Вы здесь

Політико-правові засади екологічно безпечного розвитку України

Автор: 
Прутько Світлана Георгіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
3407U001809
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИХ
ПРІОРИТЕТІВ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
2.1. Теоретико-світоглядні підвалини стратегії екобезпечного розвитку
Концептуальні підходи і практика екобезпечного розвитку міжнародного співтовариства ґрунтуються на фундаментальній науковій основі: узагальненнях наук про Землю, життя та його еволюцію, теорію систем та інформатику, людинознавство та інших природничих та соціальних науках. Все це дозволило вибудувати ефективно діючу систему заходів по збереженню та відтворенню живої природи у всій її унікальності. Прикладом цього можуть бути наступні стратегеми (проекти), сталого розвитку:
1) охорони природи; 2) гармонізації взаємин людини і біосфери; 3) збереження біологічного і ландшафтного різноманіття довкілля; 4) моделювання майбутнього людства.
Організаційно рух охорони природи як міжнародна офіційна структура постав практично одразу після Другої світової війни. У 1948 р. у Франції, у Фонтенбло, поблизу Парижа, було засновано Міжнародний союз охорони природи, який згодом було перейменовано в Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (скорочено - МСОП)1. До основних завдань МСОП було віднесено, насамперед, вивчення видів та груп тварин, яким загрожує зникнення (цим займається особлива Комісія з рідкісних видів); у разі висновку про реальну загрозу, зникнення, МСОП за рекомендацією Комісії звертається до урядів різних країн з проханням про вжиття необхідних заходів по протидії цьому процесу. Не менш важливим напрямком діяльності МСОП є також вивчення репрезентації заповідними територіями (заповідниками, резерватами, національними парками, біосферними заповідниками та ін.) всіх ландшафтних і біогеографічних зон; відповідно, згідно з потребою по ліквідації "білих плям" у заповіданні таких об'єктів, МСОП ініціює увагу конкретних країн до проблеми. МСОП створює Банк даних щодо національних і міжнародних законодавчих актів по охороні природи, аналізує їх узгодженість, типологічну спорідненість та взаємну несуперечливість з тим, щоб правове поле охорони природи повністю задовольняло реалізацію необхідних кроків і заходів.
МСОП була чи не першою авторитетною міжнародною організацією, котра усвідомила потребу екологічної освіти і просвіти: перша повинна стати невід'ємним компонентом навчальних програм закладів освіти всіх рівнів, друга - орієнтована на тих членів суспільства, які в даний час з тих чи інших причин знаходяться за межами освітнього процесу. З часом, екологічна просвіта, завдяки розгортанню активності членів суспільства, стала важливим чинником формування суспільної свідомості в цілому. Зрозуміло, що досягнення поставлених МСОП завдань передбачає як опертя на широку громадськість, так і тісні контакти з іншими міжнародними організаціями і об'єднаннями (ООН, ЮНЕСКО, Радою Європи та ін.), лідерами і парламентами практично всіх країн світу. Втім, особливі стосунки МСОП пов'язують з двома іншими спорідненими міжнародними структурами: Всесвітнім фондом охорони дикої природи (ВВФ) і Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). ВВФ був заснований у 1960 р. і сконцентрував свою увагу виключно на незайманих екосистемах та зникаючих видах, а також взяв на себе функцію фінансової підтримки МСОП, вишукуючи для цього кошти у спонсорів. ЮНЕП була зафондована у 1972 р. рішенням Стокгольмської конференції ООН по охороні довкілля і спирається у своїй діяльності на авторитет, потужності і вплив цієї міжнародної організації.
Одним з головних світоглядних висновків, до якого спонукала світову громадськість діяльність МСОП, ВВФ, ЮНЕП та деяких інших споріднених їм структур, стало розуміння того, що "перш ніж розпочати здійснення будь-якого проекту, необхідно чітко оцінити можливі наслідки впливу його на навколишнє середовище"2. І сама практика природоохоронних зусиль цих організацій засвідчила можливість виведення тих чи інших об'єктів довкілля з-під згубного впливу людини і, тим самим, зберегти їх для нинішнього і наступних поколінь.
Принципово новим кроком в реалізації наукових рекомендацій щодо збереження природного довкілля стала фундаментальна програма ЮНЕСКО "Людина і біосфера" (МАВ). Запропонована вперше у 1968 р. на Міжнародній конференції з проблем біосфери, вона офіційно була започаткована у листопаді 1971 р. під егідою ЮНЕСКО на Першій сесії Міжнародної координаційної ради МАВ і активно, невпинно розширюючи свої завдання, діє до сих пір. Вже в наступному 1972 р. МАВ дістала підтримку з боку Конференції ООН з проблем навколишнього середовища людини. Все це сприяло потужному старту МАВ і створенню концептуального і практичного потенціалу для його успішного виконання: на першому етапі (1971-73 рр.) було визначено завдання, масштаби і проблематика; на другому (1973-75 рр.) - планування на національному і регіональному рівнях; на третьому (1975-77 рр.) зроблено перші польові дослідження; на четвертому етапі (1977-80 рр.) розпочалося широке здійснення практичних дій у різних країнах3. У подальшому характер діяльності будувався на виробленій стратегії і коригувався в процесі аналізу здобутків і проблем.
Концептуальні підвалини МАВ визначались найновішими науковими здобутками, насамперед вченням про біосферу В. І. Вернадського, і узагальненнями суспільних наук, зокрема концепцією індустріального суспільства. Це дозволило в центрі уваги поставити принципово нові об'єкти охорони: по-перше, це еталонні природні екосистеми основних біосферних підрозділів і, по-друге - екосистеми, трансформовані людиною, як пам'ятки її системотворчої діяльності. Таким чином, МАВ спрямована на збереження різноманітності і унікальності біосфери, що проявляється в особливостях природних зон, окремих екосистем і кожного з видів живих істот, різноманітності біоти і природних ресурсів по регіонах, напрямки і особливості різних культур у їхньому впливі на довкілля, врахування специфіки політичних, економічних і соціокультурних особливостей природокористування. Тому проекти і підходи МАВ динамічні і гнучкі, вони можуть бути здій