Вы здесь

Функціональний стан та адаптаційні можливості підлітків, які проживають в радіоактивно забрудненій зоні

Автор: 
Мельник Світлана Адамівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002607
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1.Організація та предмет дослідження
На протязі 2001 - 2004 років було проведено динамічне обстеження 284 підлітків обох статей віком від 13 до 17 років (1983-1988 років народження), які проживають на території Волинської області, в районах з різним рівнем радіоактивного забруднення. Населення вибраних територіальних утворень є ідентичним за ментальністю та етнічним складом. Умови життя в переважної кількості мешканців близькі за усіма показниками, в тому числі і соціально-економічними. Підлітки обох груп мали постійне місце проживання протягом всього післяаварійного періоду. Всі досліджувані навчались в загальноосвітній школі. В переважній кількості сімей продукти харчування були в основному місцевого виробництва. Слід відмітити, що всі школярі на момент обстеження були практично здорові й не мали скарг на стан здоров'я та самопочуття, і праворукими. Підлітки в яких були скарги на погане самопочуття, в обстеженні участі не брали.
Дослідження проводились два рази на рік? на початку навчального року - у вересні і жовтні та в кінці - на протязі березня і квітня. Враховували зміни коливання фізичної працездатності впродовж робочого дня і тижня. Дослідження фізичної працездатності проводили не раніше, як через 1-1,5 години після прийому їжі в попередньо провітреному приміщенні, при кімнатній температурі 18-22? С.
Гігієнічна характеристика радіаційного забруднення оцінювалась за первинними матеріалами обласної, районних санепідемстанцій.
Експериментальну групу нагляду склали 168 школярів, з них 77 хлопців і 91 дівчина, учнів загальноосвітньої школи села Прилісне Маневицького району Волинської області, які народились і постійно проживають в зоні безумовного (обов'язкового) відселення з величиною паспортної дози загального опромінення більше 5 м3в, тобто зазнали інтенсивного забруднення "довгоживучими" радіонуклідами на ранніх етапах онтогенезу .
Контрольну групу нагляду склали 116 осіб, з них 56 хлопців та 60 дівчат, учнів загальноосвітньої школи села Романів Луцького району Волинської області, які проживають в умовах природного радіаційного фону.
Для поглибленої характеристики фізичного розвитку і рухової системи обстежених осіб, результати дослідження аналізували у віковому аспекті (табл. 2.1)
Таблиця 2.1.
Віковий та статевий склад обстежених експериментальної та контрольної групи (чол.)
Група13
років14
років15
років16
років17
роківхлопцідівчатахлопцідівчатахлопцідівчатахлопцідівчатахлопцідівчатаЕкспериментальна15131628151714191714Контрольна12101315101310101112Всього27232943253024292826
За даними медичної документації оцінена динаміка рівня активності цезію-137 в досліджуваних, які становили експериментальну групу (табл. 2.2.). Середня активність радіоактивного цезію-137 в організмі 13-річних учнів становить 1238±140 Бк, 14-річних - 1415±123 Бк, 15-річних - 1808±99 Бк, 16-річних - 1498±102 Бк, 17-річних випускників - 1810±420 Бк.

Таблиця 2.2
Активність цезію-137 в організмі обстежених експериментальної групи
СтатьАктивність цезію-137 в організмі, Бк (М±m)13 років14 років15 років16 років17 роківХлопці1191,33±
49,291454,44±
83,171027,20±
86,581521,40±
106,482641,20±
126,08Дівчата1526,11±
76,551362,54±
61,202190,20±
113,781483,70±
95,881359,70±
119,90
Шляхом анкетування, ми вивчали й те, які продукти споживають діти на контрольованих територіях, оскільки пов'язане з аварією на Чорнобильській АЕС радіоактивне забруднення великих територій призвело до довгострокового надходження радіонуклідів в сільськогосподарські культури, молочні, м'ясні та рибні продукти. Надмірне забруднення радіонуклідами навколишнього середовища, яке спричинило довготривале опромінення організму дитячого та дорослого населення контрольованої території, спричинене рядом факторів. По-перше - особливостями ландшафту, оскільки село Прилісне розташоване в зоні заболочених заплавин річки Веселуха - правої притоки річки Прип'ять, з різнотравно - осоковими луками на торфово - болотних ґрунтах , які є частково осушені. Кожен з цих природних компонентів робить свій внесок в накопичення Cs-137 рослинами, оскільки рослини, які ростуть в умовах підвищеної вологості ґрунтів, накопичують цезію-137 в 2-7 разів більше, чим на автоморфних ґрунтах. Пов'язане це з тим, що на гігроморфних ґрунтах, де верхня частина профілю, як у нашому випадку, представлена торф'яним горизонтом, домінує обмінна сорбція і практично даний радіонуклід не закріплюється, та майже всі форми його є доступними для рослин. По-друге, з точки зору інтенсивності переходу радіоактивних речовин з ґрунту в рослини, найбільш небезпечними є тимчасово затоплені заплавини, які використовуються під сінокоси і пасовища, для даного населеного пункту існує загроза постійного надходження радіоцезію по ланцюгу ґрунт - рослина - молоко, що призводить до формування значних доз внутрішнього опромінення дорослих і, особливо дітей, внаслідок більш частого вживання [42, 122].
Для досягнення мети і вирішення задач дисертаційної роботи було проведене комплексне обстеження дітей досліджуваних груп.
У відповідності до мети і завдань дослідження, були застосовані статистичний, соціально-гігієнічний та нейрофізіологічні методи дослідження. Основними джерелами інформації були? офіційні статистичні довідники Державного центру медичної статистики Міністерства охорони здоров'я України та АМН України Наукового центру радіаційної медицини, первинні матеріали обласних та районних санепідемстанцій, результати медичних оглядів. Дані про наявність чи відсутність хронічних захворювань, функціональних відхилень у дітей, які мешкають в селі Прилісне Маневицького району, отримані з результатів огляду учнів у вересні 2002 року лікарями - педіатрами. Всіх дітей оглядали вузькі спеціалісти - ендокринолог, педіатр, логопед, оталорінтолог, окуліст, хірург, травматолог, уролог,