Вы здесь

Підвищення пір'яно-пухової продуктивності гусей шляхом використання йодо- та селеновмісних препаратів

Автор: 
Любенко Оксана Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U001686
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-господарські досліди проводилися на племінній гусячій фермі СЗАТ "Торговий дім Старозбур'ївський" Голопристанського району Херсонської області та на кафедрі генетики і розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету в період з 2003 по 2006 роки.
Загальна схема досліджень наведена на рис. 1. Етапи, обсяги і характеристика експериментальних досліджень представлені в таблиці 2.1.
Матеріалом для проведення досліджень були гуси горьківської породи.
На першому етапі досліджень було сформовано три групи: одна - контрольна, дві дослідні. Перед закладкою в інкубатор яйця знезаражували парами формальдегіду й обробляли розчинами йодата літію (перша група), сумішшю 1,5% йоду і йодида калію (друга група). Передінкубаційна обробка полягала в зануренні яєць на 30 секунд у вище згадані препарати.
На другому етапі було сформовано контрольну та чотири дослідні групи. У кожній групі було 7 гусаків та 21 гуска. Дослідним групам разом з кормосумішами згодовували йодовмісні препарати. Перша дослідна група отримувала препарат йодид калію (КJ), друга - йодований жир (RJСOOH), третя - йодид калію з селеном (KJ+Se), четверта - йодований жир з селеном (RJCOOH+Se) (деклараційний патент на винахід №4570) [83]. Препарати згодовували протягом 14 днів. Умови годівлі та утримання були однакові для усіх груп. Джерелом селену була його неорганічна форма. Застосовували натрій селеніт (Na2SeO3) з розрахунку 0,2 мг/кг корму. Препарати йоду вводили в розрахунку 0,5 мг/кг корму, вітамін Е - 0,3 мг/кг.
Таблиця 2.1
Етапи, обсяги і характеристика експериментальних досліджень
ЕтапиГрупаКількість
голів, штукПрепарат
Спосіб застосуванняВведення препаратів
йоду в інкубаційні яйця. Пошуковий етапКонтр.260--1260LiJO3 Передінкубаційна обробка22601,5% J2+КJПередінкубаційна обробкаВведення препаратів йоду та селену з кормосумішами і в інкубаційні яйця.
Пошук кращих варіантівКонтр.28--128КJЗгодовування з кормом228RJСOOHЗгодовування з кормом328KJ+SeЗгодовування з кормом428RJCOOH+SeЗгодовування з кормом555LiJO3Передінкубаційна обробка6551,5% J2+КJПередінкубаційна обробкаВведення найбільш ефективних препаратів з кормосумішами і в інкубаційні яйця. Удосконалення способу і визначення ефективності кращих варіантівКонтр.28--128КJЗгодовування з кормом228RJСOOHЗгодовування з кормом328KJ+Se+ЕЗгодовування з кормом428RJCOOH+Se+ЕЗгодовування з кормом567LiJO3Передінкубаційна обробка6691,5% J2+КJПередінкубаційна обробка

Рис. 2.1. Загальна схема досліджень
Яйця від кожної групи гусей перед закладкою на інкубацію зважували і визначали середнє значення, потім їх розподіляли на дві вагові категорії: М+ та М-.
П'ята і шоста група були сформовані з яєць від гусок контрольної групи і оброблені перед інкубацією шляхом занурення у водний розчин йодида калію (1,5% J2+КJ) та йодату літію.
На третьому етапі групам, які отримували йодовмісні препарати у комплексі з селеном, додавали вітамін Е, оскільки існує тісний зв'язок між селеном і токоферолом.
Режим інкубації для всіх груп витримувався відповідно до рекомендацій.
Інкубаційні яйця просвічували на 9 добу і враховували ступінь заглибленості зародка, кількість незапліднених яєць та ембріонів, що завмерли на ранніх стадіях розвитку.
Гістологічний контроль ембріогенезу здійснювали на 9 і 11-ту добу інкубації та у добових гусенят. З цією метою використовували загальноприйняту та гістологічну методику дослідження ембріональних тканин В.О. Іванова, М.С. Козія [84, 85]. Ембріони фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну й у рідині Буена, промивали у воді, збезводнювали в спиртах, укладали в парафін.
Зрізи виготовляли на санному й кутовому мікротомах, фарбували гематоксиліном за Гейденгайном і еозином. Мікроскопічні дослідження шкіряного покриву ембріонів гусенят проводили за методиками Н.О.Діомідової, О.П.Панфілової, О.С.Сусліної [86], Г.Д.Каци [87].
Дослідження морфо-функціонального стану щитовидної залози у ембріонів 9-, 11-добовому віці здійснювали за методиками Г.А.Автонділова [88], В.А.Бикова [89].
Мікроскопічні знімки виконували камерою "Nikon F-70" із застосуванням бінокулярної насадки х1,6 і комп'ютерного визначника експозиції зйомки "Minolta -EK". Негативи одержували на спеціальних плівках марок "Коdак -200 Supra Professional" і "Fuji - 200 Chroma - Key".
Виведені гусенята дослідних і контрольної групи були помічені відповідним ключем і посаджені на вирощування по 20 голів у кожній групі.
Гусенят вирощували підлоговим методом на глибокій підстилці, щільність посадки на 1 м2: дорослих особин 2 голови, молодняк у віці 1-4 тижні - 8 голів.
Годували кормосумішами згідно з рекомендованими ВНДТІП нормами [95]. Вміст поживних речовин у 100 г кормосуміші становив: для молодняку 1,088...1,172 МДж обмінної енергії, 18...20 г сирого протеїну; для дорослих гусей у продуктивний період 1,046...1,196 МДж обмінної енергії, 14...15 г сирого протеїну. В 100 г корму міститься 0,007 мг йоду за норми 0,015 мг. Дефіцит становить 0,008 мг. (Додаток Б). Фронт годівлі: дорослих гусей 15 см, молодняку - 3 см (за рекомендаціями Сахацького М.І. та ін.) [91].
Біометрична обробка матеріалів досліджень здійснювалася згідно з загальноприйнятими методами, рекомендованими М.О. Плохинським [92] з використанням програми Microsoft Excel. Для визначення частки організованих і випадкових факторів, а також їх взаємодії у прояві продуктивності застосовували дисперсійний аналіз за М.О. Плохинським [92] з використанням комп'ютерної програми Statistica 6.0.
Під час проведення досліджень мінімальна кількість особин, що брали участь в експерименті, визначались за формулою:
,