Вы здесь

Комплексні методи діагностики та заходи профілактики післяродових ускладнень у корів

Автор: 
Тресницька Вероніка Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U001231
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1. Природнокліматичні та господарські умови проведення досліджень
Робота виконувалась впродовж 2003-2006 років на кафедрі акушерства і хірургії Сумського національного аграрного університету.
Досліди проводили на коровах і телицях симентальської, чорно-рябої, червоної степової порід в господарствах СТОВ "Воєводське" та СТОВ "Слобожанське" Троїцького району, СТОВ "Вікторія" Білокуракінського району, СТОВ "Лугань" Антрацитівського району Луганської області.
Корови були віком 4?8 років з середньорічною молочною продуктивністю 2,5?3,1 тис. кг молока.
Господарства Луганської області розташовані в зоні лісостепу. Кліматичні умови місцевості характеризуються помірно теплим літом, холодною зимою з нестійкою погодою. Клімат характеризується вираженою континентальністю, значною сухістю та доволі різким коливанням температури. Найхолодніші місяці - січень та лютий (- 20... - 18 ? С), найбільш теплий - липень (+ 20... + 22 ? С).
В агрокліматичному відношенні територія господарств за зволоженістю і термічними умовами відноситься до району значно посушливому з гідротермічним коефіцієнтом 0,8-0,9. Характерними особливостями клімату є недостатня кількість опадів, нерівномірний розподіл їх по сезонах року. Літні опади носять зливовий характер, значна кількість вологи витрачається на поверхневий стік, що викликає розвиток ерозійних процесів. Середня висота сніжного покриву 16 см, максимальна 40 см. Ґрунт промерзає за зимовий період до 50 см, а максимальна глибина промерзання 150 см. Розподіл сніжного покриву на території господарств нерівномірний, що пов'язано з складність рельєфу (балки, промоїни) і дією пануючих вітрів. Сніг, як правило, починає танути раніше, ніж відтає ґрунт, тому вода не встигає вбиратися в мерзлий ґрунт, стікає по схилах в балки і яри.
Вологість повітря знижується до 46-51% в періоди частих сухих східних вітрів, які переважають в другій половині літа, сприяючи появі засухи. За рік випадає до 480 мм опадів. Велика частина опадів припадає на весняно-літній період (до 43%). Взимку опадів випадає менше.
Землекористування дослідних господарств розташовані на північному схилі Донецького кряжа. Численні балки, що розділяють схили на міжбалочні вододіли, на всьому протязі змінюють напрям, а тому земельні масиви мають суцільну конфігурацію. Дрібні гряди і горби серед ріллі створюють незручності при обробці полів. Згідно результатів обстеження ґрунту він в основному представлений чорноземами, які сформувалися під покривом степової трав'янистої рослинності в умовах недостатнього атмосферного зволоження. Вміст гумусу в оранці складає 4,4%.
Корови утримувалися в типових приміщеннях молочнотоварних ферм. У весняно-літній період корови утримувалися у літньому таборі на вигульних майданчиках та на пасовищі; в осінньо-зимову пору - в приміщеннях на прив'язі, користувалися пасивним моціоном, який проводився не регулярно. У господарстві потоково-цехова система утримання не організована, тому в одному приміщенні знаходяться тварини з різним фізіологічним станом. Новонароджені телята знаходяться поруч з матерями і тільки через місяць їх переводять до телятників.
Годівля дослідних тварин здійснювалася згідно існуючих норм за основними компонентами, хоча за окремими показниками раціони годівлі контрольної і дослідних груп тварин були не збалансовані. Корми роздавалися за допомогою кормороздатчиків та вручну.
Господарства були благополучні щодо інфекційної патології. Доїння проводилося доїльними апаратами в загальну систему молокопроводу двічі на добу.

2.2. Схеми проведення досліджень

Оцінку перебігу післяродового періоду проводили за показниками стану органів статевої системи корів після їх дослідження (рис. 2.1). При цьому враховували не тільки загальний стан тварин, характер ексудату, розмір і топографію матки, але й стан яєчників, шийки матки і піхви.
Розповсюдження післяродових ускладнень матки вивчали на 1703 коровах. Діагностику їх проводили з урахуванням даних, одержаних після вагінального і ректального досліджень, а також на підставі використаних первинної амбулаторної документації зооветеринарної служби господарств, річних звітів господарств та районних підприємств ветеринарної медицини з урахуванням пори року та віку самок (порядкового номеру лактації).
Акушерську диспансеризацію у кожному дослідному господарстві проводили за 1-1,5 місяці до родів, в період родів та впродовж 45 діб після родів. При її проведенні враховували рівень годівлі, характер моціону, прояв передвісників родів, перебіг стадій родів, кількість випадків надання рододопомоги, клінічну і лабораторну оцінку органів статевої системи, характер відхилень біохімічних показників в лохіальних виділеннях до завершення лохіального періоду, характер відхилень клітинного складу в мазках - відбитках з лохіальних виділень. Через 60 днів після родів корів, які не прийшли в охоту, або були безрезультатно осіменені, формували в окрему групу з наступним проведенням їх гінекологічного обстеження.
Для вивчення профілактичного ефекту ПДЕ (плацента денатурована емульгована) і аналогу простагландину ПГ Ф2? - естрофану для дослідів нами за принципом аналогів (враховувалися вік, порода та жива маса) було відібрано 60 корів з післяродовими ускладненнями, з яких в кожному госпо дарстві було сформовано по три дослідні групи, а четверті групи корів були
Аналіз стану відтворення корів у дослідних господарствах
Вивчення причин неплідності та видів акушерської патології корів>Аналіз стану відтворення корів в окремих господарствах Луганської області>
Клінічні та лабораторні дослідження корів
Клінічні дослідження корів перед, підчас і після родів>Вивчення основних клінічних і лабораторних показників та порівняння їх до родів і в перші дні післяродово