Вы здесь

Особливості структурно-просторової організації кровоносного русла серця в умовах пострезекційної легеневої артеріальної гіпертензії та її хірургічної корекції (експериментально-морфологічне дослідження)

Автор: 
Заячківський Сергій Адамович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U001681
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Методика операцій

Вивчення особливостей морфо-функціональної та структурно-просторової реорганізації кровоносного русла серця за умов пострезекційної легеневої артеріальної гіпертензії та після її хірургічної корекції проведено в експерименті на 57 безпородних різностатевих собаках із масою тіла від 15 до 21 кг і віком від 3 до 5 років. В залежності від характеру оперативного втручання тварин було розділено на 4 експериментальних групи (табл. 2.1).

Таблиця 2.1
Розподіл тварин за характером втручання та термінами спостереження
Характер
експериментуРозподілення тварин за термінами спостереження Всього5 днів30 днів90 днів180 днівКонтрольна група
9----Двобічна обширна резекція легенів246666Двобічна обширна резекція легенів з одночасним дозованим звуженням легеневого стовбура126-6-Двобічна обширна резекція легенів з одночасним дозованим звуженням каудальної порожнистої вени126-6-
Із 57 тварин 9 складали контрольну групу ( І-а група експерименту - неоперовані тварини), а решті 48 було проведено оперативне втручання того чи іншого характеру (ІІ група - одномоментна двобічна обширна резекція легенів, ІІІ та IV групи - одномоментна двобічна обширна резекція легенів з одночасною хірургічною корекцією легеневої артеріальної гіпертензії).
Враховуючи видові особливості будови легенів у собак і те, що права та ліва легеня, а також їх частки неоднакові за розмірами і, відповідно, за масою, в першій групі експерименту для визначення обсягу оперативного втручання у контрольних тварин визначили середні показники процентного співвідношення часток до загальної маси легенів (табл. 2.2).

Таблиця 2.2
Відношення маси часток легені у здорових тварин до загальної маси легенів, %
Частка легені Права легеня Ліва легеняВерхня 14,4 ± 0,33 10,2 ± 0,29Середня 10,8 ± 0,26 8,3 ± 0,20Нижня 23,8 ± 0,26 24,1 ± 0,36Білясерцева 8,4 ± 0,24 -Всього 57,4 ± 0,28 42,6 ± 0,34
У тварин другої експериментальної групи вивчали вплив на коронарне русло двобічної обширної резекції легенів. Операції на легенях проводились із дотриманням усіх правил асептики та антисептики під комбінованим тіопентал-кетаміновим наркозом із премедикацією дроперидолом. Після 10 денного карантину, за годину до операції, собаці, яка не отримувала їжі впродовж 14 годин, внутрішньом?язово вводили 0,25 % розчин дроперидолу із розрахунку 0,1 мл на кг ваги та 0,1 % розчин атропіну сульфату із розрахунку 0,05 мл на кг ваги. За 30 хвилин до початку операції вводили внутрішньом?язово 5 % розчин кетаміну із розрахунку 6 мг на кг ваги. Під час операції довенно крапельно вводили 1 % розчин тіопенталу натрію на фізіологічному розчині з розрахунку 0,3 мл на кг ваги.
В стані наркозу проводили інтубацію трахеї з наступною штучною вентиляцією легенів кімнатним повітрям апаратом штучного дихання під тиском 110 - 150 мм вод. ст. при частоті 16 - 20 дихань за хвилину.
Після обробки операційного поля виконували передньо-бокову торакотомію по ходу V міжребер'я справа. Обережно відвівши частки легенів, субплеврально в ділянці кореня вводили 10 - 15 мл 0,5 % розчину новокаїну як для додаткової анестезії, так і для гідравлічного препарування елементів кореня легені. Після виділення та обробки судин і бронхів видаляли середню, нижню і білясерцеву частки правої легені. Після цього через розріз у медіастінальній плеврі між стравоходом і каудальною порожнистою веною за допомогою вікончатого затискача Дюваля у правий геміторакс переміщували і видаляли нижню частку лівої легені (резекція біля 67 % легеневої тканини). Аналогічного об'єму втручання досягали також шляхом проведення лівобічної пульмонектомії з одночасним видаленням через отвір у середостінні нижньої частки правої легені. Резекцію часток здійснювали за загальноприйнятими методами.
У тварин третьої експериментальної групи вивчали особливості впливу двобічної обширної резекції легенів з одночасним дозованим звуженням легеневого стовбура на структурно-просторову перебудову коронарних судин. З цією метою у 12 тварин після торакотомії безпосередньо перед двобічною обширною резекцією легенів дозовано звужували легеневий стовбур. Вказане втручання здійснювали наступним чином. У даній групі тварин за запропонованим нами способом (Деклараційний Патент України на винахід № 45073 А) [55] спочатку виконували лівобічну торакотомію через п'яте міжребер'я. Паралельно до лівого діафрагмального нерва розсікали перикард, виділяли легеневий стовбур і звужували його просвіт трьома кетгутовими лігатурами. Першу лігатуру накладали на 2-2,5 см дистальніше від виходу легеневого стовбура з правого шлуночка (товщина кетгутової нитки № 1). Легеневий стовбур звужували на 2/3 діаметра. Другою лігатурою (кетгут № 2), розміщеною дистальніше на 0,5 см від першої, звужували його на 1/2 діаметра. Третьою лігатурою (кетгут № 3), накладеною дистальніше на 0,5 см від другої, звужували на 1/3 діаметра. Видаляли ліву легеню, а далі через розріз у медіастинальній плеврі між стравоходом і задньою порожнистою веною з допомогою затискача Дюваля в лівий геміторакс переміщували і видаляли нижню частку правої легені (резекція 67 % легеневої тканини). Розріз у перикарді, а також у грудній стінці зашивали наглухо.
До четвертої експериментальної групи відносили тварин, у яких вивчали вплив на судинне русло серця двобічної обширної резекції легенів з одночасним дозованим звуженням каудальної порожнистої вени. За даним способом у 12 тварин відразу ж після двобічної обширної резекції легенів звужували каудальну порожнисту вену. Оперативне втручання здійснювали таким чином. Тварині на першому етапі операції виконували передньо-бокову торакотомію по ходу V міжребер'я справа. Після виділення та обробки судин і бронхів видаляли середню, нижню і білясерцеву частки