Вы здесь

Ефективність та безпека застосування флуоксетину при лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця, коморбідну з соматогенними депресіями.

Автор: 
Семененко Святослав Ігорович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
3407U003021
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Клінічна характеристика досліджуваних хворих

Згідно основним завданням дослідження, було обстежено 340 хворих, що відповідало необхідності як діагностичних так і фармакотерапевтичних підходів до коморбідного депресивного епізоду на тлі ІХС.
Основна група хворих (140 осіб з діагнозом ІХС - стенокардія напруги) спостерігались під час госпіталізації у 18 відділення обласної психіатричної лікарні ім. Ющенка у м. Вінниці та в Український державний НДІ реабілітації інвалідів у м. Вінниці. Всім хворим було роз'яснено мету дослідження, методи обстеження, отримано їх згоду на проведення спостережень.
Верифікацію діагнозів ішемічної хвороби серця проводили на стаціонарному етапі, відповідно до методичних рекомендацій з діагностики серцево-судинних захворювань [113]. Перелік діагностичних досліджень охоплював: оцінку синдрому стенокардії, підтвердженого документально перенесеного гострого інфаркту міокарду, ЕКГ в спокої, при відсутності протипоказів - велоергометрію, за показами Ехо-КГ, Холтеровське моніторування.
Критеріями включення в дослідження було: наявність у хворих верифікованого діагнозу стенокардії напруги та діагностованої за допомогою самоопитувальника Цунга і підтвердженої лікарем-психіатром соматичної депресії; згода хворих на шеститижневе спостереження на тлі комплексної фармакотерапії, біохімічний контроль рівнів серотоніну крові та ваніліл-мигдальної кислоти сечі в амбулаторних умовах.
Критеріями виключення з дослідження було: хворі з несоматичними депресіями, відсутність підтвердженого діагнозу ІХС; хворі, що приймали за місяць до дослідження антидепресанти з будь-яких відомих груп; хронічний алкоголізм; із дослідження також були виключені хворі із значними порушеннями серцевої діяльності - хронічною серцевою недостатністю ІІБ-ІІІ стадії, персистуючими або постійними аритміями серця; хворі з патологічними змінами в аналізах крові або сечі; хворі з важкими захворюваннями нервової системи, органів дихання, шлунково-кишкового тракту, цукровим діабетом; хворі віком старше 70 років.
На другому етапі, після формування групи пацієнтів для спостереження, на кожного з них заповнювали детальний анамнестичний протокол, який включав: характеристику професійного маршруту, наявність несприятливих варіантів способу життя (тютюнопаління, зловживання алкоголем), характеристику спадковості відносно судинної патології по першим та другим лініям спорідненості, попереднє фармакологічне лікування, тощо. Детальний анамнестичний протокол був необхідний для вирішення ряду питань:
* оцінити структуру факторів ризику та надати хворим відповідні рекомендації - до покращення способу життя, кінцевою метою чого повинна бути комплексна програма лікування та вторинної профілактики серцево-судинних катастроф;
* провести аналіз можливих причин виникнення соматичних депресій;
* згрупувати хворих на ІХС за клінічними та індивідуальними ознаками та факторами ризику, що в подальшому може сприяти більш ефективній комплексній реабілітації.
Всі хворі, що були включені в дослідження за протоколом, були поділені на декілька груп - в залежності від завдання та варіантів фармакотерапії.
1. Першу групу склали 30 пацієнтів з ішемічною хворобою серця у яких не було діагностовано депресивного епізоду, що приймали комплексну терапію ІХС.
2. Другу групу склали 30 пацієнтів у яких діагностовано депресивний епізод і які не вживали антидепресивного препарату флуоксетину, а приймали комплексну терапію ішемічної хвороби серця.
3. Третю групу склали 80 пацієнтів у яких діагностовано депресивний епізод і які на тлі комплексної фармакотерапії ІХС приймали антидепресивний препарат флуоксетин (в дозі 20 мг/добу), з них у 30 хворих - з проведенням біохімічного контролю; вони повторно обстежувалися клініко-інструментальними методами через 6 тижнів лікування.
4. Окремо виділена четверта група, що складала 200 пацієнтів з ІХС, для скринінгової оцінки порушень психологічного стану, за допомогою чотирьох опитувальників та діагностики нейродинамічних змін. В якості контрольної групи порівняння були запрошені до дослідження 100 практично здорових осіб.
Загальна кількість обстежених пацієнтів становить 140 хворих на ІХС.

2.1.1. Клінічні особливості хворих першої групи з наявною ішемічною хворобою серця, у яких не було діагностовано депресивного епізоду, що приймали комплексну терапію ІХС

Цю групу складали 30 пацієнтів, з них - 19 жінок та 11 чоловіків, середній вік яких склав 53,2 ± 4,1 роки (з коливанням від 41 до 68 років). Після верифікації діагнозу ІХС комплексом клінічних та інструментальних методів дослідження було встановлено, що хворі на ІХС складали 9 осіб - (30,0 %) та у 21 хворого спостерігали комбінацію ІХС та ГХ ІІ-ІІІ (70,0 %), серед них переважали пацієнти із стенокардією напруги ІІІ функціонального класу (23 особи).
Всі хворі, за даними анамнестичного протоколу, проживали в нашому регіоні більше 5 років (в середньому 25,5±4,3 роки), що підтверджує їх подібні популяційні особливості. Супутніми діагнозами були: остеохондроз хребта - у 23,3 %, периферійні захворювання судин - варикозна хвороба у 12,2 %, захворювання шлунково-кишкового тракту в фазі ремісії - 36,3 %, захворювання легеневої системи в фазі ремісії - 26,4 %. Інші важкі захворювання не зустрічалися - згідно з критеріями виключення з дослідження (табл. 2.1).

Таблиця 2.1
Характер праціПрофесійні шкідливостіВид праціЧастотаВидЧастотаАбс.%Абс.%Важкий фізичний310,0Не відмічають1756,7Легкий фізичний620,0Токсичні пилі310,0Розумова праця1033,3Перепади температур516,7Легкий фізичний + розумова праця516,7Токсичні пари26,6Не працюють620,0Комб. шкідливостей310,0Всього30100,0Всього30100,0
Отже, серед досліджених хворих переважали особи з розумовою працею та легким фізичним навантаженням (до 70,0 %). Серед професійних шкідливостей на робочому місці спостерігалися впливи