Вы здесь

Реформування економічного механізму користування надрами

Автор: 
Андрієвський Іван Дмитрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000432
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ
В СУЧАСНИХ УМОВАХ ЯК ОБ'ЄКТА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ
2.1. Стан мінерально-сировинної бази України на сучасному етапі її розвитку

Стан мінерально-сировинної бази будь-якої країни визначається специфікою економіки, її розвитком та ступенем геологічного вивчення і освоєння надр. На різних історичних етапах вони різні. Мінеральна сировина є природним ресурсом, який не поновлюється. Інтенсивне її використання призводить до формування незбалансованої структури економіки, зміщеної у бік важких галузей виробництва, і до виснаження надр, яке супроводжується накопиченням негативних екологічних наслідків. Все це обумовлює виникнення економічної і екологічних криз на певному етапі історичного розвитку держави [17, 50]. Виходячи з цих міркувань, можна виділити три етапи освоєння надр, які відображають зміни певних економічних показників і показників стану геологічного середовища: геологічного вивчення, інтенсивного використання та виснаження надр.
Перший умовно виділений часовий відрізок - етап геологічного вивчення надр. На цьому етапі надра знаходяться майже у первісному стані, ще не мають наслідків антропогенного навантаження, а тому стійкість геологічного середовища в цей період найвища. З цього можна зробити логічний висновок, що і витрати на охорону та екологічну реабілітацію довкілля будуть мінімальними. Протягом цього етапу починається і ведеться інтенсивна розвідка родовищ.
Переважна більшість вже розвіданих родовищ знаходяться у стані початкової розробки. Тому віддача залучених коштів у розвідку та експлуатацію родовищ буде на низькому рівні, хоча поступово, паралельно зі ступенем розробки родовищ, ця величина буде збільшуватись. Такий показник як "відношення прогнозних ресурсів до розвіданих" саме на початку цього етапу буде мати найбільше значення, але відповідно до динаміки розвідування і освоєння надр буде невпинно знижуватись протягом усього етапу. В цей історичний період освоєння надр ступінь залучення вторинних ресурсів і замінників сировини майже або повністю буде відсутній, тому що ще не виникнуть передумови для їх появи.
На етапі інтенсивного використання надр переважна більшість родовищ вже розвідана, а тому відношення прогнозних ресурсів до розвіданих знижується стрімкими темпами, хоча ця величина ще досить істотна, бо надра не повністю освоєнні і розвідка та дорозвідка ще продовжується. Завдяки інтенсивній експлуатації розвіданих запасів, віддача капіталовкладень досягає найвищих показників, і така тенденція спостерігається майже протягом усього етапу, та наприкінці періоду, у зв'язку з поступовим виснаженням ресурсів, почнеться відносне зниження надходжень. Високі темпи та обсяги видобутку призводять до порушення цілісності екосистем надр, стійкість геологічного середовища зазнає значного навантаження і тому стрімко зростуть витрати на охорону довкілля та екологічну реабілітацію територій. В порівнянні з попереднім етапом зросте, хоч і не значно, ступінь залучення вторинних ресурсів і замінників сировини. Це зростання буде викликане тим, що потрібно буде шукати альтернативу тим ресурсам які знаходяться або в недалекому майбутньому будуть знаходитись у дефіциті.
Інтенсивне використання надр неминуче веде до їх виснаження. Для етапу виснаження надр характерне майже повне розвідування надр, і тому величина відношення прогнозних ресурсів до розвіданих запасів на кінець цього періоду буде близька до нуля. Головна маса родовищ знаходиться у стані кінцевої розробки, запаси виснажуються, а тому така ситуація веде до паралельного зниження віддачі капіталовкладень. І чим менше залишатиметься балансових запасів, тим менше будуть і надходження. Глобальне виснаження надр викличе дуже значне порушення стійкості геологічного середовища, екосистеми маже повністю будуть зруйновані, і тому обсяги витрат на охорону довкілля і екологічну реабілітацію територій досягнуть максимальних значень. Ще одним наслідком такого виснаження буде ріст ступеня залучення вторинних ресурсів і замінників сировини. Тому, що більшість видів корисних копалин матимуть незначні запаси, і тому знаходитимуться у дефіциті. Ціни на такі ресурси значно зростуть і тому споживачам буде потрібно шукати альтернативну сировину.
На рис. 2.1 [50] зображено положення трьох країн (Росії, США та України) по відношенню до етапів використання надр. Росія знаходиться на перехідному етапі між геологічним вивченням надр та інтенсивним використанням. Це пояснюється тим, що країна має велику загальну площу, і ступінь її геологічної розвідки відносно низький, тому, що значна територія важкодоступна, потребує залучення значних коштів. В той же час Росія веде досить інтенсивне використання вже розвіданих родовищ. Сполучені Штати Америки знаходяться майже на піку інтенсивного використання надр, з невеликим відхиленням в бік виснаження надр.
Таке положення країни пояснюється тим, що геологічна галузь досить розвинена, проведена розвідка запасів на майже усій території. Матеріальне та технічне забезпечення знаходиться на дуже високому рівні, що дозволяє не тільки успішно розвідувати запаси (використання космічних технологій, новітнього прогресивного обладнання), але й інтенсивно їх видобувати. З іншої сторони, економічний стан країни дозволяє проводити в значних обсягах геологорозвідувальні роботи в інших країнах і залучати до використання гостродефіцитні види корисних копалин. В той же час територія досить велика, а площа Аляски досить проблемна для інтенсивного використання багатьох видів корисних копалин.
Україна знаходиться на початку етапу виснаження надр.
Кожному історичному етапу освоєння надр відповідають свої приоритетні цілі і задачі вивчення стану мінерально-сировинної бази (табл. 2.1) [50].
Так, на початковому етапі освоєння надр визначаються потреби у мінеральних ресурсах (промисловості, сільського господарства та військової сфери), стан геологічного вивчення надр країни та стан підготовлених до експлуатації зап