Вы здесь

Бюджетний механізм активізації економічного розвитку України

Автор: 
Василик Дмитро Остапович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000295
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Вплив бюджетного механізму на соціально-економічні процеси в умовах ринкової трансформації економіки
2.1. Бюджетні важелі та їх вплив на економічний розвиток України
В сучасних умовах характерною рисою більшості економічних систем розвинутих країн світу є те, що вони по своїй суті є змішаними економіками, а тому державне регулювання є об'єктивно необхідним елементом їх розвитку і удосконалення. Основу державного регулювання розвитку економіки складає бюджетний механізм, як найбільш дійова і ефективна система впливу на економічний і соціальний розвиток.
За своєю економічною суттю використання бюджетного механізму в системі державного регулювання - це комплекс методів і важелів, організованих державою щодо формування й використання фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у бюджетній системі. Бюджетний механізм покликаний встановити науково обґрунтовані пропозиції перерозподілу фінансових ресурсів у процесі їхньої мобілізації й використання фондів для забезпечення максимально можливого задоволення потреб усіх суб'єктів цього перерозподілу, тобто держави, підприємницьких структур та окремих громадян.
У фінансовій літературі категорія важіль визначається як засіб, який може сприяти розвитку чого-небудь, або пожвавити, підсилити діяльність чого-небудь при використанні певного методу [104, с. 38; 153 с.118-129; 28 с. 100-112; 211, с. 72]. Метод, як відомо, означає спосіб дії, або систему прийомів для досягнення мети [34 с.192; 157; 209 с. 267; 211, с. 522]. З огляду на це, термін бюджетний важіль, ми характеризуємо, як засіб, або систему прийомів, що може сприяти розвитку економіки, при використанні бюджетних методів.
При використанні аналітичного підходу до визначення і характеристики бюджетних методів впливу бюджетного механізму на різні сторони соціально-економічного розвитку дозволив виділити вихідні елементи структури бюджетного механізму як його основні методи, а саме: бюджетне планування та прогнозування, бюджетні норми та нормативи, бюджетний контроль, міжбюджетні розрахунки, бюджетне регулювання.
Кожен із названих методів впливу бюджетного механізму має певний набір бюджетних важелів. Правовою та організаційною основою бюджетних методів та важелів є бюджетне законодавство, система індикаторів оцінки бюджетних важелів, інформаційне забезпечення, виконання бюджету. На нашу думку, на практиці застосовуються прямі й опосередковані важелі бюджетного механізму. До прямих важелів належать: фінансування видатків, що здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів; мобілізація доходів через податкові та неподаткові форми; санкції за порушення бюджетного законодавства; бюджетні інвестиції підприємствам недержавної форми власності, бюджетні субсидії, субвенції і дотації тощо.
До опосередкованих важелів бюджетного механізму належать: амортизаційна політика; державні закупки і державні замовлення на поставку матеріальних ресурсів з оплатою із бюджету; міжбюджетні трансферти; заходи сприяння активізації кредитних вкладень в економіку; пільгове оподаткування; пільгове кредитування; надання підприємствам гарантії для отримання кредиту; користування державним майном без сплати оренди; зростання фонду оплати праці; регулювання цін тощо.
Характерними особливостями бюджетних важелів, у порівнянні з іншими фінансовими важелями державного управління є те, що вони наділені примусовим характером функціонування, оскільки мобілізація бюджетних ресурсів розглядається як спосіб задоволення потреб території (держави, області, району, міста, тощо). На цю особливість бюджетних важелів вказували І. Озеров, С.Вітте ще на початку XX століття [135;64].
У сучасних умовах найбільшої уваги при розгляді питань бюджетного механізму потребує процес здійснення видатків. Цьому питанню фінансова наука почала приділяти увагу, починаючи з другої половини ХХ століття. Причиною тому були фінансові кризи і, як наслідок, високі темпи інфляції, скорочення інвестиційної діяльності, значний дефіцит бюджету у більшості країн світу.
Пошук виходів із такої ситуації зумовив потребу поглибленого дослідження ролі бюджетних видатків у регулюванні економіки. В результаті проведених досліджень стало очевидним, що бюджет не можна розглядати як один із фінансових планів держави, який пасивно відображає фінансове становище в державі. Він може суттєво впливати на зміну її структури, активізувати економічні процеси, сприяти зміцненню фінансового становища в державі.
Суть питання полягає в тому, що видатки бюджету підтримують стабільність соціальних відносин, впливають на розмір і структуру сукупного попиту в державі. Слід зауважити, що не всі видатки бюджету можуть позитивно впливати на формування суспільного попиту і, в кінцевому плані, на виробництво. За високої питомої ваги видатків на оборону, управління, обслуговування державного боргу вони збільшуватимуть так званий фіктивний попит, що в перспективі призводить до загострення кризових явищ. Так, як зазначав професор Василик О.Д. - "державні видатки певною мірою позитивно впливають на темпи зростання економіки, але насправді важливий не їхній обсяг, а функціональна структура, яка чітко детермінує напрями використання бюджетних ресурсів та очікуваний рівень їхньої віддачі"[59, с. 8].
За допомогою бюджетного механізму держава може суттєво впливати на розвиток економіки при фінансуванні окремих галузей і видів господарської діяльності. Для цього використовуються переважно дві форми - пряме бюджетне фінансування окремих підприємств, видів діяльності, а також певних інвестиційних програм і кредитування за рахунок коштів бюджету у формі відстрочки платежів, недоплати з платежів тощо.
На нашу думку, в ринкових умовах пряме бюджетне фінансування економіки у будь - якому вигляді суперечить самій суті ринкової економіки і є неефективним елементом бюджетного механізму. У перспективі воно повинно бути замінене різними формами кредитування, де за допомогою коштів бюджету мають створюватись сприятливі умови для здійснення кредитних операцій.