Вы здесь

Статистичне забезпечення моніторингу виконання Державного бюджету України

Автор: 
Олексійчук Олеся Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000618
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Організація та здійснення моніторингу виконання Державного бюджету України
2.1 Врахування вимог системного підходу у дослідженні виконання Державного
бюджету
Забезпечення досягнення запланованих показників розвитку економіки України
обумовлюють потребу у детальному і систематичному аналізуванні виконання
бюджету. Це, в свою чергу, передбачає дослідження існуючих теоретичних засад
здійснення такого роду аналізу та їх удосконалення з метою характеристики та
моделювання процесів, що відбуваються у суспільстві внаслідок виконання або
невиконання бюджету. При цьому основним чинником підвищення дієвості
дослідження виконання бюджету є застосування для цього крім відомих
загальнонаукових підходів, ще й інших, зокрема, – статистичних методів аналізу,
які до цього часу майже не використовувалися.
При цьому застосування статистичних методів вимагає врахування специфіки
об’єкта дослідження, обумовлює необхідність розроблення структури процедури
здійснення дослідження за виконанням Державного бюджету України, як системи,
тобто з врахуванням впливу як зовнішніх (міждисциплінарних) зв’язків, так і
внутрішніх факторів власної еволюції.
У процесі дослідження використовують різноманітні методи, що обумовлюються
характером поставлених і вирішуваних задач. Однак особливість їх використання у
кожному випадку залежить від обумовлених наперед рівня і глибини наукового
дослідження. Іншими словами в кожному науково-дослідному процесі
використовується власний комплекс методів з різною структурою. Завдяки цьому
виникають особливі форми наукового пізнання, серед яких виділяють три основні:
емпіричну, теоретичну та виробничо-технічну. Очевидним є те, що емпірична
складова включає у себе необхідність збирання даних (встановлення фактів, їх
реєстрація, накопичення) і опис за їх допомогою об’єкта дослідження (виклад
фактів та їх первинна систематизація). Теоретична складова відповідає за
пояснення закономірностей, що склалися і виявилися на етапі емпіричного
дослідження, у процесі узагальнення, створення нових теорій, висування або
відкриття нових гіпотез, передбачення нових фактів у рамках цих теорій.
Виробничо-технічна складова (або ж прикладна) передбачає впровадження нових,
отриманих завдяки здійсненню емпіричних та теоретичних заходів наукового
дослідження, здобутків у практичну діяльність (їх апробація). [54, С. 49-56]
Зазначені елементи (складові) науки представляють собою етапи наукового
пізнання, реалізація кожного з них вимагає використання власних підходів. Так,
емпіричне, експериментальне дослідження передбачає застосування спеціальної
системи експериментальних і дослідницьких засобів. Теоретичне дослідження, яке
можна розглядати як роботу вчених, направлену на пояснення фактів, базується на
методах узагальнення даних. Емпіричне та теоретичне дослідження у сукупності
здійснює перевірку пізнаного на практиці своїми методами.
Методи наукового пізнання, як правило, поділяють на такі групи:
- Загальні методи (загальнофілософські методи пізнання). Вони стосуються
будь-якого предмету будь-якої науки і дають можливість пов’язувати в єдине всі
сторони процесу пізнання, всі його етапи. Наприклад, переходу від абстрактного
до конкретного, єдності логічного та історичного, переходу від кількості до
якості тощо.
- Особливі методи стосуються лише одного боку досліджуваного предмету або ж
навіть визначеного прийому дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція,
спостереження, вимірювання, порівняння та експеримент.
У той же час, особливим методам наукового пізнання приділяється чимала увага, у
зв’язку, у першу чергу, з їх значною вагою у прикладних дослідженнях. Це, у
першу чергу, спостереження, під яким розуміють цілеспрямований процес
сприйняття предметів дійсності, які не повинні бути змінені. Спостереження, як
метод пізнання дійсності, застосовується у тих галузях, в яких або не можливо,
або дуже важко здійснити експеримент, чи у тих галузях, де необхідно вивчити
саме природне функціонування або поведінку об’єкта, та вимагає розроблення
програми дослідження, яка формується на базі попередніх переконань,
встановлених фактів, прийнятих концепцій. Частковими випадками методу
спостереження є вимірювання і порівняння. Виходячи з наведеного визначення,
спостереження, як метод пізнання, має бути застосоване до об’єкта дослідження
даної роботи. Тому що за допомогою експерименту явища дійсності досліджуються в
умовах, що контролюються та керуються. Від спостереження цей метод
відрізняється втручанням у досліджуваний об’єкт. В експерименті виділяють
суттєві фактори від несуттєвих і тим самим значно спрощують досліджувану
ситуацію, що не дозволить вирішувати завдання дослідження виконання бюджету.
Проведення спостереження та експерименту потребують також використання
спеціальних засобів, які нерідко впливають на об’єкт спостереження та
експерименту. Тому при дослідженні в галузі державних фінансів (зокрема –
виконання Державного бюджету), спостереження та експеримент, як методи
наукового пізнання, в їх чистому вигляді не можуть бути використані, а
застосовуються поряд з іншими спеціальними методами.
Моделювання – це метод наукового пізнання, заснований на вивченні яких-небудь
об’єктів, шляхом побудови їх моделей. Застосування такого методу пізнання
обумовлено тим, що часто трапляються випадки недоступності об’єкта, який
вивчається, чи втручання суб’єкту пізнання є недоцільним. Основною задачею
дослідження, що здійснюється за допомогою методу моделювання, є отримання
моделі, вивчення якої надасть достатньо повну і достовірну інформацію п