Вы здесь

Вплив імуностимуляторів на імунні органи собак в умовах радіаційного забрудненняПорівняльна характеристика вікових структурно-функціональних змін вентромедіального ядра і латеральної області гіпоталамуса та особливості їх реакції на стрес

Автор: 
Дунаєвська Оксана Феліксівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002608
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили протягом 2003-2006 років на кафедрі анатомії і гістології, навчальній ветеринарній клініці факультету ветеринарної медицини та у вимірювальній аналітичній лабораторії науково-дослідного інституту регіональних екологічних проблем Державного вищого навчального закладу "Державний агроекологічний університет" м. Житомира. Радіологічні дослідження проводили в радіологічному відділі Житомирської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини та Житомирському обласному центрі радіологічного контролю.
Територія Овруцького району, згідно картосхеми Житомирської області, за рівнем радіоактивного забруднення населених пунктів за цезієм-137, стронцієм-90 і Постанови Кабінету Міністрів України за №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів від 12.01.93 р. № 17-р і від 27.01.95 р. № 37-р належить до зони радіоактивного забруднення (зона гарантованого добровільного відселення), де щільність радіонуклідного забруднення сільськогосподарських угідь складає 5 - 15 Кі/км? за цезієм-137 (185 - 555 кБк/м?). Місто Житомир не відноситься до зони радіоактивного забруднення (до 37 кБк/м?) [1].
Радіологічні дослідження. Дані про ступінь забруднення радіонуклідами кормів, води, величину експозиційної дози (яку іноді називають гамма-фон або рівень радіації) на територіях Овруцького району та м. Житомира (місця утримання, вигульні майданчики) отримували, використовуючи прилади: геологорозвідувальний сцинтиляційний гамма-радіометр СРП-88Н, радіометр "Припять", РУГ-91 "Адані" та РУБ-Р згідно методик [168]. Питому активність органів імуногенезу визначали за допомогою гамма-спектрометру АК-1 з детекторними кристалами NaI 63 ? 63 мм.
Експериментальні тварини. Для досліду було сформовано дві групи клінічно здорових собак, які народились та утримувались в м. Житомирі та які народились і були вирощені в зоні радіоактивного забруднення (м. Овруч). Співвідношення за статтю становило: самці - самиці 1:1. Ці групи тварин включали 2 вікові підгрупи: цуценята 2-х місячного віку та статевозрілі собаки 2-х років. Віковий підбір дослідних тварин проводився з урахуванням морфологічних, фізико-біологічних та імунологічних аспектів постнатального періоду онтогенезу. Вирішальними чинниками для двохмісячних цуценят стали зникнення колострального імунітету, максимальні розміри тимуса, інволюція якого розпочинається з трьох місяців; для дворічних - досягнення морфофункціональної зрілості імунної системи [9, 88]. Кількість тварин у кожній групі та підгрупі становила десять. Перед постановкою на дослід проводився огляд, аускультація, перкусія, визначення пульсу, температури [166].
Тварин витримували на карантині протягом двох тижнів, проводили при необхідності дегельмінтизацію препаратом прател та знешкодження ектопаразитів. Собак утримували ізольовано у вольєрах з дотриманням усіх санітарних норм, за ними було встановлено постійне клінічне спостереження з обов'язковою термометрією. Регулярно проводили зважування тварин. Маса тіла цуценят становила 4,44 - 5,82 кг. Маса тіла статевозрілих собак знаходилась у межах 21,0 - 24,83 кг.
Раціон для годівлі складався з натурального та комбінованого корму згідно рекомендацій [88] і був збалансований за вмістом білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мікроелементів (табл. 2.1). Всі тварини для досліджень знаходились в однакових умовах годівлі, догляду та утримання.

Таблиця 2.1
Добовий раціон собак
Кормові продукти, гДорослі собакиЦуценята 2-х місяцівМ'ясо і субпродукти100-40060-150Молоко100-300200-400Сир50-20030-50Крупа200-40060-100Хліб200-30030-50Картопля100-20040-50Овочі80-10040-50Жир тваринний20-253-4М'ясо-кісткове борошно50-10010-20Риб'ячий жир-1-3Дріжджі5-101-2Яйця, шт-1 через деньСіль10-153-5Вода, мл на 1 кг ваги4080-120
Вибір напрямків гістологічних, гістохімічних та гематологічних досліджень зумовлений властивостями імуностимуляторів та іонізуючого випромінювання викликати зміни в органах та тканинах. Гістохімічні методи дають можливість зафіксувати в тканинах і клітинах вікові та функціональні зміни, що мають важливе значення для об'єктивної інтерпретації морфологічних змін [47]. На будь-які зміни також одразу реагує і кров, яка характеризується сталим складом і є діагностичним тестом захворювань різноманітного генезу, індикатором стану організму [92, 108].
У якості імуностимуляторів використовували імунофан та гамавіт, які вводили собакам внутрішньом'язово згідно інструкції по використанню цих препаратів (1 мл/100 кг та 0,1 мл/1 кг відповідно).
Для морфологічного і гістохімічного дослідження відбирали у 2-х місячних собак тимус, лімфатичні вузли (нижньощелепні, поверхневі шийні), селезінку; у 2-х річних собак - лімфатичні вузли (нижньощелепні, поверхневі шийні), селезінку (табл. 2.2) з визначенням їх маси (г) в аналогічні терміни з гематологічними дослідженнями.
Гематологічні дослідження. Через десять днів після введення імуностимуляторів здійснювали дослідження крові, тому що саме в цей термін імунорегуляторна дія досягає максимуму. Проводили визначення основних гематологічних показників (вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкограма, ШОЕ). Кров для дослідження відбирали у тварин зранку до годівлі з плечової вени та стабілізували гепарином. Сироватку відділяли загальноприйнятим методом. Всі визначення проводили за відомими методиками з дотриманням правил асептики і антисептики [92, 131]. Так, кількість лейкоцитів і еритроцитів підраховували в камері Горяєва, лейкограму - за диференційним підрахунком в мазках крові, пофарбованих за Романовським-Гімза, вміст гемоглобіну - гемоглобінціанідним методом, ШОЕ способом Панченкова [166].
При дослідженні показників імунної системи визначали ФА, ФІ, загальний білок та його фракції, загальні імуноглобуліни. Визначення кількісті загального білку в сироватці к