Вы здесь

Ансамблево-виконавська творчість бандуриста: мистецтвознавчий та психолого-педагогічний аспекти

Автор: 
Мандзюк Любов Серіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U001870
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Складові формування творчої особистості в класі ансамблю бандуристів
2.1. Психолого-педагогічний аспект формування особистості бандуриста-виконавця
У бандурно-виконавському мистецтві роль творчої особистості не можна переоцінити. Її неповторність, індивідуальність формуються і з природніх даних, і під впливом соціального середовища, і внаслідок вольового потягу до засвоєння цінностей культури, до творчої самореалізації.
Найповніше, на наш погляд, визначення індивідуальності дає І.С.Кон. Він наголошує на тому, що індивідуальність позначає те особливе, специфічне, що відрізняє цю людину від усіх інших, вміщуючи як природні, так і психічні, як спадкові, так і набуті властивості, що виробились у процесу онтогенезу [86, 7].
Проблема індивідуальності у вокально-інструментальному виконавстві, а особливо у його колективному вираженні, завжди була непростою, бо зміст і форму твору не можна відокремити від своєрідності особи композитора та виконавця. Виконавська творчість співака-бандуриста більшою мірою, ніж будь-який інший вид мистецтва, дає уявлення про взаємодію його складових, бо вже навіть сольне виконавство являє собою моноансамблевість втілення твору, оскільки і акомпаніатор, і вокаліст уособлюють єдиного виконавця.
Аналіз характерологічних особливостей бандуриста, його початкової психолого-професійної реакції на твір, формування установки на сприйняття дійсності, світоглядних, виконавських, культурологічних поглядів без участі мистецтвознавців, психологів, педагогів та філософів не можливий.
Так, П.П.Лямцев у своїй монографії зазначає, що особа, передусім є предметом соціально-філософського дослідження, що неодноразово підкреслювалося не лише філософами, але й соціологами та представниками інших наук [105, с.40]. При цьому основною сферою, що визначає загально-соціальну структуру особи є діяльність. С.Л.Рубінштейна, зазначав, що соціальна культура особи, синтезується з тих видів діяльності, до яких її включено [165].
Зрозуміти шляхи формування творчої індивідуальності бандуриста, можна лише виділяючи і простежуючи розвиток таких факторів:
1. психофізіологічні задатки;
2. властивості характеру;
3. спрямованість на виконавську діяльність та естетичні потреби;
4. установка на сприйняття й відтворення світу в художніх образах;
При цьому психологічні особливості - індивідуальні (природні) здібності - визначають неповторність виконавця, спосіб його життєдіяльності. Потреби, мотиви, естетичні ідеали детермінують особистісну спрямованість, забезпечуючи тим самим вибіркову активність творчої діяльності. Весь музичний матеріал, який виконує бандурист, відображає суть його індивідуальної своєрідності, життєвого і виконавського досвіду. Проаналізуємо глибше всі ці фактори.
Психофізіологічні задатки. Широкий спектр виконавського мистецтва на бандурі є вираженням різних психічних станів людей, які характеризуються історичними, національними, соціальними, віковими та іншими особливостями. Емоціям підвладні як слухачі, так і виконавці. Це зумовлено надзвичайно глибоким впливом музики на психічний розвиток людей.
Виконавство - явище, тісно пов'язане з психічним станом людини, адже він виражає інтереси та нахили, почуття й бажання, відчуття та уявлення, волю й характер - тобто охоплює всі психологічні категорії.
Досвід викладача свідчить, що не всі суб'єкти виконавської діяльності однаково сприймають і виконують вказівки педагога, неоднозначно оцінюють свої досягнення й помічають хиби. Одні швидко засвоюють виконавські навички, інші - повільно, для одних координація м'язових функцій в поєднанні вокалу та інструменталу є природною, інші ж - відчувають постійне гальмування у такій виконавській діяльності якогось одного аспекту; одні уважні й зосереджені, інші - незібрані. Тому розглянемо основні психічні процеси, які впливають на пізнавальну, емоційну та вольову сфери:
1) інтелектуальні процеси, пов'язані з пізнавальною діяльністю;
2) емоційні процеси у формі переживань виявляють ставлення людини як до себе, так і до оточуючих людей та явищ;
3) вольові процеси виражаються у своєрідному зусиллі, спрямованому на досягнення свідомо поставлених перед собою завдань.
Всі ці процеси, зазвичай є невід'ємними від фізіологічних. І.П.Павлов [134], автор вчення про умовні рефлекси, вважав їх фізіологічною основою психічних явищ. Доводячи умовнорефлекторну природу психічних процесів, він показав також, що відбувається суб'єктивного та об'єктивного, психологічного та фізичного.
Кожна особа неповторна не лише з огляду анатомічної будови та особливості функціонування організму, але й психічно. Тому у виконавській діяльності, у навчанні співу та гри психологічні якості студента відіграють часом вирішальну роль. Маючи гарні музичні здібності, волю, цілеспрямованість, "одержимість" при досягненні мети початківець з посереднім голосом та технічно-виражальними інструментальними можливостями може досягти більшого успіху, ніж учень з відмінними природними даними, але вадами у психічному комплексі. Млява, малоініціативна, нерішуча, нецілеспрямована, незібрана людина, як і малоемоційна, навряд чи може розраховувати на успіх у виконавській справі сольного, чи ансамблевого типу.
Такі індивідуальні відмінності є відбитком не лише умов навчання, але й особливостей перебігу психологічних процесів. У методичній літературі їх розподіл ведеться на три групи: пізнавальну, емоційну та вольову сфери.
Пізнавальна сфера. До неї належать: відчуття, сприйняття, увага, пам'ять, мислення, уявлення. Всі вони відіграють свою роль у процесі розвитку творчої особистості бандуриста. Фізіологічні механізми, що лежать в основі психічних явищ, важливі для аналізу деяких психологічних категорій, таких як навички та відчуття.
Відчуття. Відчуттям у психології називають здатність органів чуття відбивати в нашій свідомості окремі властивості предметів і явищ зовнішнього світу, що діють на них у даний момент, а також здатність відображати стан і роботу органів усере