Вы здесь

Конструктивно-географічний аналіз ландшафтно-рекреаційних систем (на прикладі Закарпатської області)

Автор: 
Уліганець Сергій Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002731
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
МЕТОДИКА КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНОГО АНАЛІЗУ ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ СИСТЕМ
Особливістю сучасного етапу рекреаційного розвитку є зростання масштабів і
вдосконалення структури процесу рекреаційного природокористування. Особливу
роль в досліджені цих процесів займає конструктивно-географічний аналіз ЛРС.
Методика конструктивно-географічного аналізу ЛРС представляє собою логічно
впорядковану відповідно до визначених наукових підходів та принципів
послідовність (алгоритм) аналізу і оцінки ландшафтно-рекреаційної систем за
методичними розробками, адаптованими відповідно до мети і завдань дослідження (
див. рис. 1.5).
Відповідно до запропонованої алгоритмічної моделі дослідження власне ЛРС
території включає 4 етапи: історико-ландшафтний аналіз
ландшафтно-функціональний аналіз, структурно-ландшафтний аналіз,
ландшафтно-організаційний аналіз, для кожного з яких застосовуються і
розробляються спеціальні групи методів. Співвідношення між ними залежить від
етапу дослідження та рангу досліджуваних одиниць.
2.1. Історико-ландшафтний аналіз. Ретроспективний аналіз розвитку рекреації в
Закарпатті
Специфіка предметно-об'єктної сутності історичного ландшафтознавства передбачає
широке використання інформації багатьох суміжних з геоетнографією наук[137].
Тому, базуючись на засадах історичного ландшафтознавства можна виділити
історичну, археологічну, етнологічну, лінгвістичну, господарську складові
підсистеми “населення” ЛРС.
Історична складова ЛРС аналізується на основі письмових та картографічних
документів, узагальнюючих праць, впорядкованих за історичною періодизацією, які
безпосередньо або опосередковано можуть свідчити про: а) характер
природокористування в межах території та процеси її освоєння: відомості про
сільськогосподарські угіддя, населені пункти, шляхи сполучення, форми та
характер землеволодіння, системи землеробства та промисли; б) стан довкілля та
його динаміку: рослинність, тваринний світ, водойми, несприятливі природні
явища (епізоотії, нашестя сарани, гризунів тощо, посухи, приморозки та ін.); в)
демографічні ситуації: чисельність, структура та густота населення, його
розміщення по території, міграції та їх характер, розселення, величина та
функціональні типи поселень; г) соціально-політичний та економічний стан
суспільства: історичні події, що мають відношення до природокористування й
стану довкілля, державний, адміністративний устрій та кордони, характер
торгово-економічних та воєнно-політичних зв'язків.
Археологічна складова ЛРС базується на даних про комплекси матеріальних
залишків, що визначені територіально та хронологічно (археологічні культури) і
дають уявлення про: а) природокористування - знаряддя праці, залишки свійських
і диких тварин та культурних рослин, конструкційні особливості житла та
традиційні будівельні матеріали, промисли та ступінь їх розвитку, тяжіння
поселень до певних природних елементів; б) стан довкілля - видовий склад і
параметри залишків диких тварин та рослин, дані спорово-пилкового аналізу
культурних шарів та дослідження ґрунтів, похованих під насипами валів, курганів
тощо; в) демографічна ситуація - щільність поселень, їх розміри, густота
забудови, кількість поховань на могильниках, статево-вікова та антропологічна
структура похованих, етнічні та культові особливості поховального обряду,
культові свідоцтва, соціальна диференціація житла і поховань; г)
соціально-політичний та економічний стан суспільства - свідчення про військові
дії, переселення, занепад чи розвиток культури, наявність імпортів, монет і
скарбів, наявність чи відсутність укріплених поселень, спеціалізації озброєнь.
Етнологічна складова ЛРС базується на характеристиках етнічних спільнот
досліджуваної території, господарсько-культурних типів та механізмів взаємодії
етносу з етнічною територією: а) теоретичні положення - вчення про етногенез,
антропогеоценози, господарсько-культурні типи, механізми адаптації етносу до
ландшафту; б) етногеографічна ситуація - етноси, субетноси, етнічні території в
річні часи, релігійна структура та етнорелігійні спільності, міжетнічні
відносини; в) етноекологічна ситуація - традиційні системи природокористування,
харчування, одягу, промислів, ступінь адаптованості до екосистем, сприйняття
природного середовища і його ритміки.
Лінгвістична складова ЛРС основне інформаційне навантаження несе через
топонімічні блоки: а) природокористування - топоніми, що свідчать про форми
господарювання, системи землеробства, процеси освоєння, ви­користання природних
ресурсів; б) стан довкілля - топоніми, пов'язані з назвами рослинних угруповань
та їх станом, диких тварин, а також зволоженням території, продуктивністю
ландшафту; гідроніми, що свідчать про характер стоку, живлення, якість води,
гідробіоту; в) населення - етноси, що населяли територію на різних історичних
етапах (топоніми та гідроніми), розселення, соціальний, релігійний склад
населення та його вірування, свідчення про колишні поселення та укріплення.
Господарська складова ЛРС - це узагальнені відомості про технологічні
особливості природокористування та їх ефективність. Вона складається з блоків:
а) привласнюючі форми - способи полювання, збиральництва та рибальства, обробка
та зберігання продуктів полювання та збиральництва, виготовлення знарядь для
цього, ефективність цих знарядь; б) аграрні форми - знаряддя праці, ротаційні
цикли виробництва, потреби та ефективність використання тяглової сили, добрив,
врожайність, способи та засоби обробки й зберігання продукції; в) тваринницькі
- продуктивність худоби, структура стада, потреби в к