Вы здесь

Оцінка стану деревного ярусу лісових насаджень Лівобережного Лісостепу України за даними моніторингу

Автор: 
Мєшкова Тетяна Сергіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U001533
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2). До комплексної оцінки стану насаджень включили такі показники: бал за часткою сухостійних дерев, бал за часткою пошкоджених дерев, бал за сукупністю показників стану крон: периферійне відмирання крон, прозорість листя та щільність крони.
За цією методикою спочатку визначено комплексну оцінку для показників стану крон (див. табл. 6.18) для всіх ділянок моніторингу. Ми користувалися класами для кожного з показників стану крон, визначеними для ділянок (табл. И.4): клас 1 - добрий стан, клас 2 - задовільний стан, клас 3 - незадовільний стан. Після розрахунків були отримані межі балів для комплексної оцінки стану крон за цими трьома показниками. Із використанням цих класів кожна ділянка моніторингу оцінена певним балом за станом крони (табл. И.6).
Результати розподілу ділянок моніторингу з використанням бальної оцінки (табл. 6.20) свідчать про переважання ділянок із добрим станом крон (бал 2).
Таблиця 6.20
Розподіл ділянок моніторингу за класами стану за результатами комплексної оцінки показників стану крон
Класи Кількість ділянокЧастка ділянок, % Добрий 6560,7 Задовільний3936,4 Незадовільний32,9Разом107100,0
Подальшим кроком комплексної оцінки стану насаджень на рівні ділянки було включення характеристик відпаду та пошкоджень дерев. Для цих компонентів виділено 4 бали: перший - 0, у тих випадках, коли на ділянці відсутні відпад або дерева з пошкодженнями (табл. И.5). Бали 1-3 так само, як і при комплексній оцінці стану крон, відповідають доброму (низька частка пошкоджених дерев і сухостою), задовільному та незадовільному стану (висока частка пошкоджених дерев і сухостою). Нами були визначені межі класів для комплексної оцінки таким методом, що і для стану крон (табл. И.5).
За значеннями розрахованих балів комплексної оцінки всі досліджені ділянки моніторингу були розподілені за трьома категоріями: добрий стан (добрий стан крон, низький рівень відпаду, мало пошкоджених дерев), задовільний і незадовільний (рис. 6.31, 6.32).
Рис. 6.31. Розподіл ділянок моніторингу за балами, що враховують стан крон, пошкоджені дерева та сухостій (ділянки моніторингу ІІ рівня, Лівобережний Лісостеп, 1995-2005 рр.)

За результатами бальної оцінки, що враховує стан крон дерев, пошкодження та відпад, стан деревостану на більшості ділянок моніторингу (62%) є задовільним, на 30% ділянок - добрим і лише на 8 % - незадовільним. Характеристику ділянок, щодо яких зареєстровано незадовільний стан за комплексною оцінкою, подано у табл. 6.21 (табл. И.7).
П'ять ділянок розташовані у Харківській області, одна - у Полтавській. Чотири ділянки - у соснових насадженнях, дві - у дубових. Одна ділянка - з перестійним сосновим насадженням, на другій - відбулася пожежа, на третій - високе антропогенне навантаження, оскільки на ній розташований смітник, на двох ділянках - відбулися рубки. На двох ділянках (36325 і 40250) незадовільний санітарний стан дерев був спричинений хворобами: у сосновому насадженні - кореневою губкою, у дубовому - ознаки гнилей мали 40 % дерев.
Рис. 6.32. Просторовий розподіл ділянок моніторингу за результатами комплексної оцінки (стовпчики зліва-направо - дані за 1-3 цикли обстеження; висота стовпчиків відповідає балу комплексної оцінки, найбільша висота відповідає найгіршому стану)

Таблиця 6.21
Характеристика ділянок моніторингу ІІ рівня з незадовільним станом
за результатами комплексної оцінки (1995-2005 рр.)
Ді-лянкаТип лісуСкладВікПоход-женняАнтропо-генний впливПереважні пошко-дження32485B2 дс10Сз45ШтучнеСмітникГнилі, рани32492D3 ял-Д6Сз2Дз2Ябл47Природне насіннєвеПожежа у 1994 р.Механічні, гнилі33751D2 ял-Д4Яс2Дз2Клг2Лпд75ПорослевеРубкаРани, гнилі36324B3 дс 8Сз1Бп1Дз128Природне насіннєвеРубка у 1996 р.Механічні, гнилі36325D2 кл-Д8Дз2Клг+Клп+Лп75ПорослевеНемаєГнилі40250C2 дс9Сз1Бр61ШтучнеНемаєВитікання живиці За результатами комплексної оцінки до класу із незадовільним станом не увійшли ділянки, розташовані на півночі регіону дослідження (48330 та 48335): стан крон був незадовільним, але рівень відпаду - невисокий і пошкоджених дерев майже немає.
Таким чином, вивчено просторову і часову динаміку стану насаджень Лівобережного лісостепу України за даними моніторингу лісів ІІ рівня.
Критичними для стану крон дерев виявилися 1997 (Сумська обл.), 1999 (Харківська і Сумська обл.), 2000 (Харківська обл.), та 2001 рр. (обидві обл.). Після 2001 року стан насаджень поліпшився.
Дані моніторингу І і ІІ рівнів і результати досліджень динаміки стану крон на СПП не суперечать одне одному: за весь період спостережень найгірший стан крон за всіма показниками спостерігався у 2000 році.
Вивчено динаміку стану крон дуба звичайного, сосни звичайної, клена гостролистого та липи дрібнолистої. З п'яти досліджених деревних порід найгірший стан мають дерева дуба звичайного та липи дрібнолистої. Відмічено синхронність змін стану крон більшості порід і найгірший стан крон у 2000 році.
Вивчено вплив лісівничих характеристик на стан насаджень. У міру зростання трофності лісорослинних умов спостерігається тенденція до зменшення відносної протяжності крон, збільшення щільності та зменшення прозорості листя дуба звичайного та сосни звичайної. У свіжій кленово-липовій діброві порівняно з ясенево-липовою дібровою досліджені листяні породи мали достовірно більші відносну протяжність і щільність крон. У міру збільшення зімкненості зменшується відносна протяжність крон досліджених деревних порід.
Дерева з різним ценотичним статусом мають достовірно різні значення показників стану крон: для дерев-домінантів відмічено найбільші значення щільності крон і найменші - відносної протяжності, периферійного відмирання і прозорості. При збільшенні пригніченості дерев зростає відносна протяжність крон і зменшується щільність (за винятком клена). У пригнічених дерев дуба достовірно збільшується рівень периферійного відмирання.
На стан крон дуба