Вы здесь

Патофізіологічні механізми рецидивування та хронізації бронхіту у дітей молодшого шкільного віку

Автор: 
Несвітайлова Клавдія Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002491
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Характеристика контингенту обстежених дітей

Дослідження проводилися у відділенні захворювань органів дихання та екологічних проблем здоров'я у дітей ДУ "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України" (директор та керівник відділення - член-кор. АМН України, професор Ю.Г.Антипкін) і у відділенні медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів (керівник відділення - доктор мед. наук
Л.В Квашніна).
Для вирішення поставлених задач обстежено 316 дітей молодшого шкільного віку (7-10 років) обох статей, з них 84 дитини з рецидивуючим бронхітом, 72 дитини з хронічним бронхітом, а також 160 практично здорових дітей I-II груп здоров'я за класифікацією ВООЗ (з них 25 дітей склали контрольну групу). Обстеження здорових дітей, які були відібрані з дітей загальноосвітніх шкіл м. Києва після проведеного скринінгового клініко-лабораторного обстеження, проводилося в міжепідемічний період - не раніше, ніж через місяць після перенесеного гострого захворювання (ГРВІ) і при повному клінічному благополуччі. Обстеження дітей, хворих на РБ і ХБ, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділенні захворювань органів дихання та екологічних проблем здоров'я у дітей Інституту ПАГ АМН України, проводили в період загострення хвороби та в період реконвалесценції.
Крім того, ми провели також аналіз статистичного масиву даних обстеження 224 дітей обох статей у віці від 3 до 14 років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в тому самому відділенні.
У групу хворих РБ, згідно з прийнятою класифікацією (1998), входили діти, які хворіли гострим бронхітом протягом одного-двох років по два-три рази на рік, а тривалість перебігу становила два і більше тижні, бронхіальна обструкція не спостерігалася.
Хронічний бронхіт діагностувався, коли хронічний запальний процес дихальних шляхів у дітей супроводжувався продуктивним кашлем упродовж кількох місяців протягом двох років, вислуховувалися постійні різнокаліберні вологі хрипи, загострення спостерігалися два-три рази протягом року.
Клінічне обстеження хворих, яке проводилося нами сумісно з лікарями відділення, включало вивчення анамнезу (перебіг вагітності, пологів у матері дитини, характер вигодовування, наявність преморбідного тла у віці до року і хронічних захворювань у батьків), клінічної симптоматики (кашель, мокротиння, задишка, хрипи) та інструментальних досліджень (електрокардіографія, рентгенографія органів грудної клітини, спірографія, реопульмонографія, бронхоскопія, вірусо-бактеріологічні дослідження) з подальшим аналізом особливостей перебігу хвороби, які відображали її характер і тяжкість.
За статю хворі діти розподілялися наступним чином (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.- Розподіл дітей, молодшого шкільного віку, хворих на рецидивуючий та хронічний бронхіти, за статтю
абс.ч. (%)
Вид бронхолегеневої патологіїСтатьКількість хворих
віком 7-10 роківРецидивуючий бронхітХлопчики44 (52,4)Дівчатка40 (47,6)Разом84 (100,0)Хронічний бронхітХлопчики32 (44,4)Дівчатка40 (55,6)Разом72 (100,0)
Вивчаючи тривалість хвороби в обстежених дітей, виявили, що вона варіювала в широких межах (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 - Розподіл дітей молодшого шкільного віку, хворих на рецидивуючий та хронічний бронхіти, за тривалістю захворювання
абс.ч. (%)
Група дітейКількість хворих дітейТривалість хворобидо 1 року1-3 рокиБільше 3 роківРецидивуючий бронхіт8414 (16,6)33 (39,3)37 (44,1)Хронічний бронхіт72017 (23,6)55 (76,4)* Примітка.* p Враховуючи, що дата встановлення діагнозу не може точно відображати тривалість впливу бронхолегеневих захворювань на організм, ми оцінювали кількість загострень хвороби протягом року (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 - Частота загострень рецидивуючих і хронічних бронхітів у обстежених дітей протягом року
абс.ч. (%)
Група дітейКількість дітейЧастота загострень на рік2-3 рази4-5 разівБільше 5 разРецидивуючий бронхіт8442 (50,0)*23 (28,3)*19 (21,7)Хронічний бронхіт7212 (16,7)39 (54,5)21 (28,8) Примітка. * p У 50,0 % дітей, хворих на РБ, частота загострення 2-3 рази на рік спостерігалася втричі частіше, порівняно з дітьми, хворими на ХБ, але частота загострень 4-5 раз протягом року зустрічалася вдвічі частіше у дітей, хворих на хронічний бронхіт.

2.2 Методи дослідження

Нами був використаний комплекс функціональних, клініко-лабораторних, імунологічних, біохімічних, цитохімічних та аналітико-статистичних методів дослідження.
Верифікація клінічного діагнозу РБ та ХБ проводилася у відповідності з вітчизняною класифікацією бронхолегеневих захворювань у дітей (II з'їзд фтизіатрів та пульмонологів, Київ, 1998 р.) із врахуванням результатів клініко-лабораторних, інструментальних і функціональних методів дослідження.
Дослідження вентиляційної функції легень проводили методом спірографії та пікфлоуметрії з використанням комп'ютеризованого апарату "Spirosift 2000" (Японія). Оцінка варіантів вентиляційних порушень проводилась за Рачинським С.В., Таточенко В.К. (1989). За достовірну різницю показників зовнішнього дихання приймали зміни, що перевищували варіабельність досліджуваних функціональних величин: для життєвої ємності легень (VC), об'єму форсованого видиху за одну секунду (FVC1) - більш 5 %; для максимальних об'ємних швидкостей (FEF25, FEF50, FEF75) - більш 15 %. Визначали об'ємні, швидкісні характеристики і показники легеневої вентиляції: життєву ємність легень (VC), об'єм форсованого видиху за одну секунду (FЕV1), пікову об'ємну швидкість видиху (PEF) та інші показники. Оцінку варіантів вентиляційних порушень здійснювали за Рачинським С.В., Таточенко В.К. (1989). Зниження показників функції зовні