Вы здесь

Особливості клініки і перебігу хронічної серцевої недостатності ішемічного генезу у хворих із супутніми холециститами та шляхи медикаментозної корекції

Автор: 
Бачук-Понич Наталія Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000252
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Із метою вивчення особливостей клініки й перебігу ХСН на тлі супутніх ХХ, а також нових сторін терапевтичної ефективності препаратів рослинного походження - настоянки арніки гірської та екстракту Ginkgo Biloba в динаміці комплексного лікування обстежено 130 хворих на ІХС, ускладнену ХСН, у віці від 40 до 75 років (середній вік становив 57,9±11,19 років), які знаходились на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні міської клінічної лікарні №3 м.Чернівці. Тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі становила 14?17 днів. Усі хворі в залежності від отриманого лікування поділені на групи: контрольну (40 осіб), які отримували препарати базового лікування та основну (90 осіб), які додатково отримували ЕГБ (підгрупа А) чи НАГ (підгрупа Б).
ХСН у обстежуваних пацієнтів розвивалася внаслідок ІХС. Розподіл осіб у залежності від форм ІХС, які призводили до розвитку ХСН наведений у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих у залежності від форми ІХС (n, %)
Форми ІХСКонтрольна група, n=40Основна група,
n=90Стенокардія напруги II-III ФК24 (60,0%)50 (55,6%)Дифузний кардіосклероз16 (40,0%)40 (44,4%)Порушення ритму:
-миготлива аритмія
-екстрасистолія: передсердна
шлуночкова
-синусова тахікардія
5 (12,5%)
2 (5,0%)
5 (12,5%)
8 (20,0%)
9 (10%)
3 (3,3%)
8 (8,9%)
20 (22,2%) Обидві групи були репрезентативні за віком, статтю, перебігом основного захворювання і його ускладнень. Згідно табл. 2.1, основну кількість склали хворі із стенокардією напруги II-III ФК - 60,0% у контрольній групі та 55,6% у основній групі. Діагноз стенокардії грунтувався на наявності типових клінічних ознак і підтверджений за допомогою велоергометрії на попередніх етепах спостереження. Менший відсоток склали пацієнти з порушеннями ритму: найчастіше спостерігалися синусова тахікардія - у 20,0% хворих контрольної та у 22,2% основної груп, шлуночкова екстрасистолія - 12,5% осіб контрольної та у 8,9% осіб основної груп, миготлива аритмія - 12,5 та 10% відповідно.
У дослідження включено хворих, у яких перебіг ІХС ускладнила ХСН I - II А стадії, II - III ФК. Обстеження осіб проводили за спеціально розробленою схемою згідно робочої класифікації ХСН за рекомендаціями Української Асоціації кардіологів 2001 року та з урахуванням рекомендацій Європейського товариства кардіологів 2005 року.
Слід зазначити, що ІХС у досліджуваних хворих перебігала на фоні артеріальної гіпертензії (АГ) II стадії з рівнем АТ 140?179 / 90?99 мм рт.ст. Діагноз АГ встановлювали на підставі критеріїв Комітету експертів ВООЗ за допомогою клініко-інструментальних методів дослідження, які дозволили виключити симптоматичні гіпертензії.
Основну кількість хворих становили жінки - 88 (67,7%), чоловіків було 42 (32,3%), що в цілому відображає загальні тенденції статевої поширеності ІХС із ХСН [90]. Слід відмітити, що у відносно більш молодій віковій групі частіше хворіли чоловіки (53,1%), відсоток жінок становив 46,9%. З віком збільшувався відсоток жінок, у яких ІХС ускладнювалася ХСН (із 46,9% до 67,7%), що віддзеркалює клінічні тенденції захворюваня у віковому аспекті [141]. Розподіл хворих із ХСН за віком, давністю та важкістю захворювання наведений у табл. 2.2. У контрольній групі кількість пацієнтів із ХСН I та II А стадією II ФК становила 16 (40%) осіб, із ХСН II А стадією III ФК ? 24 (60%) осіб.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих із ХСН у залежності від віку, давності захворювання та ФК ХСН (n, %? від групової сукупності)
ПоказникиКонтрольна група, n=40Основна група, n=90Вік хворих45-59р.20 (50%)44 (48,9%60-75р.20 (50%)46 (51,1%)Тривалість захворювання1-5р.12 (30%29 (32,2%6-10р.14 (35%31 (34,4%)>10р.14 (35%)30 (33,4%)ФК ХСНII ФК16 (40%)34 (37,8%)III ФК24 (60%)56 (62,2%)
Серед пацієнтів основної групи розподіл мав наступний вигляд: ХСН I та II А стадії II ФК ? 34 (37,8%) особи, ХСН II А стадії III ФК ? 56 (62,2%) осіб.
У всіх обстежуваних ХСН перебігала зі збереженою систолічною функцією. При дослідженні діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на ІХС, ускладнену ХСН, виявлено її дисфункцію у 119 (91,5%) осіб, у тому числі за гіпертрофічним типом у 62 (47,6%), за рестриктивним - у 18 (13,8%) осіб, у 39 (30%) хворих виявили псевдонормальний тип, у 11 (8,5%) порушення діастолічної функції ЛШ було відсутнє.
Серед факторів, які сприяли виникненню і розвитку ХСН ішемічного походження, домінуюча роль належала старшому віку - у 66 (50,8%) хворих та стресовим навантаженням - у 35 (26,9%.) хворих. Рідше факторами ризику хвороби пацієнти вважали зловживання жирною, соленою їжею (у 24- 18,5% хворих), несприятливі умови життя (у 18 - 13,8% хворих). Зловживання нікотином і алкоголем спостерігалось у 15 - 11,5% осіб, як правило чоловіків. Спадкова схильність до захворювань серцево-судинної системи відмічена у 14 (10,8%) пацієнтів, надмірна вага була наявною у 21 - 16,1% хворих. У переважної більшості пацієнтів мало місце поєднання 2-4 факторів ризику прогресування ХСН.
У дослідження не включали хворих з нестабільною стенокардією напруги, постінфарктним кардіосклерозом, клапанними вадами серця, атріовентрикулярними блокадами, ХСН II Б-III стадіями (IY ФК).
За даними загальноклінічного обстеження, у 119 (91,5%) пацієнтів виявлені супутні захворювання (табл. 2.3).

Таблиця 2.3
Частота супутніх захворювань внутрішніх органів у обстежених хворих із хронічною серцевою недостатністю (n, %? від групової сукупності)
ЗахворюванняКонтрольна група, n=40Основна група,
n=90Хронічні холецистити:
?калькульозні
?некалькульозні25 (62,5%)
8 (20%)
17 (42,5%)60 (66,7%)
14 (15,6%)
46 (51,1%)Хронічні гастрити, гастро- дуоденіти, неактивна фаза17 (42,5%)44 (48,9%)Цукровий діабет,II тип в стадії компенсації2 (5%)3 (3,3%)Остеохондроз хребта 4 (10%)11 (12,2%)Дисциркуляторна енцефалопатія