Вы здесь

Методика оперативного виправлення та оновлення геопросторової моделі місцевості в геоінформаційній системі військового призначення

Автор: 
Мельник Андрій Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000189
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОПЕРАТИВНЕ ВИПРАВЛЕННЯ ТА ОНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ ЯК ОДНА З ОСНОВНИХ ЗАДАЧ ТОПОГЕОДЕЗИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК
2.1. Загальні положення щодо оперативного виправлення і оновлення топографічних карт масштабу 1:25 000 - 1: 100 000
Необхідність оновлення топографічних карт визначається практичними проблемами їх використання, що потребує підтримування достовірності та сучасності змісту у відповідності до реального стану того явища, яке вони відображають. Це є головною теоретичною посилкою необхідності здійснення процесу оновлення. Слід наголосити на існуванні загальних тенденцій, які стосуються спроб змінити часові проміжки окремих етапів старіння карти [50].
Перша тенденція стосується намагання скоротити перший період старіння - процес створення карти на основі удосконалення виробничих технологій. Це добре прослідковується з початку ХХ ст. при переході від традиційних паперових технологій до технологій із використанням пластиків (друга половина ХХ ст.) і далі - до комп'ютерних технологій (кінець ХХ ст.).
Ця ж тенденція стосується і самого процесу оновлення. Якщо за традиційними технологіями оновлення було, по суті, прискореним процесом первинного картоукладання та перевидання, то при сучасних комп'ютерних технологіях його можна здійснювати постійно.
Друга тенденція стосується спонтанного скорочення періоду часу старіння карти протягом першого періоду її існування - між збором матеріалу та її виданням.
Топографічні карти масштабів 1:25000, 1:50000, 1:100000 є загальнодержавними й призначаються для детального вивчення й оцінки місцевості, орієнтування на ній і цілевказівок; для проведення вимірів і розрахунків при розробці й проведенні різних завдань, при плануванні й проектуванні інженерних споруджень, при організації й проведенні картометричних робіт науково-дослідного характеру [51].
Крім того, вони є основою для складання топографічних карт більш дрібного масштабу, спеціальних карт та інших картографічних документів.
Карти масштабів 1:25000, 1:50000, 1:100000 повинні задовольняти наступним основним вимогам:
- бути в єдиній установленій системі координат, системі висот і уніфікованій системі умовних знаків;
- достовірно, у відповідності до масштабу точністю й повнотою відображати сучасний стан місцевості, її типові риси й характерні особливості;
- бути наочними й зручними в читанні, дозволяти швидко оцінювати місцевість і орієнтуватися на ній;
- забезпечувати, у відповідності до масштабу точність та можливість визначення прямокутних і географічних координат, абсолютних висот точок місцевості й перевищень одних точок над іншими, якісних і кількісних характеристик об'єктів, а також можливість виконання інших картометричних робіт;
- бути погодженими за змістом між собою й з морськими навігаційними картами (наявність, класифікація, характеристика елементів і об'єктів, оцінки висот, підписи найменувань); суміжні аркуші карт кожного масштабу повинні бути зведені за всіма елементами їхнього змісту;
2.1.1. Основні вимоги до зображення на картах місцевих предметів, контурів і рельєфу. Місцеві предмети, контури й деталі рельєфу (обриви, вимоїни й т.п.), що не виражаються горизонталями, зображуються умовними знаками, прийнятими для топографічних карт, з дотриманням вимог керівництва [51].
Незалежно від методу створення або оновлення карти і її масштабу середні похибки в положенні на карті зображень предметів і контурів місцевості відносно найближчих точок планової знімальної мережі й планової польової підготовки аерофотознімків не повинні перевищувати 0,5 мм, а для гірських і високогірних районів - 0,75 мм [51]. Горизонталі повинні правильно й наочно відображати форми рельєфу й бути узгодженим з оцінками висот, підписаними на карті, а також з висотами, визначеними на перегинах скатів.
Висота основного перетину рельєфу (у метрах) встановлюється відповідно до табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Висота основного перетину рельєфу (у метрах)
РайониМасштаби карт1:250001:500001:100000Плоскорівнинні лісисті
Рівнинні пересічені й горбисті з пе-реважаючими кутами нахилу до 6°
Гірські й передгірні
Високогірні2,5
1010
10
10
2020
20
20
40
У межах аркуша карти змінювати висоту перетину рельєфу не дозволяється.
Для зображення характерних форм рельєфу й передачі змін крутості схилів, що не виражаються горизонталями основного перетину, а також для забезпечення плавності переходу від однієї висоти перетину до іншої по сторонам рамок застосовуються напівгоризонталі. Напівгоризонталі проводяться при висоті перетину рельєфу, що дорівнює половині основної.
Окремі деталі рельєфу, що не виражаються горизонталями й напівгоризонталями, зображуються допоміжними горизонталями, які, для найкращого відображення деталей рельєфу, проводяться на довільних висотах.
Горизонталі нульова й кожна п'ята основна на картах потовщують, за винятком карти масштабу 1:25 000 з висотою перетину 2,5 м, де потовщують кожну десяту основну горизонталь.
В окремих випадках висота перетину рельєфу для карт масштабів 1:25 000, 1:50 000 і 1:100 000 може бути встановлена спеціальними вказівками.
Середні похибки висот, підписаних на картах, відносно найближчих точок висотної знімальної мережі й точок висотної польової підготовки аерофотознімків не повинні перевищувати величин (у метрах), зазначених у табл. 2.2 [51].
Таблиця 2.2
Середні похибки підписаних на картах висот
РайониМасштаби карт1:25 0001:50 0001: 100000 Плоскорівнинні
Плоскорівнинні лісисті
Рівнинні пересічені й горбисті з переважаючими кутами нахилу до 6°
Гірські й передгірні
Високогірні0,8
1.6
1,6
2,5
5,02,5
3,0
3,0
5,0
10,05,0
7,0
7,0
10,0
20,0 Середні похибки положення горизонталей по висоті відносно найближчих точок висотної знімальної мережі й точок висотної польової підготовки аерофотознімків не повинні перевищувати величин (у метрах), зазначених у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Середні пох