Вы здесь

Формування об’ємно-планувальної структури бейсбольних споруд в Україні.

Автор: 
Підгорна Галина Дмитрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
3407U001062
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ II
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНО-КОНСТРУКТИВНОЇ
СТРУКТУРИ БЕЙСБОЛЬНИХ СПОРУД

У другому розділі виконано аналіз об'ємно-просторової та архітектурно-планувальної структури бейсбольних споруд, обґрунтовано доцільні параметри внутрішнього простору, трибун граничної місткості, здійснено класифікацію досліджуваних об'єктів з урахуванням їх поетапного впровадження.

2.1. Функціональна організація бейсбольних споруд

Бейсбольні комплекси є багатофункціональними спорудами, функціональна організація яких тотожна до таких типів будівель, як клуби [81,91,95,96,97], культурні центри [88,89,90], спортивні споруди [37,38,39,40,41, 42, 43, 67,63,85,86,87].
Теоретичною базою для визначення типологічних та технологічних вимог бейсбольних споруд були наукові праці, присвячені питанню архітектурного проектування спортивних та культурно-видовищних споруд, а також теоретичні роботи зорового відчуття та сприйняття. Особливу увагу автора привернули роботи Машинського В.А., Куйбишева В.В., Кістяковського А.Ю., Кучернюка Н.Ф., Кір'янової Н.М., Бильчинського А.Є., Барнабішвілі Є.Н., Зеньковича Н.Г., Абизова В.А., Куцевича В.В., Савченка М.Р., Савченка В.В., Полікарпова В.П., Раннєва В.Р., Покровського Г.І.
На основі закордонного досвіду проектування і будівництва бейсбольних споруд, наукових досліджень та теоретичних надбань у проектуванні спортивних, фізкультурно-оздоровчих та культурно-видовищних споруд, автором визначено перелік факторів, що виявляють функціональну організацію бейсбольних споруд:
- тип (тренувальна, демонстраційно-тренувальна, спортивно-видовищна бейсбольна споруда);
- формування функціонального ігрового простору (досвід чисельних об'ємно-просторових рішень бейсбольних споруд спонукає автора дослідження визначити функціональний простір бейсбольної арени) ;
-об'ємно-просторові параметри трибун граничної місткості для бейсбольної арени (геометрична форма арени і динаміка гри мають безпосередній вплив на формування об'ємно-просторових параметрів трибун );
- перелік груп обслуговуючих приміщень бейсбольної споруди (взаємозв'язок приміщень, а також їх склад повинні відповідати функціонально-технічним вимогам. Склад приміщень також залежить від типу бейсбольної споруди, місткості, розташування та інших чинників.);
- розташування споруди в системі міста (в залежності від типу споруди, розташування його буде доцільним лише у відповідних зонах міста).
Параметри арени, правила проведення бейсбольного матчу, об'ємно-просторова конфігурація трибун для глядачів визначають об'єм функціонального простору бейсбольної споруди.
Правила проведення бейсбольного матчу, параметри арени.
У бейсбол грають дві команди по дев'ять гравців, які відбивають м'яч та грають у полі. Ціль гри - набрати найбільшу кількість балів у дев'яти іннінгах. Якщо три гравця атакуючої команди будуть відправлені в аут, черга переходить до суперника. Якщо в дев'яти іннінгах переможця не визначено, грають додаткові іннінги до перемоги однієї з команд [20, с.45].
Правила гри в бейсбол. Бейсбольна площадка - це сектор, промені якого розходяться під прямим кутом, і як би ділиться на дві зони: "інфілд"- внутрішнє поле та "аутфілд"- зовнішнє поле. Внутрішнє поле - це квадрат зі сторонами, рівними 27,43 м.
По його кутах розташовані бази, навколо яких і будується гра. База, від якої за протилежним напрямком годинникової стрілки ведеться нумерація інших, називається домашньою базою або просто домом. Посередині квадрата є коло подачі, звідки м'яч уводиться в гру.
Суть гри зводиться до протиборства двох команд, які по-черзі виступають у
нападі й обороні. Час двобою як такий не обмежено; перемагає та команда, якій вдається за дев'ять іннінгів (у ході кожного іннінга суперники по одному разу грають у нападі й обороні) зробити більшу кількість повних перебіжок по базах і у такий спосіб набрати більшу кількість балів. Нічиїх у бейсболі не буває. Якщо до закінчення дев'ятого іннінгу рахунок рівний, то призначається десятий, одинадцятий іннінг і т.д., поки якась команда не вийде вперед. Однак може трапитися, що вже до кінця сьомого іннінга одна з команд буде мати перевагу в 10 балів. У цьому випадку гра зупиняється й оголошується перемога нокаутом (термін запозичений з боксу). Іноді двобій може бути перерваний після сьомого або навіть п'ятого іннінга через погодні умови або темряву, що наступила.
Коли команда грає в обороні, на полі одночасно перебувають дев'ять гравців. Шість із них займають позиції у внутрішньому полі: пітчер (той, що подає), кетчер (той, що приймає м'яч у домі), гравці першої, другої й третьої баз, а також шорт-стопи, що розташовується між другою й третьою базами. Інші три гравці розташовуються на зовнішньому полі - праворуч, ліворуч й у центрі. Завдання цієї дев'ятки - не допустити, щоб гра суперника в нападі виявилася результативною.
Досягнення цієї мети багато в чому залежить від пітчера, від сили й складності його подачі. Позбавивши можливості супротивника завдати прицільного удару биткою по м'ячу, він тим самим фактично нейтралізує його атакуючий потенціал. Справа в тому, що м'яч після подачі повинен пролетіти через зону страйка (удару) - простір над домом, обмежений верхньою частиною колін і пахвами беттера, коли він займає природну вихідну позицію для удару.
Якщо м'яч летить поза цією зоною, то суддя, що розташовується за спиною кетчера, фіксує помилку й подає команду "Бол!". Після чотирьох таких помилок пітчер автоматично одержує право зайняти першу базу. Якщо ж м'яч летить правильно, а, той що б'є по ньому не попадає, то суддя визначає страйк. Після трьох страйків, той що б'є вибуває з гри або, відповідно до бейсбольної термінології, виходить в аут. Кетчер вибуває з гри також у наступних випадках: якщо йому вдасться завдати удару, але польові гравці оборони зуміють піймати м'яч при польоті; якщо м'яч після удару торкнеться землі, але буде пійманий і прибуде на базу р