Вы здесь

Антропометричні та соматотипологічні особливості показників зовнішнього дихання у підлітків Поділля

Автор: 
Гудзевич Людмила Сергіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002172
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА Й ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкти дослідження
У відповідності з метою та завданнями дослідження на базі науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова в рамках загально-університетської наукової тематики "Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань (підлітковий вік)" проведено комплексне обстеження міських дівчаток віком від 12 до 15 років та хлопчиків від 13 до 16 років, згідно схеми вікової періодизації онтогенезу людини, яка була прийнята на VII Всесоюзній конференції з проблем вікової морфології, фізіології та біохімії АПН СРСР [224]. Комісією з біоетики ВНМУ ім. М.І. Пирогова (протокол №1 від 23 вересня 2003 р.) встановлено, що проведене дослідження відповідає етичним та морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 р.
Після первинного анкетування було відібрано 485 міських підлітків, представників української етнічної групи, що у третьому поколінні проживали на території Подільського регіону України і не мали скарг на стан здоров'я на момент обстеження та хронічних захворювань в анамнезі. Після проведення скринінг-оцінки стану здоров'я (психофізіологічне та психогігієнічне анкетування для визначення суб'єктивного стану здоров'я) було відсторонено від обстеження 175 підлітків. Відібраним 310-ти підліткам було проведено детальне клініко-лабораторне дослідження, яке включало: ультразвукову діагностику серця, магістральних судин, щитоподібної залози, паренхіматозних органів черевної порожнини, нирок, сечового міхура, матки та яєчників; рентгенографію грудної клітки; спірографію; кардіографію; реовазографію; стоматологічне обстеження; визначення основних біохімічних показники крові; встановлення рівня гормонів щитоподібної залози та яєчників; прик-тест з мікст-алергенами. В процесі даного дослідження був відібраний контингент практично здорових підлітків - 211 осіб (108 дівчаток та 103 хлопчика). У кожній віково-статевій групі підлітків було представлено не менше 25 осіб.
Для подальшого поглибленого дослідження були обрані антропо-метричні, соматотипологічні та cпірографічні особливості організму підлітків різного віку та статі.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Антропометричне дослідження.
Основним методом вивчення особливостей статури людини є антропометрія, виконана відповідно до вказівок В.В.Бунака [225]. Антропометричне обстеження містило в собі визначення тотальних (довжини і маси тіла) і парціальних розмірів - обхватних, поперечних, передньо-задніх і товщини шкірно-жирових складок. Розрахунковим шляхом визначалася площа поверхні тіла (табл. А.1-2) за методикою Дю Буа [226]:

S = W0,425 x H0,725 x 0,007184,
де W - маса тіла (кг);
H - зріст (см).
Вимірювали п'ятнадцять обхватних розмірів: грудної клітки (при паузі, глибоких вдиху і видиху), плеча (при максимальній напрузі та в розслабленому стані), передпліччя (у верхній та нижній частині), стегна, гомілки (у верхній та нижній частині), шиї, талії, стегон, стопи, кисті. Вимірювання проводилися по найбільшому чи найменшому обхваті вимірюваних об'єктів, при розслаблених м'язах (табл. А.5-6).
Визначали ширину дистальних епіфізів:
- плеча (найбільша відстань по горизонталі між зовнішнім і внутрішнім надвиростками плечової кістки);
- передпліччя (найбільша відстань по горизонталі між шилоподібними відростками променевої і ліктьової кістки);
- стегна (найбільша відстань по горизонталі між внутрішнім і зовнішнім надвиростками стегнової кістки);
- гомілки (найбільша відстань по горизонталі між зовнішньою і внутрішньою кісточками гомілки) (табл. А. 3-4).
Визначали товщину шкірно-жирових складок (табл. А.7-8) у восьми місцях:
- на задній поверхні плеча - вимірювали при опущеній руці у верхній третині плеча над триголовим м'язом, береться вертикально;
- на передній поверхні плеча - вимірювали у верхній третині внутрішньої поверхні плеча над двоголовим м'язом, береться вертикально;
- на передній поверхні передпліччя - вимірювали на внутрішній поверхні, у найбільш широкому місці, береться вертикально;
- під нижнім кутом лопатки - вимірювали в косому напрямку (зверху вниз, зсередини назовні);
- на боці (верхньоклубова) - вимірювали вище гребеня клубової кістки, береться вертикально;
- на животі - вимірювали на рівні пупка праворуч від нього на відстані 5 см, береться вертикально;
- на стегні - вимірювали в положенні сидячи на стільці, ноги зігнуті в колінних суглобах під прямим кутом, у верхній частині стегна на передньолатеральній поверхні, паралельно паховій складці;
- на гомілці - вимірювали в тому ж вихідному положенні, що і на стегні, береться майже вертикально на задньолатеральній поверхні верхньої частини гомілки, на рівні нижнього кута підколінної ямки.
Всі антропометричні вимірювання проводилися на правій половині тіла. Лише ширину дистальних епіфізів кінцівок визначали ще зліва. Обхватні розміри тіла вимірювали сантиметровою стрічкою з точністю до 0,5 см, після кожних 100 вимірів стрічку змінювали. За допомогою штангенциркуля вимірювали ширину дистальних епіфізів з точністю до 0,01 см. Товщину шкірно-жирових складок вимірювали каліппером. Масу тіла визначали на спеціальних медичних вагах з точністю до 0,1 кг через 3-4 години після прийому їжі [227]. Довжину тіла вимірювали за допомогою антропометра, з точністю ±0,5 см (див. табл. А.1-2). За допомогою даного приладу визначали висоту п'яти антропометричних точок:
- верхньогрудинної - знаходиться на середині краю яремної вирізки рукоятки грудини;
- акроміальної (плечової) - зовнішня точка акроміону;
- пальцевої - відповідає найнижчій точці кінцевої фаланги третього пальця;
- лобкової - відповідає верхньому краю лобкового симфізу;
- ве