Вы здесь

Синтез 4-оксо-3,4-дигідрохіназолінів на основі амідів та гідразидів 2-N-ацилантранілової кислоти, їх хімічні та біологічні властивості

Автор: 
Криськів Олег Степанович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
3407U002550
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У даному розділі наведені об'єкти та методи досліджень, які повніше відображають характер виконаної роботи і вирішення поставленої проблеми.
У процесі одержання нових перспективних БАР - похідних 3-гідрокси-4-оксо-3,4-дигідрохіназолінів і продуктів їх хімічних перетворень, які є об'єктами дослідження, нами використані загальноприйняті прийоми органічного синтезу.
2.1. Синтез напівпродуктів
Для одержання сполук, що є об'єктами досліджень дисертаційної роботи необхідно було, перш за все, здійснити синтез деяких напівпродуктів. Побудову ядра 4-оксо-3,4-дигідрохіназоліну здійснювали реакціями ацилювання амідів антранілової кислоти, а гетероциклічні фрагменти створювали дією різноманітних циклізуючих реагентів на похідні 4-оксо-3,4-дигідрохіназоліну. Основні методи одержання вихідних сполук, а також деяких інших реагентів, необхідних для виконання поставлених синтетичних завдань, наведені в даному розділі.
Як вихідні сполуки використовували амід антранілової кислоти промислового виробництва, N-гідроксиамід антранілової кислоти (антраніловогідроксамову кислоту - АГК), одержану гідроксиламонолізом метил-2-амінобензоату за модифікованою нами методикою ?108?. Однією із стадій цього способу є розчинення виділеної в кристалічному вигляді натрієвої солі АГК у воді з наступним підкисленням. Але оскільки гідроксамові кислоти легко гідролізують у лужному і дещо важче у кислому середовищі [109], то поряд з основним продуктом - АГК, утворювалась і антранілова кислота. Обидві кислоти мають близькі температури плавлення (різниця становить усього 1 - 2 °С), що створює певні труднощі в роботі. Для запобігання гідролізу нами запропоновано виділяти АГК шляхом додавання до натрієвої солі разбавленої оцтової кислоти, або використовувати у синтезі саму натрієву сіль кислоти 1а. Це дозволило не тільки уникнути стадії виділення кислоти 1а з її солі, але й одержати кінцевий продукт в одну стадію з високим виходом і ступенем чистоти.
Функціональні похідні карбонових кислот використовували промислового виробництва, хлорангідрид моноетилоксалату (етоксалілхлорид) одержували за методикою ?110?.
Розчинники (1,4-діоксан, ДMФА, оцтову кислоту) промислового виробництва очищали згідно методик ?110 - 112?.
2.2. Методи досліджень
2.2.1. Фізико-хімічні методи досліджень
При вивченні властивостей об'єктів дослідження використані фізико-хімічні методи, що дозволяють об'єктивно оцінити їх якість, базуючись на одержаних результатах. Вивчення деяких фізико-хімічних властивостей одержаних речовин проводилися за методиками, наведеними в Державній Фармакопеї України (ДФУ, вид. 1) [113].
Температури плавлення визначали капілярним способом ([113], 2.2.14) на приладі ПТП (М). Елементний аналіз проводили на аналізаторі Carlo Erba CHNS-O EA 1108. Спектри ЯМР 1Н реєстрували на приладі Varian M-200 з робочою частотою 200 мГц в ДМСО-d6, внутрішній стандарт тетраметилсилан.
ІЧ-спектри вимірювали на спектрофотометрі Specord M-80 в таблетках KBr (концентрація речовини 1%) ([113], 2.2.24). УФ-спектри виміряні на спектрофотометрі Specord M-40 в етанолі ([113], 2.2.25).
2.2.2. Біологічні методи досліджень
Віртуальний скринінг. Для попередньої логіко-структурної оцінки можливої біологічної дії похідних 4-оксо-3,4-дигідрохіназоліну та конденсованих гетероциклічних сполук на їх основі використовували програму PASS (Prediction of Activity Spectra for Substances) [114 - 122], котра дає можливість оцінювати фармакологічні ефекти, механізми дії та специфічну токсичність сполуки. Програма PASS, на відміну від інших методів аналізу зв'язку "структура-активність" забезпечує прогнозування спектру активності сполуки, включаючи основну дію і можливі побічні ефекти. Загальна гіпотеза, на якій базуються усі методи аналізу зв'язку "структура-активність", полягають у тому, що виходячи зі схожості хімічної структури сполуки, можна передбачити виявлення ними близьких фармакологічних ефектів. Якщо ж мова іде про сполуки, котрі не були синтезовані цілеспрямовано з метою одержання запланованої біологічної активності, то за наявності у структурі сполуки відповідних фрагментів (дескрипторів) можливо передбачити, що під її впливом на біологічні системи буде виявлятись конкретний біологічний ефект. Навпаки, якщо заздалегідь припускати наявність деякої основної дії у сполуки, то в цьому випадку можливо прогнозувати ймовірні побічні ефекти за хімічною структурою.
Прогнозування у програмі PASS базується на аналізі зв'язку "структура-активність" з використанням навчальної вибірки, що містить великий масив різноманітних хімічних сполук з різними видами біологічної активності. Версія PASS 1.703 може прогнозувати одночасно понад 1000 різних видів біологічної активності - основні та побічні фармакологічні ефекти, механізми дії, мутагенність, канцерогенність, тератогенність та ембріотоксичність.
Точність прогнозу PASS залежить від декількох факторів, найважливішим на сьогодні у цьому підході є якість навчальної вибірки. Ідеальна навчальна вибірка має включати всі біологічно активні сполуки з вичерпною інформацією про їх біологічну активність. Однак, не існує жодної бази даних хімічних сполук, що були б досліджені на всі види біологічної активності. Тому, неповнота інформації про біологічну активність є загальним недоліком усіх баз. З вказаної причини найважливішими вимогами до прогнозу є: велика кількість та різноманітність прогнозованих видів біологічної активності; використання для прогнозування реально існуючої навчальної вибірки; здатність прогнозувати з прийнятною точністю біологічну активність сполук різних хімічних класів, навіть ще не відкритих; оперативність, що дозволить за мінімальний час спрогнозувати та праналізувати спектри біологічної активності багатьох сполук. Програма PASS значною мірою задовольняє ці вимоги.
З певним припущенням можна стверджувати, що структура сполуки визначає її властивості. Тому у програмі PASS основою для опису сполук вибрана стр