Вы здесь

Банківське кредитування сільськогосподарських підприємств та його ефективність

Автор: 
Щукін Леонід Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000878
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ
БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

2.1. Особливості та сучасний стан банківського
кредитування аграрної сфери
Сучасний етап економічного розвитку України характеризується набуттям комерційними банками ознак складної організації із багатоцільовим характером діяльності та високим ризиком її проведення. До банківської діяльності залучено велику кількість учасників ринкових відносин - юридичних і фізичних осіб. Акумулюючи на банківські рахунки тимчасово вільні кошти, банки водночас формують власну ресурсну базу. Далі здійснюється зворотний процес поповнення засобами банківського кредитування нестачі обігових коштів суб'єктів господарської діяльності. У такий спосіб банки виконують важливу функцію в процесах зміцнення ринкових відносин у всіх сферах економіки України. Проте банки виступають також безпосередніми учасниками цих відносин, тому їхня діяльність націлена на отримання прибутку і досягнення конкурентоспроможності банківських послуг на ринку капіталів та інвестицій. У своїй кредитній діяльності банки повинні поєднувати два основних елементи: націленість на прибуток і обережність при здійсненні кредитних операцій. Щоб ефективно працювати, банки повинні мати стабільну основу ведення кредитних операцій, а для цього необхідно вирішити деякі проблемні питання, зокрема вдосконалення законодавчої бази кредитування.
Банківське кредитування сільськогосподарських підприємств має певну специфіку, зумовлену їх суб'єктним складом. Суб'єктами виступають, з одного боку, комерційний банк як кредитор, а з іншого - суб'єктами кредитних відносин є сільськогосподарське підприємство як позичальник. Відповідно до суб'єктного складу даний вид кредитних відносин має певні особливості, які вирізняють його з-поміж інших видів. Специфіка кредитних відносин комерційних банків із сільськогосподарськими підприємствами також об'єктивно сформована під впливом внутрішніх факторів, які визначають їх функціонування на мікроекономічному рівні, та зовнішніх факторів, що впливають на розвиток кредитних відносин у масштабах країни, тобто на макроекономічному рівні. Особливості процесу відтворення в сільському господарстві, що зумовлюють специфіку організації його кредитування, досліджувалися багатьма економістами, зокрема, М.Я. Дем'яненком, В.М. Алексійчуком, В.Г. Андрійчуком, П.П. Руснаком ?7, 15, 54, 55, 56, 67?. Аналіз літературних джерел дозволив виділити основні об'єктивні вимоги галузі щодо умов банківського кредитування.
Зауважимо, що термін кредитування, як одна з основних вимог, визначається, виходячи із тривалості виробничого циклу позичальника на основі економічно обґрунтованих строків оборотності коштів, вкладених в оборотні засоби, й окупності капіталовкладень. Для сільськогосподарських товаровиробників вимога щодо строку кредитування має принципове значення, оскільки зумовлена об'єктивними особливостями аграрного виробництва, зокрема, його сезонністю, яка притаманна більшою мірою галузі рослинництва.
Сезонність виникає внаслідок не збігу в часі робочого періоду з періодом виробництва, тобто часу, протягом якого продукт підлягає дії праці людини, і часу перебування продукту у виробництві. Вона спричиняє тимчасові розриви між авансуванням грошових коштів та їх поверненням після реалізації продукції, що потребує концентрації грошових коштів протягом певного періоду часу. Цей часовий період дорівнює тривалості циклу виробництва продукції в галузі рослинництва і тваринництва, який є найдовшим серед галузей агропромислового комплексу. Протягом цього періоду авансований капітал залишається у формі виробничих запасів і незавершеного виробництва, що збільшує період його обороту.
Уповільнений оборот оборотного капіталу в сільському господарстві зумовлюється специфікою процесу відтворення, який тісно пов'язаний з природними процесами, оскільки використання рослин і тварин як засобів виробництва, їх розвиток та відтворення відбуваються за біологічними законами природи, дію яких суттєво прискорити неможливо. Крім того, в процесі аграрного виробництва використовують притаманний лише йому засіб виробництва - землю. В умовах кліматичного поясу України, незалежно від розміру грошових вкладень, родючості землі та погодних умов, збирають лише один врожай на рік. Зазначені особливості є природними передумовами низької оборотності оборотного капіталу і, відповідно, необхідності в подовжених строках його авансування.
Отже, об'єктивно тривалий період виробництва в сільському господарстві й уповільнений оборот авансованого капіталу зумовлюють потребу в залученні короткострокових кредитних ресурсів на строк, довший порівняно з іншими галузями народного господарства: 6-9 місяців для покриття тимчасових потреб у рослинництві й до півтора року - у тваринництві.
Поряд із терміном кредитування суттєвою для сільськогосподарських підприємств є об'єктивна вимога щодо своєчасного надходження кредитів у чітко визначені періоди року. Така умова пов'язана з особливостями ведення сільськогосподарського виробництва, з огляду на які більшість технологічних операцій повинні виконуватись у встановлені строки і мати необоротний характер, отже - затримка у здійсненні або невиконання окремих технологічних операцій може спричинити зрив виробничого процесу ?54, с.51?.
Необхідність дотримання агротехнічних строків виробництва потребує не тільки своєчасного надходження кредитних коштів на певний строк і в потрібному обсязі. Недостатнє фінансування тимчасових потреб у грошових ресурсах призводить до порушення технології виробництва, що може суттєво вплинути на вихід кінцевої продукції та, як наслідок, на результативність господарської діяльності сільськогосподарського підприємства.
Сільське господарство об'єктивно вважається кредитомісткою галуззю, тобто потребує значних обсягів кредитних вкладень. Ця особливість кредитного забезпечення галузі зумовлена, по-перше, специфікою с