Вы здесь

Ціннісна динаміка масової культури

Автор: 
Доній Наталія Євгенівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000976
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
АКСІОЛОГІЧНІ ТА ЕСТЕТИЧНІ ВИМІРИ
ДИНАМІКИ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ

2.1. Цінності та ціннісні орієнтації в масовій культурі:
зсув аксіологічного вектора

Масове виробництво ХХ ст. стало джерелом масового ринку і масового споживання. Соціокультурні, соціопсихологічні та навіть економічні феномени останніх у своїх чуттєвих проявах і оцінках розширюють предмет сучасної естетики, її аксіологічний аспект. З точки зору перетину естетики та аксіології знайти специфіку динамічного існування сучасної масової культури можна, лише зв'язавши її образи та символи зі світом цінностей, ціннісно-смисловим універсумом (ЦСУ).
Усі предмети і явища, до яких прагне людина, виступають для неї цінностями, що олюднюють світ, перетворюють його в "другу" природу, тобто в культуру. У сучасній філософсько-культурологічній, психологічній та естетичній літературі існують різні точки зору на природу й дефініції цінностей. Зокрема, цінність розглядається: 1) як предмет, що має певну корисність і спроможний задовольнити ту або іншу потребу людини; 2) як бажаний ідеал; 3) взагалі як значущість чого-небудь для людини або соціальної групи. Проте, усі ці визначення відбивають якусь, реальну чи ідеальну, сторону цінностей, тому вони потребують розгляду не як взаємовиключні, а як взаємододатні в аксіології та естетиці.
Узагальнене формулювання природи цінностей виглядає наступним чином. Цінність - це поняття, що вказує на культурне, суспільне або особистісне значення (значущість) соціальних явищ і артефактів, і, водночас, це життєво важливий для людини аксіологічний вимір матеріального, духовного чи мистецького світу. З точки зору динаміки культури, цінності - це мобільні елементи, що визначаються мінливим соціокультурним середовищем. Особливістю ціннісної динаміки є постійна зміна, навіть інверсія позитивних чи негативних сенсів, які в конкретних культурних умовах мають своє історичне наповнення.
Цінності завжди носять соціокультурний характер. Вони формуються на основі суспільної практики, комунікативної діяльності людини, у рамках певних конкретно-історичних суспільних відносин та інтерсуб`єктивних форм спілкування людей. Цінності не виникають невідомо звідкіля і не "вкладаються" в людину ззовні. Вони формуються в процесі її соціалізації та інкультурації і носять динамічний характер. У цьому ракурсі важливо підкреслити, що весь життєвий і культурний досвід людини й система його знань, потреб та ідеалів безпосередньо впливають на характер цінностей і ціннісних орієнтацій.
У процесі соціалізації та інкультурації цінності виступають як узагальнені цілі й засоби їх досягнення, котрі виконують роль фундаментальних норм. Вони забезпечують культурну динаміку й інтеграцію спільноти, допомагаючи індивідам здійснювати соціально схвалений вибір своєї поведінки в життєво значущих ситуаціях. Система цінностей утворює внутрішній стрижень культури, духовну квінтесенцію потреб і інтересів індивідів та соціальних спільнот. Ця система цінностей, в свою чергу, робить зворотній вплив на соціальні інтереси й потреби, виступаючи одним із найважливіших мотиваторів соціальної дії, поведінки індивідів у сфері культури. Відтак, кожна цінність і системи цінностей мають дуальну підставу: в індивіді, як самоцінному суб'єкті, і в суспільстві, як соціокультурній системі. Власне філософсько-естетичний підхід пропонує розгляд не самої цінності, а цілісного ціннісного відношення, "полюсами" якого виступають цінність і оцінка, що важливе для діалектики естетичного, адже це відношення є результатом динамічної форми взаємозв'язку об'єкта й суб'єкта ?74, с.49-50?.
При розгляді феномена масової культури з позиції ціннісної динаміки філософсько-естетичний підхід, на нашу думку, потребує доповнення психологічним. На відміну від метатеоретичного, філософського підходу до проблеми цінностей, характерною рисою психологічного аспекту їх вивчення є використання поняття ціннісної орієнтації чи "установки" та диференціація об'єктів за їхнім ціннісним значенням усередині того самого виду, групи, класу цінностей, де вони знаходяться, і пов'язана з цим їх конкретизація та ієрархізація. Саме установка, що є похідною двох понять - філософського "цінність" і психологічного "атитьюду", виступає в якості своєрідної повторюваної програми як найелементарніших дій, так і найскладніших актів, пов'язаних із можливістю вибору варіантів діяльності й поведінки особистості [255, с.15].
Психологічні установки мають певну ієрархію. До нижнього рівня цієї ієрархії відносяться елементарні установки, які формуються на основі "потреб фізичного існування людей" ?там само, с.150?. Другий рівень диспозиційної структури - це фіксовані соціальні установки, які формуються на основі потреб суспільного існування. Цілісна і відносно стійка система фіксованих установок утворює те, що визначається як ціннісна орієнтація, і що виступає вищим рівнем диспозиційної ієрархії. Вона ціннісна тому, що орієнтує індивідів як членів соціальної групи або суспільства щодо цінностей даної культури (або субкультури).
Сенс поняття "ціннісна орієнтація" є достатньо складним семантичним утворенням. На думку Л.Федотової, яку вона резюмує із дослідження З.Файнбурга, ціннісні орієнтації фіксуються не на рівні підсвідомого, а на глибинних рівнях пам`яті, що піднімає їх на поверхню свідомості лише у певних (і аж ніяк не частих) життєвих ситуаціях або ж у відповідь на конкретні подразники, певні стимули ?212, с.21?. За дослідженням З.Файнбурга, це поняття увібрало до себе "різні рівні й форми взаємодії внутрішнього й зовнішнього для особистості, суспільного й індивідуального в особистості, специфічні форми усвідомлення особистістю навколишнього світу, свого минулого, дійсного і майбутнього, а також сутність свого власного "Я" ?там само, с.19?.
Дуже важливим для розуміння аксіосфери масової культури є те, що ціннісні орієнтації формуються й реалізуються в практичній діяльності не тільки під впливом свідомих, але й підсвідомих процесів, що мають переважно емоційни