Вы здесь

Клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості HВeAg-негативного HBV DNA-позитивного хронічного гепатиту В

Автор: 
Герасун Олександр Борисович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U001345
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження передбачало поглиблений аналіз клініки та патогенезу хронічного НВеAg-негативного гепатиту із збереженням реплікації НВV. Враховуючи, що НВеАg є потужним антигеном, який суттєво впливає на характер деструктивної імунної відповіді організму, особливого значення набуває вивчення специфічної реактивності імуноцитів, в умовах інверсії НВеАg на anti-НВе. Саме через це, при виконанні нашої роботи були використані методи, що дозволяють визначати сенсибілізацію до антигенів НВV та оцінювати функціональний стан імунокомпетентних клітин.
Дослідження також передбачало зіставлення основних клінічних, біохімічних та морфологічних показників НВеАg-негативного та НВеАg-позитивного гепатиту В.
2.1. Загальні відомості про склад та структуру обстежених хворих. Робота була виконана на кафедрі інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького і клінічній базі кафедри - Інфекційній клінічній лікарні м. Львова.
Клінічне спостереження і обстеження хворих проводили на кафедрі інфекційних хвороб і частково у відділеннях вірусних гепатитів ІКЛ, більшість хворих (90%) обстежувались та лікувались амбулаторно.
Особливості дослідження (багатоплановість) обумовили необхідність створення кількох груп дослідження. Так, вивчення поширеності НВеАg-негативних форм інфекційного процесу зі збереженням реплікації НВV передбачало обстеження достатньої кількості хворих з різними формами НВ-вірусної інфекції (хронічний гепатит, цироз печінки, "вірусоносійство"). Для виявлення ХГВ обстежували хворих із хронічною патологією печінки, системними васкулітами, гломерулонефритами (включаючи пацієнтів на програмному гемодіалізі), цитопеніями тощо, тобто станами, які можуть маскувати ХГВ. Більшість з цих хворих були скеровані на консультацію та лікування до ІКЛ м. Львова та на кафедру інфекційних хвороб ЛНМУ ім. Данила Галицького із медичних установ Львівщини та інших областей західної України, а також виявлялись активно, шляхом обстеження на серологічні маркери вірусних гепатитів у ревматологічному та гастроентерологічному відділеннях обласної лікарні, у клініці інституту гематології та в інших стаціонарах, при обстеженні у зв'язку з донорством, диспансеризацією тощо.
Використовували також базу даних "Електронний архів вірусних гепатитів "Hepatitis"", розроблену на кафедрі інфекційних хвороб за методикою О.М. Зінчука та співавт. [247].
Лабораторне обстеження хворих проводили у лабораторіях ІКЛ та в лабораторії ПЛР кафедри інфекційних хвороб.
Всього обстежено 1829 хворих, серед яких виявлено 556 хворих на хронічну НВ-вірусну інфекцію (30,4%). Для вивчення поширеності НВеАg-негативної HB-вірусної інфекції з цієї кількості пацієнтів було відібрано 72 хворих на раніше нелікований ХГВ з реплікацією НВV та 58 хворих на цироз печінки (НВsAg+, НВV DNA+).
Серед хворих на реплікативну форму ХГВ, що обстежені на HBeAg, було чоловіків 41 (56,9%), жінок 31 (43,1%; р>0,05), серед хворих на цироз печінки їх було відповідно 26 (44,8%) та 32 (55,2%; р>0,05); розподіл цих хворих за статтю і віком поданий у табл. 2.1.
Для вивчення впливу противірусної терапії на формування НВеАg-негативності зі збереженням реплікації було обстежено 42 хворих на ХГВ, що лікувалися зеффіксом, 22 - лафероном та 14 - іншими препаратом з групи ?-інтерферону, а саме: інтроном-А або його генеричним аналогом - біофероном. Окрему групу хворих склали пацієнти, що лікувалися індуктором ендогенного інтерферону - циклофероном (19 хворих). До неї були включені пацієнти із протипоказами до інтерферонотерапії (тяжкі форми цукрового діабету, хвороби щитоподібної залози, різні автоімунні процеси тощо). У цій групі переважали жінки середнього та старшого віку (69%).Комбіновану противірусну терапію отримували 15 хворих на ХГВ, разом - 112 хворих.
Таблиця 2.1
Статево-вікова структура хворих, обстежених для вивчення поширеності НВеАg-негативної НВV DNA-позитивної НВV-інфекції
ВікХГВ (n=72)Цироз печінки (n=58)ЧоловікиЖінкиЧоловікиЖінкиабс.%абс.%абс.%абс.%До 20 років22,834,211,711,721-30811,122,823,435,231-40912,579,723,435,241-501013,91013,958,6813,851-60912,5811,1712,11017,2Старше 6034,111,4915,6712,1Всього4156,93143,12644,83255,2
Для вивчення впливу набутого (вторинного) імунодефіциту на формування НВеАg-негативності обстежили 61 хворого з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності, що лікувалися програмним гемодіалізом.
Узагальнені дані про структуру та кількісний склад хворих, в яких вивчали формування НВеАg-негативності зі збереженням НВV DNA, поданий у табл. 3.1.
У групу хворих, що була відібрана для вивчення особливостей клінічного перебігу НВеАg-негативного НВV DNA-позитивного ХГВ включали пацієнтів, в яких не було тяжких супутніх захворювань, що могли вплинути на перебіг гепатиту. З основної групи і групи зіставлення були виключені хворі на тяжкий цукровий діабет, туберкульоз, автоімунний тиріоїдит, гормонозалежну бронхіальну астму, виразку шлунку та 12-палої кишки, неспецифічний виразковий коліт та хворобу Крона у стадії загострення та ін., виключалися ВІЛ-інфіковані та хворі з ЦМВ та іншими герпетичними інфекціями. Саме тому чисельність групи обмежена (57 хворих). Розподіл цих хворих за статтю і віком подані у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Статево-вікова структура хворих, обстежених для вивчення клініко-лабораторних особливостей НВеАg-негативного НВV DNA-позитивного ХГВ
ВікОсновна група (n=57)Група зіставлення (n=74)ЧоловікиЖінкиЧоловікиЖінкиабс.%абс%абс%абс%До 20 років47,023,579,545,421-3058,847,079,568,131-40814712,31216,268,141-5058,8610,556,8810,851-6047,035,334,068,1Старше 60610,535,368,145,4Всього3256,12543,94054,13445,9Примітка. Розподіл за статтю і віком в обох групах відрізняється несуттєво (р>0,05).
2.2. Основні методи дослідження
2.2.