Вы здесь

Гіпергомоцистеїнемія у хворих з хронічною нирковою недостатністю: зв’язок з ураженням серцево-судинної системи, вітамінним статусом та дисліпідемією (клініко-експериментальне дослідження)

Автор: 
Постовітенко Катерина Павлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000638
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Усім хворим у перші дні перебування в стаціонарі проводилися обов’язкові
скринінгові методи дослідження (наказ №247 МОЗ України, “Виявлення осіб з
підвищеним АТ і принципи їх ведення”), які включали:
визначення клінічного АТ на обох верхніх кінцівках у стані спокою за методом
Короткова з кратністю не менш ніж 3 вимірювання з інтервалом 5 хвилин і
подальшим обчисленням середніх результатів;
вимірювання АТ на нижніх кінцівках (у осіб молодше 45 років);
визначення розмірів серця методом перкусії;
аускультація серця і судин шиї;
аускультація в точках проекції ниркових артерій;
визначення зросту та маси пацієнтів з обчисленням індексу маси тіла;
загальний аналіз крові;
загальний аналіз сечі;
аналіз крові та сечі на вміст цукру;
біохімічний аналіз крові із визначенням кількості мочевини та креатиніну,
загального вмісту білка, в-ліпопротеіду, холестерину та параметрів, що
відображують функціональний стан печінки;
коагулограма;
аналіз сечі по Зимницькому та Нечипоренко;
ЕКГ;
рентгенографія органів грудної порожнини;
УЗД нирок;
офтальмоскопія з оцінкою стану судин очного дна за шкалою Keit– Wagener -
Barker;
оцінка неврологічного статусу;
ехокардіографія.
У разі підозри на наявність симптоматичного характеру АГ проводилися додаткові
дослідження згідно з вищезгаданими рекомендаціями.
Усім обстеженим було проведено антропометричне дослідження. Маса тіла
визначалася медичними вагами, зріст вимірювався медичним ростоміром.
Тип розподілу жирової тканини визначали шляхом вимірювання окружності талії.
Співвідношення окружності талії до окружності стегон (індекс Т/С)
використовувалося як додатковий критерій, що характеризує тип розподілу жирової
тканини. Розраховувався цей показник за формулою [194]:
Індекс Т/С= (2.1)
де:
Т – окружність талії (см),
С – окружність стегон (см).
Інструментальні методи дослідження.
Відповідно до мети даного наукового дослідження, особлива увага приділялася
обстеженню плечової та сонної артерій, аналізу коєфіціентів вазорелаксації.
Доплерехокардіографічний метод.
Ехокардіографія (ЕхоКГ) вважається на сьогодні найбільш прийнятною, з огляду на
специфічність та чутливість, технологією неінвазивної діагностики стану судин,
які стосуються безпосередньо їх структури і особливостей функціонування.
У нашій роботі дослідження проводилися на ультразвуковому сканері SIEMENS G50
(USA) за загальновизнаною методикою Целермайєра-Соренсена з датчиком
дуплексоного сканування 7,5 Гц. [62, 63].
Хворому за добу до проходження тесту відміняли усі вазоактивні препарати. У
день обстеження хворі не вживали каву, спиртні напої, не курили. Дослідження
проводилося вранці, натщесерце, у приміщенні, де температура становила 220С, у
положенні на спині, після 10-15 хвилинного відпочинку. В дуплексном режимі
ехолокації на 5см вище кубітальної ямки (стандартна позиція) вимірювалися
наступні структурні показники:
максимальна швидкість кровотоку (PS(макс));
середня швидкість кровотоку (ТА(сред));
діаметр артерії (Д);
площа сечіння кровотоку (ПС);
швидкість об’ємного кровотоку (ОК);
Діаметр судини визначали як відстань між проксимальним та дистальним по
відношенню до датчика доплеровськими сигналами, параметри настроювання
залишалися постійними протягом усього дослідження. Визначалися вихідні
показники діаметру судини, максимальна, середня, об’ємна швидкості кровотоку,
площа сечіння кровотоку. У манжеті нагнічувався тиск на 50 мм. рт. ст. вище
вихідного тиску пацієнта. Через 5 хвилин манжету швидко знімали, та проводили
вимірювання показників. Обстеження проводили через 1 хвилину, та 7-10 хв.
Реакція на гіперемію – ендотелійзалежна вазодилатація (ЕЗВД), обумовлена
продукцією NO. Для запобігання хибнонегативного тесту (зниження або відсутність
чутливості гладком’язових клітин до цГМФ) визначали ендотелійнезалежну
вазодилатацію (ЕНЗВД), шляхом сублінгвального введення нітрогліцерину в дозі 2
х 0,4 мг
На основі результатів доплерЕхоКГ дослідження аналізувався
структурно-функціональний стан судин та ступінь ремоделювання у відповідності
до розмірів комплексу інтіма-медіа (КІМ). Товщина КІМ вимірювалася на відрізку
1 см від біфуркації сонної артерії та нижче. Проводилось троєкратне вимірювання
показників, та обчислювалось середнє значення. Вибір обстеження цього місця
сонної артерії для обстеження обумовлений тим, що за даними літератури [3, 38,
43, 45, 90, 93, 110, 133, 164, 218, 219] найкращим чином відображує гіпертрофію
медії, та це найчастіше місце локалізації атеросклеротичної бляшки. Пацієнти з
виявленими під час обстеження проявами атеросклерозу, подальше в дослідженні
участі не приймали. Діаметр судини визначали як відстань між проксимальним та
дистальним по відношенню до датчика доплеровськими сигналами, параметри
настроювання залишалися постійними протягом усього дослідження. Вимірювалась
відстань між інтимою та адвентицією (мал. 2.1).
Мал. 2.1
Лабораторні методи дослідження.
Відповідно до мети даного наукового дослідження проводилося визначення
активності ендотеліальної NO-синтази, індуцибельної NO-синтази, рівнів
нітратів, нітритів, S-нітрозотіолу, каталази, супероксиддисмутази, ендотеліну-1
в плазмі крові.
Оцінка стану системи оксиду азоту.
Враховуючи, що оксид азоту (NO) є нестабільною молекулою із терміном
напіврозпаду до 5 секунд, вивчення функціонального стану ендотелію і його
здатності продукувати та забезпечувати фізіологічні ефекти NO в
серцево-судинній системі, проводилось по вмісту в плазмі його стабільних
метаболітів (нітратів/нітритів) та ступінь його депонування оцінювали на
підставі визначення рівня концентрації S-нітрозотіолу.
З