Вы здесь

Клініко-гемодинамічна характеристика та обгунтування диференційованої терапії кардіогенних ішемічних інсультів

Автор: 
Максимчук Любов Тарасівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U001551
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Клінічна характеристика хворих

При виконанні дослідження під спостереженням знаходилося 137 хворих з ішемічними інсультами, з них 107 хворих - з кардіогенними емболічними інсультами (хворі з гемодинамічним варіантом кардіогенного інсульту в дослідження не включалися) та 30 хворих - з атеротромботичними інфарктами мозку при виключенні таких причин їх виникнення, як гемодинамічно значимі стенози й оклюзії прекраніальних та інтракраніальних артерій. Хворі з атеротромботичними інсультами були групою порівняння. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб того ж віку, що й хворі інсультами.
Всі хворі перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної неврології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні та відділенні судинної неврології центральної міської клінічної лікарні м. Івано-Франківська. Діагноз встановлювався відповідно до діючої в Україні класифікації судинних захворювань головного мозку (МКХ-10) і ґрунтувався на даних анамнезу, оцінці скарг, детального дослідження соматичного та неврологічного статусу, біохімічних аналізів крові, сечі, показників згортальної системи крові та клініко-інструментальних методів обстеження (електрокардіографія, ультразвукова допплерографія, дуплексне сканування магістральних судин шиї, комп'ютерна томографія).
Для досліджень відбиралися хворі з півкульними та вертебро-базилярними ішемічними інсультами, у яких на основі анамнезу, клінічного огляду та інструментальних методів обстеження було підтверджено кардіоемболічне або атеротромботичне походження гострого розладу мозкового кровообігу. Ішемічний характер інсульту верифікувався аксіальною комп'ютерною томографією. Діагноз КЕІ встановлювався на основі наступних ознак: виявлене електрокардіографічно та ехокардіоскопічно джерело емболії в серці; немає клінічних даних (шуми, пальпація) та даних ультразвуку на користь ураження магістральних артерій шиї; ішемічні епізоди в інших, крім мозку, органах в анамнезі; немає судинних факторів ризику. При відсутності джерела емболії в серці, відсутності даних за зміни насосної функції серця і при наявності судинних факторів ризику (гіпертензія, атеросклероз) встановлювався діагноз АТІ. З дослідження виключали хворих, в яких, за даними дуплексного сканування та транскраніальної допплерографії, атеротромботичні інсульти виникали внаслідок гемодинамічно значимих стенозів та оклюзій прекраніальних та інтракраніальних магістральних артерій.
При обстеженні звертали увагу на наявність у хворих серцевої патології (порушення ритму, ішемічна хвороба серця, ревматична хвороба, вроджені та набуті вади серця, міокардіодистрофії), при цьому в дослідження включалися лише хворі, у яких кардіальна патологія не ускладнювала перебіг КЕІ.
Всіх хворих обстежували за єдиною схемою. Обстеження проводили на 1-2 та на 14-16 добу перебування хворих у стаціонарі. Глибину неврологічного дефіциту оцінювали за оригінальною шкалою Національного інституту здоров'я США (National Institutes of Health, USA; Liden et al.,1994) [16, 32].
Характеристика хворих з кардіоемболічними інсультами (КЕІ) за віком наведена на рис. 2.1.

Середній вік хворих КЕІ складав 56,62±1,9 років, причому 35% пацієнтів перебували у віковій групі до 54 років. Серед хворих жінок було 50 (47%), чоловіків - 57 (53%).
Основними етіологічними факторами КЕІ були: миготлива аритмія на фоні ішемічної хвороби серця - 56 хворих (52,34%), ревматизм з вадою серця і порушенням ритму - 13 (12,15%), ревматизм без вади з порушенням ритму - 1 (0,93%), ревматизм з протезованими клапанами - 4 (3,74%), постінфарктний кардіосклероз з порушенням ритму - 17 (15,89%), гострий інфаркт міокарда з порушенням ритму - 3 (2,8%), суправентрикулярна екстрасистолія - 2 (1,87%), бактеріальний ендокардит - 2 (1,87%), вада серця - 1 (0,93%), штучний водій ритму - 2 (1,87%), аортокоронарне шунтування - 1 (0,93%), протезовані клапани - 2 (1,87%), дилатаційна кардіопатія - 2 (1,87%), гіпертрофічна кардіопатія з порушенням ритму - 1 (0,93%). Артеріальна гіпертонія була виявлена у 42 хворих (39,25%), гіпотонія - у 4 хворих (3,74%).
За нашими даними захворювання дебютувало загальномозковою симптоматикою у 41 хворого (38,32%), вогнищевою - у 66 хворих (61,68%). Провокуючим моментом у виникненні КЕІ, як правило, були фізичне чи нервово-емоційне навантаження, яке спричинювало підвищення АТ чи раптову декомпенсацію серцевої патології. У 36 хворих (33,64%) інсульт виник після сну, у 27 (25,23%) - після стресу, у 32 (29,91%) - після фізичного навантаження, у 12 (11,21%) - після прийому їжі. Повторні інфаркти мали місце у 19 осіб (17,76%).
Розподіл хворих КЕІ за басейном ураження наведений на рис.2.2.
Вертебро-базилярні інсульти діагностовано у 28 хворих (26,17%), півкульні - у 79 хворих (73,83%), при цьому лівопівкульна локалізація інсульту (45 хворих або 42,12%) незначно переважала над правопівкульною (34 хворих або 31,78%). За даними комп'ютерної томографії вогнище ішемії у 13 випадках (12,15%) локалізувалося в підкірковій ділянці, у 16 (14,95%) - в тім'яній долі, у 5 (4,67%) - в скронево-тім'яній, у 4 (3,74%) - в потиличній, рідко - в скроневій - 2 хворих, лобній - 2, лобно-тім'яній - 2, лобно-скроневій - 3, потилично-тім'яній - 1, скронево-потиличній - 1, мозочку - 2. На 56 (52,34%) комп'ютерних томограмах головного мозку вогнищевих змін не виявлено (обстеження цим хворим проводили в перші 12 - 16 годин від розвитку інсульту).

77 хворих (72%) госпіталізувалися протягом перших 24 годин з моменту виникнення симптоматики, решта - на другу добу. При об'єктивному обстеженні виявлено: порушення свідомості спостерігалося у 29 хворих (27,1%), розлади мови по типу дизартрії - 12 (11,21%), моторна афазія - 21 (19,63%), тотальна афазія - 10 (9,35%), сенсорна афазія - 1 (0,93%), мнестична афазія - 1 (0,93%), недостатність функції лицевого нерва - 96 (89,72%), парез язика - 81 (75,7%), горизонтальний парез погляду - 24 (22,43%), інші окор