Вы здесь

Стан, продуктивність та відновлення дубових деревостанів в умовах аеротехногенного забруднення довкілля (на прикладі рівнинної частини західного регіону України)

Автор: 
Новак Анатолій Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002004
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Природні особливості регіону досліджень

2.1.1. Природні умови розташування дубових насаджень техногенної зони ВАТ "Миколаївцемент"

ВАТ "Миколаївцемент" розташований в південно-західній частині Бібрсько-Перемишлянського фізико-географічного району області Розточчя і Опілля Західно-Української провінції лісостепової зони [57].
В геоморфологічному відношенні зона дослідження відноситься до Стільського горбогір'я Волинсько-Подільської височини. Абсолютні висоти його коливаються в межах 300-400 м. В ландшафті цього району чергуються горбисті і розорані місцевості. Горбисті типи місцевості займають майже 80% території. Характерною рисою Стільського горбогір'я є також велика розчленованість поверхні [57].
Горби утворені крейдяними відкладеннями, на яких залягають неогенові піски, піщаники і літотамнієві вапняки, дуже крихкі і малостійкі до вивітрювання та ерозії. Поверхня горбів перекрита четвертинними лесовидними суглинками, відносно малопотужними, важкого механічного складу на плоских вершинах, сильно змитими на схилах і потужними з легким механічним складом біля підніжжя горбів. Суглинки біля підніжжя горбів переважно карбонатні, на вершинах горбів карбонати з суглинків вилуговують. На цих породах сформувались світло-сірі і сірі лісові ґрунти.
Бібрсько-Перемишлянський фізико-географічний район за геоботанічним районуванням України [56] відповідає Миколаївсько-Бережанському району Кременсько-Хотинського геоботанічного округу, Західно-Української провінції, Східно-Європейської провінції Європейської широколистяної області. П.С. Пастернак і ін. [137] в своєму лісогосподарському районуванні відносять ліси зони ВАТ "Миколаївцемент" до Дністровського передгірного району Прикарпатського гірського округу Карпатської гірської лісогосподарської області. Лісистість району складає 30-35%, інші природні фітоценози займають незначні площі: луки - 5-6%, болота і степи - 1-2% [57]. В минулому всі землі з сірими лісовими і дерново-підзолистими ґрунтами були зайняті лісами.
Клімат досліджуваного регіону помірно теплий, за рівнем зволоженості відноситься до зони вологого клімату [19]. Особливості процесів теплообміну, вологообміну та вітрового режиму пов'язані з близькістю Карпат.
Річна величина поглинутої радіації складає для Львівської області 92,4 Ккал/см2. Радіаційний баланс позитивний (41,6 ккал/см2) і лише чотири місяці (листопад, грудень, січень, лютий) мають негативні значення радіаційного балансу.
Середньорічна температура повітря складає 7,6°С. Найхолодніший місяць - січень, середня температура якого - 4,0°С (абсолютний мінімум -35°С). Найтепліший місяць липень з середньою температурою 18,1°С (абсолютний максимум +38°С).
Сума від'ємних температур нижче -5° становить -275°, додатних >5° - 2840, >10° - 2435, >15° - 1620. Середньодобова температура повітря вище 15°С встановлюється в кінці травня - на початку червня, а осінній перехід через цю межу відбувається наприкінці серпня. Тривалість безморозного періоду - 160 днів [161].
Небезпечними для рослин цього регіону явищами, пов'язаними з температурним режимом, є температури повітря ?30°С. Однак, дні з такими температурами досить рідкісні у цьому регіоні - менше 5 на рік [113]. Небезпечні для рослин пізні весняні заморозки спостерігаються в кінці квітня - на початку травня, а ранні осінні - в першій декаді жовтня.
Передкарпаття - регіон надмірного зволоження, Д. В. Воробйов відніс цей район до зони вологого клімату. Тут в середньому на рік випадає більше 800 мм опадів, а в окремі роки їх величина наближається або навіть перевищує 1000 мм [163].
Середня відносна вологість повітря коливається в межах 70-90%, що є оптимумом для рослин (рис. 2.1).
Загальновідомим є той факт, що всі процеси цементного виробництва супроводжуються інтенсивним викидом пилу. При виготовленні тонни цементу втрачається 240 кг матеріалів у вигляді пилу [80]. Для розсіювання цього пилу в атмосфері найбільш сприятливі погодні умови циклонного характеру, що супроводжуються вітрами великої швидкості, опадами, інтенсивним переміщенням повітряних мас.
В Передкарпатті повторюваність днів з безвітряною погодою в середньому в рік складає 16%, а з травня по серпень коливається від 18 до 23%. Ймовірність вітрів зі швидкістю 0-1 м/сек. в середньому за рік коливається в межах 21-42%, а в період вегетації вона ще вища - 23-46%. Значно вища ймовірність вітрів зі швидкістю 2-5 м/сек.: за рік 41-56%, а за період вегетації - 43-56%. Сумарна ймовірність вітру зі швидкістю 0-5 м/сек. в рік складає 66-84%, а в період вегетації - 43-90%. В той же час ймовірність сильних вітрів (зі швидкістю більше 10 м/сек.) на рік становить 2-10%, за період вегетації - 1-7% [162].
Таким чином, для даної місцевості ймовірність швидкого розсіювання викидів вітром невисока, а в період вегетації вона ще нижча. Цей факт співпадає з твердженням Е. Д. Безуглої та Є. С. Чолояна [11], що за комплексом метеорологічних факторів, які впливають на розповсюдження викидів, Україна відноситься до зони підвищеного потенціалу забруднення повітря.
Важливим критерієм, що впливає на рівень забруднення в зоні викидів є повторюваність вітрів. Як видно з рис. 2.2, найчастіші вітри в році: західні - 19%, південно-східні - 17%, північно-західні та південно-західні - 16%. В теплий період дещо збільшується повторюваність західних та північно-західних вітрів і знижується повторюваність південно-західних та південно-східних [162].

Рис. 2.1. Річна динаміка метеорологічних показників (ст. Стрий)

Рис. 2.2. Рози вітрів (ст. Стрий)

За лісотипологічним районуванням України [181] ліси зони промвикидів ВАТ "Миколаївцемент" відносяться до області сирих грудів - свіжих та вологих грабових та грабово-дубових бучин, рідше, свіжих грабово-соснових субучин. 95,4% площі лісового фонду відноситься до грудів.
Об'єктами наших дослідже