Вы здесь

"Формування системи управління якістю продукції підприємств ливарного виробництва"

Автор: 
Лищенко Олена Германівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
3407U000183
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ
ПІДПРИЄМСТВ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

2.1. Металургія та ливарне виробництво на сучасному етапі
Металургійний комплекс України являє собою базову галузь, що поєднує понад 300 підприємств, у тому числі 14 металургійних комбінатів і заводів, 7 трубних, 10 сталепрокатних метизних, 16 коксохімічних, 17 вогнетривких, 3 феросплавних, 35 вторметів та ін.[97] Питома вага металургійного комплексу України в загальному обсязі виробництва промислової продукції в Україні постійно зростає. Так, у 1996 р. він становив 25,7% порівняно з 22,8% у 1994 р., у 1998 р. цей показник збільшився до 27,2%, при цьому галузі металургійного комплексу забезпечили майже 40% усіх валютних надходжень до бюджету України. Питома вага української металургії в обсязі виробництва країн СНД становить: залізна руда - 56%, кокс - 45%, чавун - 43%, сталь і прокат - 35%. При переході до ринкової економіки в 1990 р. обсяги товарної продукції галузей металургійного комплексу були майже у 2,5 раза менші від обсягів товарної продукції машинобудування. Перерозподіл місць в економіці пояснюється нерівномірністю спаду виробництва в різних галузях. Спад виробництва в металоспоживаючих галузях у період з 1990-1995 рр. призвів до зменшення внутрішнього ринку споживання металопродукції відповідно з 13 млн тонн на рік до 5,1 млн тонн на рік. Внутрішній ринок металопродукції в 1997 р. продовжував знижуватися і становив 4,8 млн [23].
Однак у металургійному комплексі динаміка змін темпів виробництва з 1992 до 1997 рр. показує, що робота в галузі стабілізувалася. Якщо в 1994 р. зменшення обсягів виробництва щодо попереднього року становило 28,2%, а в 1995 р., відповідно 6,7%, то вже в 1997 р. воно не перевищувало 0,1%. Спад обсягів виробництва металургійної промисловості і дотепер зумовлений також технологічною відсталістю галузі, високим рівнем її монополізації і підвищеними витратам матеріальних, паливно-енергетичних, трудових та інших ресурсів [37].
Порівнюючи співвідношення обсягів виробництва і внутрішнього попиту, можна сказати, що в Україні утворилися істотні надлишки продукції чорної металургії.
Україна займає провідне місце у світі з виробництва чорних металів, як за загальними обсягами, так і в перерахунку на душу населення. На початку
1990-х рр. за обсягами виробництва чавуну і сталі Україна поступалася тільки Японії, США, Росії. Спад обсягів випуску металургійної продукції України почався з кінця 1980-х рр., а в 1996 р. намітилася його стабілізація.
Чорна металургія є найважливішою галуззю важкої промисловості і однією з основних складових народного господарства України. Її частка становить приблизно 22% усього промислового виробництва України і майже 63% її експорту, у ній працює приблизно 550 тис. осіб [65]. Значення її для економіки України важко переоцінити, тому що вона впливає на всі без винятку галузі народного господарства як головний споживач палива, електроенергії і води, будучи найважливішою галуззю-експортером. Чорна металургія включає: видобуток, збагачення й агломерацію залізних і марганцевих руд; виробництво чавуну, сталі, прокату, труб, металовиробів; випуск концентратів залізних і марганцевих руд; феросплавів; вогнетривів; коксу як основного виду палива.
Україна за короткий проміжок часу зуміла провести диверсифікованість зовнішніх ринків збуту металургійної продукції, у результаті чого, крім традиційних покупців української продукції, з'явилися нові. Незважаючи на досить великі обсяги валютних надходжень від експорту, у галузі склалося напружене фінансове становище. У зв'язку з постійним зростанням цін на енергоносії і сировину, тарифів на перевезення, рентабельність продукції металургійної галузі за 1993 - 1994 рр. знизилася з 85,3 до 20%. Падіння продовжувалося й у 1995 - 1997 рр. У 1998 р. рівень рентабельності галузі становив 10 - 15%.
Тенденцією до зростання виробничих показників в основних галузях металургійного комплексу чітко відзначається 1998 р.. Так, було вироблено:
- чавуну - 20,9 млн тонн, або 115% відносно 1995 р.;
- сталі - 24,4 млн тонн, або 109,4%;
- готового прокату - 17,8 млн тонн, або 107,2%;
- труб сталевих - 1,5 млн тонн, або 93,8%;
- металевих виробів - 360 тис. тонн, або 98,4%.
Так, у 1998 р. порівняно з 1996 р. збільшився рівень використання виробничих потужностей, але все одно він залишився недостатнім, тому що неповне використання потужностей істотно погіршувало виробничі й фінансово-економічні показники роботи підприємств і галузі в цілому. У 1998 р. використання потужностей підприємств чорної металургії становило: по доменних печах - 60%, сталеплавильних агрегатах - 62%, прокатних станах - 57%, трубних цехах - 32,7% [107].
Серед металургійних підприємств найбільш перспективними в 1998 р. були металургійні комбінати "Азовсталь" (рентабельність 8,07%), Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (5,38%), "Запоріжсталь" (12,96%), "Криворіжсталь", "Дніпроспецсталь", Донецький металургійний завод.
Аналіз структури собівартості виробництва продукції за цей період свідчить про те, що собівартість формувалася переважно на базі цін на сировинні матеріали, устаткування й енергетичні ресурси. Було наявним збільшення собівартості продукції через значні витрати на утримання соціальної сфери і нарахування амортизації на непрацюючі основні фонди.
Верховна Рада України 14 липня 1999 р. прийняла Закон "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України". Учасникам експерименту, що почався 1 липня 1999 р., була реструктуризирована заборгованість перед бюджетом і наданий ряд пільг щодо сплати податків і зборів. Відповідно до Закону, експеримент у гірничо-металургійному комплексі мав був завершитися 31 грудня 2001 р. Однак 16 листопада 2001 р. Кабінет Міністрів України прийняв рішення продовжити його до січня 2003 р. і направив відповідну пропозицію до Верховної Ради України про внесення змін у закон