Вы здесь

Ефективний розвиток підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки регіону

Автор: 
Ключник Альона Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000702
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Розвиток та ефективність підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки регіону
2.1. Трансформація складу підприємницьких формувань та їх місце в розвитку економіки аграрного виробництва
Україна володіє великими й одними з найкращих у світі за природною родючістю земельними ресурсами. Проте у зв'язку з тим, що вкрай низькими темпами здійснюються процеси відтворення та оновлення матеріально-технічної бази АПК і різко зменшилися в останні роки обсяги поставок селу мінеральних добрив, засобів захисту рослин і тварин тощо, наявний аграрний потенціал використовується не повністю. В усуненні цього дисбалансу велика роль покладається на створення господарських структур, які відповідають сучасним і майбутнім соціально-економічним відносинам та забезпечують продовольчий достаток у державі.
У результаті проведеного в Україні реформування сільськогосподарських підприємств створено значну кількість різноманітних агроформувань ринкового спрямування, побудованих переважно на приватній власності на землю у сполученні з колективними формами організації праці. При цьому відбувся суттєвий перерозподіл земельних угідь між сільськогосподарськими підприємствами, фермерськими та особистими селянськими господарствами.
Створені в останні роки структури формуються на приватній власності на землю та майно у поєднанні з індивідуальними, сімейними і колективними формами організації виробництва. При цьому відокремлюються наступні три категорії господарств ринкового спрямування:
перша - сільськогосподарські підприємства ринкового спрямування, які побудовано на основі реформування колгоспів і радгоспів, де поєднується приватна власність селян на землю та майно з колективними формами організації праці. У них в основному збережено земельну цілісність колишніх підприємств, земля і майно передаються їм в оренду. У свою чергу, стосовно до власності ці підприємства поділяються на різні форми господарювання: акціонерні, приватні, товариства з обмеженою відповідальністю та інші;
друга - фермерські господарства. Їх конкуренція з усуспільненими господарськими формуваннями забезпечуватиме економічні передумови щодо створення необхідних умов для піднесення сільськогосподарського виробництва;
третя - господарства населення. До них включаються особисті селянські господарства, присадибні ділянки, ділянки для забудови, садові кооперативи, ділянки, виділені під сінокоси. Ці господарства відіграють велику роль у самозабезпеченні населення України продуктами харчування і є стабілізуючим фактором соціального захисту громадян у ринкових умовах, поки на селі не розвинеться більш ефективна виробнича й обслуговуюча інфраструктури [143, С.56].
У цілому по Україні господарствами населення у 2005 р. вирощено 99 % загального урожаю картоплі, 89 % овочів, 88 % плодів і ягід, 24 % зерна, 22 % цукрових буряків (фабричних), 21 % соняшнику, 52 % яєць, 81 % молока, 65 % м'яса. Однак переоцінювати успіхи особистого селянського господарства недоцільно оскільки:
- по-перше, ці господарства дрібні, базуються переважно на ручній праці. Лише незначна частина їх з часом може трансформуватися у товарні господарства;
- по-друге, зростання площ цієї категорії господарств не привело до адекватного збільшення обсягів виробництва.
У цілому по Україні у власність недержавних аграрних підприємств було передано 28,1 млн. га сільськогосподарських угідь, вартість яких становить 244,5 млрд. грн. На даний час вже 5,4 млн. (79,7 %) селяни одержали державні акти - земельні відносини вийшли на якісно інший рівень.
У результаті реформування створено 21,6 тис. нових агроформувань ринкового типу, серед яких переважають товариства з обмеженою відповідальністю - 7,3 тис. (33,8 %), приватні (приватно-орендні) - 4,5 тис. (20,8 %), фермерські 4,3 тис. (20,0 %). Значно меншу кількість становлять акціонерні сільськогосподарські товариства - 0,8 тис. (3,7 %), сільськогосподарські кооперативи - 2,0 тис. (9,2 %), інші суб'єкти господарювання - 2,7 тис. (12,5).
Уявлення про те, як змінювалось в останні роки місце сільськогосподарських підприємств в економіці аграрного сектору Миколаївщини, надають матеріали таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Частка сільськогосподарських підприємств в економіці аграрного сектору Миколаївської області, %
Показники
2000 р.
2001 р.
2002 р.
2003 р.
2004 р.
2005 р.Індекс 2005р. до 2000р.Площі сільгоспугідь51,244,565,961,055,739,30,77 - з них ріллі55,048,971,866,861,046,60,85Поголів'я:а) великої рогатої худоби41,735,731,424,321,920,80,50 у тому числі корови30,525,719,614,212,87,60,25б) свині45,550,250,550,350,948,71,07в) вівці та кози38,433,030,727,822,722,70,59г) птиця18,928,727,126,725,328,91,53Валова продукція сільського господарства (у порівняних цінах 2000 р.) - в цілому
53,7
60,8
55,7
41,5
49,5
46,8
0,87 у т.ч.: рослинництва74,473,369,156,660,959,00,79 тваринництва22,524,022,817,316,518,30,81Валовий збір: - зерно88,981,175,464,368,371,40,80- насіння соняшнику94,190,988,284,778,173,40,78- цукровий буряк98,896,097,397,397,396,40,98- овочі27,133,838,028,926,524,60,91- плоди та ягоди43,555,641,457,850,243,71,00- виноград88,190,390,590,894,81001,14Обсяги виробництва: - м'яса (у забійній вазі) - всього
29,2
22,7
23,0
26,2
19,3
17,0
0,58- молока26,321,717,711,29,69,50,36- яєць31,435,140,040,043,846,71,48- вовни75,868,461,450,747,434,40,45
У зміні наведених у цій таблиці даних по роках єдина закономірність відсутня. При цьому по одних показниках (поголів'ї великої рогатої худоби в цілому, корів, овець та кіз, валовому виробництві насіння соняшнику, молока та вовни) відбулось поступове зменшення, по других (валових зборах винограду та яєць) - стійке збільшення, а по інших єдиної закономірності немає. Порівнюю