть іменуватися тим чи іншим терміном залежно від того, коли вони виконуються.
2.1.1.1. Колядки. В етномузикознавстві колядки - це зимові календарно-обрядові пісні з 10-складовою (5 + 5) структурою вірша з рефренами та приспівами або 13-складовою - (5 + 5 + 3) [25, с. 86 - 88; 26, с. 16]. Залежно від структури приспіву та ритмічної форми періоду В.Л. Гошовський визначив три основні типи українських колядок [25, с. 88]. На досліджуваній території побутують типи А, Б і їхні види та різновиди, а також інші споріднені з ними типи. Тип В трапляється спорадично та й то не в "чистому", а в зовсім уже модифікованому вигляді. Це ж, треба гадати, вказує на те, що цей тип не є питомий для народновокальної традиції цього регіону, а хіба привнесений. До такої думки спонукає, зокрема, й те, що колядки цього типу мають здебільшого релігійні сюжети. Тому немає особливої потреби аналізувати його. Типи ж А та Б подибуються не тільки в основній, але й в трансформованих формах, а отже становлять певний науковий інтерес. Окрім того, зафіксовано й інші колядки, споріднені із типами А і Б.
Тип А. До цього типу, за В. Гошовським, передовсім належать однорядкові колядки з ритмо-семантичною структурою поетичного тексту 5 + 5 + P4 [rsV554], ритмічною формою [mR] aab, мелодичною - abc [tM???], вірша [sV] - аб/р [25, с. 88 - 93].
Його первинна кристалічна деталізована ритмічна модель у кожній шестимірній силабічній групі лучить по три брахістохрони в дві конструктивні долі й має диямб у рефрені, текстова формула якого зазвичай "Гей дай, Боже" (вид 4дяА/1): mR 6111 12 | 6111 12 | 612 12 || ? *mR612 12 | 612 12 | 612 12 || [Додаток А. 1]. Колядки із 4-складовим рефреном мають і трансформовану текстову формулу "Гей дай і же" [Додаток А. 3б], що утворилася з основної внаслідок пропуску (випадання) складу "Бо", вставляння звуку "й" та його вокалізації: "Гей дай і же" ? "Гей дай й/і/ же" ? "Гей дай /й/ же" ? "Гей дай же" ? "Гей дай, [Бо]же" ? "Гей дай, Боже". Тому-то колядки з 4-складовим рефреном "Гей дай і же" за своєю суттю необхідно вважати похідними й ставити в підрядність до різновиду колядок, який описуватиметься згодом.
На досліджуваному терені побутують похідні види й різновиди колядок типу А, в яких зміни відбуваються в таких двох аспектах: 1) трансформація музично-ритмічної структури рефрену, що зумовлює перехід від "трійкового" до "двійкового" принципу мислення, 2) його вкорочення (розпад).
1. На Підгорганні зафіксовано й колядки типу А, 4-складовий рефрен яких має такі музично-ритмічні моделі: висхідний іонік, що не порушує його шестимірності (різновид '4віА/1) - 'mR611112|611112|61122|| [Додаток А. 2]; семимірний епітрій (різновид '4епА/1) - 'mR611112|611112|71222|| [Додаток А. 3а, б]; восьмимірний диспондей (різновид '4дсА/1) - 'mR611112|611112|82222|| [Додаток А. 4]. Характерною особливістю для колядок із 4-складовим рефреном є те, що в багатьох селах під час виконання колядок співаки беруть посеред нього дихання. Воно може бути взяте надміром чи в межах структури (ритмічної моделі) рефрену, що уможливлюється поділом складоноти на коротшу тривалість і паузу, яка компенсує вкорочену вартість. Для різновидів '4віА/1 і '4епА/1 (крім колядок із приспівом "Гей дай і же") такі віддихи припадають між третім і четвертим складами рефрену [Додаток А.2], для різновиду ж '4дсА/1 та колядок із текстовою формулою "Гей дай і же" (похідних від іншого різновиду) - між другим і третім [Додаток А. 4 та А. 3б]. У колядках різновиду 4дяА/1 між третім і четвертим складами рефрену, оскільки його третя складонота коротка, можливе взяття тільки надмірного дихання. Однак такий віддих у рефрені з шестимірним диямбом його музично-ритмічної моделі призводить до утворення семимірного епітрія [149]22: 71222 ? 121^/?/2 ? 61212 - згідно з правилами моделювання, сумується вартість третьої складоноти й паузи та виражається одні