Вы здесь

Підготовка до друку офіційних видань: законодавчий, редакційний та видавничий аспекти (на матеріалах Парламентського видавництва та відділу редакційної роботи Управління правового забезпечення Секретаріату Кабінету Міністрів України)

Автор: 
Мохнач-Галицька Євгенія Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000536
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ВИДАННЯ ОФІЦІЙНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Редакційно-видавничій підготовці офіційних видань взагалі й нормативно-правовим засадам їх випуску зокрема присвячено вкрай небагато робіт, до того ж вони висвітлюють окремі моменти редакційно-видавничого процесу. Візьмемо на себе сміливість стверджувати, що серед них немає комплексного дослідження, що охоплювало б усі аспекти, розкривало суть усіх процесів, що відбуваються сьогодні в галузі видання офіційної літератури, зокрема, стосовно характеру здійснення видавничого процесу, його складових та об'єктивних чинників, які зумовлюють специфіку видавничої діяльності у галузі видання офіційних документів.
Доцільно розглянути юридичний механізм прийняття офіційних документів найвищого рівня законодавчим органом України - Верховною Радою.
Конституційно-правовий статус засобів масової інформації в цілому досліджували вчені у галузі журналістики. Як найбільш вагомі слід відзначити праці В. Іванова [83-89], а також роботи А. Москаленка, Л. Губерського [135], М. Тимошика [244-248], Т. Приступенко [175] та ін. [78], проте здійснення офіційних видань має особливості, не притаманні іншим видам і тому варте окремого дослідження.
Проблему недостатнього розроблення нормативної бази видавничо-поліграфічного комплексу в частині господарського регулювання відзначають дослідники з Української академії друкарства [124, 194]. Актуальною є проблема недостатньої кількості стандартів як нормативно-технічних документів, які встановлюють вимоги до груп однорідної продукції, поліграфічних послуг, процедур, правила їх розроблення, впровадження і застосування, регламентують зміст і порядок поєднання видавничо-виробничого та ринкового процесів, а також вимоги до інших об'єктів стандартизації.
Г. Пушак зазначає, що найбільші проблеми склалися у створенні та забезпеченні видавничо-поліграфічного комплексу підзаконними нормативними актами. Нормативно-правові документи, що існують сьогодні, в багатьох випадках "потребують певних удосконалень та доповнень, виправлень, щоб забезпечити ефективні виробничо-господарські відносини сторін та щоб задовольнити сучасні вимоги щодо якості змісту та оформлення (поліграфічної продукції - Є.М.-Г.)" [194].
Крім того, є потреба в міжгалузевих підзаконних актах, які регулювали б питання постачання матеріалів, необхідних для поліграфічної промисловості.
Класифікації офіційних документів, що є безперечно важливими для визначення нормативно-правових особливостей редакційно-видавничої підготовки даного виду видання, наведені в роботах дослідників у галузі редакційно-видавничої діяльності. "Редактирование отдельных видов литературы" за редакцією Н. Сикорського [197] містить окремі відомості щодо офіційної літератури, зокрема, наводиться класифікація документів, яку не можна вважати повною. "Основи стандартизації і використання стандартів у видавництві" М. Хойнацького [258, 259] також торкаються проблеми типологізації офіційних документів. Проте класифікація, яку містить робота, розглядається в аспекті видавничого діловодства.
Метою розділу є створення комплексної характеристики нормативно-правових засад видання офіційних документів найвищого рівня.

2.1. Законодавчі засади видання нормативно-правових актів
2.1.1. У статті 57 Конституції України, зокрема, зазначається: "Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом" [109].
Найвищою юридичною силою наділена Конституція України - Основний закон держави. Відповідно до Конституції приймаються законодавчі акти - закони України. Меншу, порівняно із законами, юридичну силу мають підзаконні правові акти, які приймаються на основі законів та на їх виконання.
Основною вимогою до підзаконних актів є їх несуперечність законам. У разі коли така суперечність є, перевага надається закону. До підзаконних актів належать укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств та відомств, розпорядження місцевих державних адміністрацій, рішення органів місцевого самоврядування тощо.
Отже, некоректним і навіть аматорським є розподіл офіційних документів на законодавчі та нормативно-правові актів. Адже нормативно-правовий акт - це родове поняття, а законодавчий і підзаконний співвідносяться з ним як видові.
Відповідно до законодавства, метою організації випуску офіційних видань, є забезпечення доступності законодавства України для користування громадянами, підприємствами, установами, організаціями, створення комплексного державного джерела офіційного видання актів законодавства, а також забезпечення регулювання суспільних правовідносин на основі чинних актів, запобігання перекрученням їх змісту.
Указом Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 15 березня 1996 р. № 75 / 96 регулюється процес опублікування офіційної інформації [190].
Відповідно до згаданого Указу до офіційних видань належать: "Відомості Верховної Ради України", "Голос України", "Офіційний вісник України" та "Урядовий кур'єр".
В Указі, зокрема, зазначається, що офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів із зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду.
Крім того, встановлюється, що нормативно-правові акти можуть бути опубліковані в інших друкованих виданнях лише після їх офіційного оприлюднення.
Указом передбачено, що нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих виданнях, мають інформаційний характер і не можуть бути використані для офіційного застосування.
Важливість офіційного оприлюднення розкривається у положенні, яким встановлюється, що громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення св