Вы здесь

Хірургічне лікування защемлених гриж черевної стінки з використанням алопластичних матеріалів

Автор: 
Харпола Андрій Ярославович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002973
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження

У відповідності з метою та завданням роботи дослідження складалось з двох частин : експериментальної та клінічної. При її виконанні, ми дотримувались основних вітчизняних та світових норм відповідно до національних ,,Загальних етичних принципів експериментів на тваринах" (Україна, 2001), а також з дотриманням основних положень ,,Правила проведення робіт з використанням експериментальних тварин" Наказ № 755 від 12.08.1977 р., GLP (1981р.), Конвенції Ради Європи про охорону хребетних тварин, що використовують в експериментах та інших наукових цілях, від 18.03.1986р., Директиви ЄЕС № 609 від 24.11.1986р., GCP (1996р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997р.) Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2000рр.) і наказу МОЗ України №281 від 01.11.2000р. та дотримання ,,Загальні етичні принципи експериментів на тваринах"[57].
В якості піддослідних тварин для експериментальної частини роботи використано 124 білих щурі вагою 0,25 - 0.3 кг одного віку, без ознак захворювань, які утримувались у віварії Національної медичної академії післядипломної освіти ім П.Л.Шупика МОЗ України відповідно до загальноприйнятих норм [89] не менше 10 діб перед експериментом. Експериментальне дослідження проводили під наркозом, котрий здійснювали шляхом внутрішньоплеврального введення 5% розчину тіопенталу натрія, після премедикації, для котрої використовували каліпсол, атропіна сульфат та димедрол. Виводили тварин із експерименту шляхом поглиблення наркозу.
В залежності від характеру експерименту його розділили на декілька частин. Для дослідження мікробіологічного пейзажу складових ділянки защемленої грижі у піддослідних тварин 1 групи здійснювали моделювання защемлення петлі кишки та пасьма чепця у котрих грижовий мішок був представлений лише відсепарованою очеревиною, у тварин 2 групи, на відміну від першої, дослід здійснювали після попереднього моделювання грижі черевної стінки із защемленням також петлі кишки та пасьма чепця, а у тварин 3 - лише пасьма чепця. Забір матеріалу для дослідження мікробної контамінації здійснювали у тварин першої групи на 2 та 4 годину після моделювання защемлення, у другій групі на 2, 4, 6 годину, а у 3 групі на 12, 24 та 36 години. Для дослідження особливостей перебігу післязащемленої (петля кишки та пасьмо чепця) герніопластики у тварин 4 групи досліджували особливості перебігу репаративного процесу ділянки аутогерніопластики на 7, 21, 90 добу післяопераційного періоду. На відміну від 4 групи тваринам 5 групи проводили аллогерніопластику (поліпропіленовою великопористою сіткою) з локальним підведенням діоксизолю до 7 доби, а у тварин 6 групи на відміну від п'ятої локально використовували ще і магнітне поле в пульсуючому режимі (апарат АМТ - 02 ,,Магнітер") фрагментарно протягом першого тижня післяопераційного періоду. Рану у піддослідних тварин зашивали металевою ниткою з метою запобігання вигризуванню швів твариною.
Клінічний матеріал склали 346 пацієнтів з яких 334 хворих із ЗГЧС були оперовані в ургентному порядку в 1,2,4, хірургічних відділеннях лікарні швидкої медичної допомоги м. Києва з 2000 по 2005 роки. У 108 пацієнтів, що склали І групу (контрольну) виконували аутогерніопластику, тоді як у 226 хворих 2 групи проводили аллогерніопластику (поліпропіленовою великопористою сіткою) з локальним підведенням діоксизолю та застосуванням магнітного поля в пульсуючому режимі протягом першого тижня післяопераційного періоду.
Крім того, на 12 хворих (які померли від нехірургічних захворювань) віком від 35 до 45 років, що були розділені ще на дві групи 3 і 4 досліджували морфологічні особливості черевної стінки. У пацієнтів 3 групи грижі черевної стінки були відсутні, тоді як у хворих 4 групи вони мали місце комбінованої локалізації.
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих по статті та за віком
Група хворихВік хворих (роки)Всього20-2930-3940-4950-5960 і більшеІЧоловіки7910162062Жінки378111746ІІЧоловіки1218243357144Жінки81116182982Всього 30455878123334
Переважну більшість оперованих склали пацієнти віком понад 40 років їх було 259, серед котрих 99 жінок (табл.2.1.1). Серед осіб працездатного віку найчастіше оперуються в ургентному порядку пацієнти (78) у віковому проміжку 50-59 років, що нерідко спричинено неадекватними не лише об'єктивними причинами. Серед усіх оперованих з приводу ЗГЧС співвідношення між чоловіками та жінками складає 2.6 до 1, тобто майже у тричі частіше ця патологія зустрічається у чоловіків.
Аналіз тривалості анамнезу захворювання (табл.2.1.2) дозволяє при наявності первинної грижі черевної стінки відстежувати особливості стану диспансерного огляду у медичних закладах, а також деонтологічної налаштованості хворих для здолання недуги, тоді як при рецидивних грижах виникає можливість простежувати не лише недоліки та переваги певних медико-соціальних підходів до вирішення даної проблеми, але і негативність об'єктивних та суб'єктивних факторів провокуючих до повторного виникнення патологічного стану. Слід зазначити, що майже у кожного третього - 105 хворих - грижовий анамнез складає від 3 до 5 років, 90 пацієнтів мали анамнез від 5 до 10 років, а у 45 пацієнтів він перевищував навіть 10 років, що відображає досить негативні популяційні тенденції у пацієнтів із ЗГЧС.
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих по тривалості грижового анамнезу
Група хворихТривалість грижового анамнезуВсьогоДо 1 року1- 3 роки3- 5 років5-10 роківБільше 10 роківІЧоловіки4102119862Жінки511129946ІІЧоловіки1127484315144Жінки91724191382Всього 29651059045334
Аналіз терміну госпіталізації (табл.2.1.3) виявив, що переважна більшість хворих - 203 ( до 1 години 33 хворих, з 1до 3 годин -71 та з 3 до 6 годин 99 пацієнтів) госпітал