Вы здесь

Інтерпретація музики бароко на баяні (теоретико-виконавський аспект)

Автор: 
Карась Сергій Олексійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000526
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
ХУДОЖНЯ КОНЦЕПЦІЯ БАРОКОВОГО ТВОРУ У ПЛЮРАЛІЗМІ
ВИКОНАВСЬКО-ІНТЕРПРЕТАЦІЙНИХ ТЛУМАЧЕНЬ

"Істинно геніальна музика містить у собі значно більше, аніж будь-яка окрема її інтерпретація".
В. Тропп.

2.1. Прелюдія і фуга gis-moll Й.С. Баха (ДТК, ІІ-й том)
XVIII поліфонічний цикл прелюдії з фугою із ІІ-го тому "Добре темперованого клавіру" Й.С. Баха - одна із найбільш натхненних і художньо вагомих сторінок клавірної творчості композитора. Цей соль-дієз мінорний міні-цикл не належить до числа надто часто й повсюдно виконуваних, тим паче "заграних", котрі не раз супроводжує звичне, згідливо прийняте слухачами й, відтак, заздалегідь передбачуване інтерпретаційне "кліше". Таку "багатоликість" показового для музики бароко твору можна вітати у новітній музично-педагогічній практиці, в концертних і конкурсних виступах виконавців-піаністів та баяністів. Інтерпретаційний плюралізм в озвученні Бахової композиції - це завжди шанс відкрити свіжі чи й досі нерозкриті грані змісту барокового музичного послання та світовідчуття, з яким певною мірою перегукується наша сучасність.
З приводу проблем виконавської інтерпретації принагідно згадаємо багато в чому слушну, хоча й полемічно загострену думку австрійського диригента Н. Харнонкурта: як це не парадоксально, слухацька публіка налаштована зазвичай на зустріч не так із незвіданою й, можливо, провокативно шокуючою "новинкою" концертного репертуару, як із уже знайомим музичним твором. І цікавлять її, щонайперше, тонкощі інтерпретаційного виконання, його якість. Посилаючись на власний концертно-артистичний досвід, авторитетний західноєвропейський музикант окреслює виразно зауважувану ним тенденцію - прискіпливу увагу саме до виконавської інтерпретації: "Нинішня публіка концентрує свою увагу не на композиції, а на виконанні, яке оцінює - треба це визнати - із знанням справи" [249, с. 178]. Відтак, відповідальність артиста-інтерпретатора у цій прогресії і динаміці сучасного концертного життя незмірно зростає. Вартувало б додати: не тільки перед вимогливим і допитливим зором слухача, а й перед лицем автора виконуваного твору. І частково заперечити цитованому судженню: новизна інтерпретації - не самоціль і не безперечне благо, а засіб у творчому, а іноді й тривалому пошуку інтерпретаційної істини.
Ситуація навколо соль-дієз мінорного поліфонічного циклу Баха є певною мірою особлива. Йому вдалося уникнути трафаретних рішень, інтерпретаційного штампу. Соль-дієз мінорний цикл періодично виконують: подеколи у рамках гіперциклу ДTK (серед баяністів - у творчому експерименті І. Квашевіча), а здебільшого окремо, у комбінованих концертних програмах (в останні роки ще й конкурсних). Знаменно те, що доволі часто - з подання концертуючого музиканта - по-новому: якщо не в загальній концепції, то принаймні у цілому ряді важливих виконавсько-інтерпретаційних деталей.
Звукозаписи цього твору, що збереглися до нашого часу, донесли до нас цікаві версії його інтерпретування. Серед них оберемо для аналізу чотири різні за часом та індивідуальним "почерком" виконання прелюдії з фугою gis-moll, які яскраво презентують нашому сучаснику творчі постаті відомих піаністів минулого. Це - представники російської піаністичної школи XX століття Святослав Ріхтер, Самуїл Фейнберг, Марія Юдіна і канадський піаніст Глен Гулд (Гульд). Оскільки існуюча на вітчизняних обширах фонотека концертного репертуару баяністів не представляє нам цього твору у достатньому для широкого інтерпретаційного порівняння спектрі, дослідницький інтерес спонукає звернутися спочатку до концертного досвіду видатних піаністів минулого. Порівняльна характеристика інтерпретаційного аспекту у їхньому виконанні циклу gis-moll може виявитися корисною та повчальною як для професіонального, активно виступаючого на концертній естраді артиста-баяніста, так і для студента, що опановує ази та вершини виконавської майстерності у своїй навчальній практиці. Не виключено, що викладені нами з приводу інтерпретації цього твору спостереження становитимуть певний інтерес для кожного музиканта, якого приваблює мистецька постать Баха і якому не байдужі інтерпретаційний екскурс, деякі аспекти музичної герменевтики і, врешті, проблеми художньої поетики барокової музики.
Залучення до репертуару баяніста-виконавця прелюдії з фугою gis-moll з ІІ-го тому ДТК Баха, твору безумовно складного в технічному і художньому плані, можна вважати вдалим і навіть спеціальним приводом до випробовування ним своєї фахової ерудиції, виконавської майстерності та артистичного самовираження. Окремим інтерпретаційним аспектом при цьому буде і майстерне транскрибування (перекладення) клавірного твору для баяна, адекватне відтворення на баяні властивого цій композиції квазі-клавесинового звучання. Поряд із тим, gis-moll'ний цикл Баха є надзвичайно привабливим об'єктом для пізнання художньо-поетичного змісту творчості видатного німецького поліфоніста, його композиторської техніки й того, що можна б назвати високим словом - "бахівський симфонізм". Є ще одна суттєва деталь, яка магічно приваблює у цьому творі, а саме: його образно-смислова багатозначність і закодована в його звуках сила краси й духовності.
У порівнянні з багатьма іншими перлинами гіперциклу ДТК, достеменно відомими кожному пересічному філармонійному слухачеві і високо поціновуваними кожним музикантом, прелюдія і фуга gis-moll не є широко популяризованими і всебічно досліджуваними у музично-критичній літературі. Можливо тому, що цей доволі складний поліфонічний цикл не надто надається до "зручного", легко прочитуваного словесного описання, лаконічної і вичерпної письмової характеристики. Тож в існуючій вітчизняній музично-критичній і науково-дослідницькій літературі (передусім у тій, що доступна широкому колу читачів) він і досі не набув детального розгляду. Виняток складає лише стислий аналітичний етюд Я. Мільштейна, поданий ним стосовно циклу gis-moll у монографії, присвяченій "Добре темперованому клавіру" Й.С. Баха. У кращому випадку об'єкто