Вы здесь

Біологічні процеси в рослинах і ґрунті та продуктивність кукурудзи при застосуванні гербіциду Базис 75, Зеастимуліну і Рексоліну в умовах Правобережного Лісостепу України.

Автор: 
Заболотний Олександр Іванович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U003206
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Місце проведення досліджень
Досліди з вивчення впливу гербіциду Базис 75, Зеастимуліну і Рексоліну на фізіолого-біохімічні процеси в рослинах, мікробіологічну активність ґрунту, забур'яненість та продуктивність посівів кукурудзи проводили на дослідному полі навчально-науково-виробничого відділу Уманського державного аграрного університету, розташованого в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровсько-Бузького округу Лісостепової правобережної провінції України протягом 2003-2005 років. Виробничий дослід та впровадження наукових розробок здійснювали в СТОВ "Стебне" Звенигородського району Черкаської області на площі 30 га.

2.2. Грунтово-кліматичні умови

Ґрунтовий покрив дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі. У ньому поєднано ознаки типових чорноземів і темно-сірих лісових грунтів, спостерігається диференціація профілю, яка характерна для сірих лісових грунтів, чітко виявляється елювіальний і ілювіальний горизонти, біляста крем'янкова присипка в гумусному горизонті, ущільнення і оглинення в середній частині профілю, глибока вилугуваність карбонатів. Грунти цієї різновидності займають біля 16% загальної площі Лісостепу України і поширені в правобережній його частині, характеризуються відносно однорідним гранулометричним і хімічним складом за профілем, вилугованістю його від легкорозчинних солей, ілювіальним характером розподілу карбонатів, значним нагромадженням елементів живлення в гумусовому горизонті [158]. За даними кафедри агрохімії та ґрунтознавства Уманського ДАУ, ці грунти відзначаються глибоким заляганням карбонатів та невисоким вмістом в орному шарі гумусу (3,20 - 3,31%). Ступінь насиченості грунту основами знаходиться в межах 89,8 - 92,5%, реакція розчину середньокисла (pHKCL 5,5), гідролітична кислотність 1,93 - 2,26 мг. - екв./100 г грунту, вміст рухомих форм фосфору та калію (за методом Чирикова) - 120 - 132 мг/кг грунту, азоту лужногідролізованих сполук (за методом Корнфілда) - 103 мг/кг ґрунту [33, 41]. Властивості грунту та рельєф дослідного поля за своїми особливостями відповідають ґрунтовим різновидностям помірно- континентальної східноєвропейської частини.
На утворення одиниці сухої речовини кукурудза витрачає майже удвічі менше води, ніж зернові культури першої групи. Її транспіраційний коефіцієнт в середньому становить 246 (174 - 406). Це він міг би стати підставою для віднесення кукурудзи до посухостійких рослин. Проте після утворення на рослинах 8 - 9 листків і особливо з появою волоті потреби кукурудзи у волозі різко зростають, досягаючи максимуму в період від початку цвітіння (викидання волоті) до початку молочної стиглості. Триває він приблизно місяць і є найбільш критичним для кукурудзи за її потребою у волозі. В цей період кукурудза використовує близько 70% вологи від загальної спожитої її кількості. Оптимальна вологість грунту в період активної вегетації має становити 75 - 80% ПВ, що забезпечується випаданням улітку до 300 мм опадів.
Разом з тим надлишок вологи, зокрема близьке залягання ґрунтових вод, негативно впливає на розвиток кукурудзи.
Найкраще вона росте і розвивається на грунтах з глибоким гумусовим горизонтом, достатньою кількістю легкозасвоюваних поживних речовин і нейтральною або злегка кислою реакцією ґрунтового розчину (рН 5,5 - 7,0).
Мінімальна температура проростання насіння - при + 10 0С на глибині його заробки. Сума біологічно активних температур, необхідна для дозрівання скоростиглих гібридів і сортів, становить 1800 - 2000 0С, середньо- і середньо ранньостиглих 2300 - 2600 0С, пізньостиглих 3000 - 3200 0С [99].
За даними метеостанції Умань, середньобагаторічна кількість опадів в умовах проведення досліджень складає 633,0 мм, проте в окремі роки спостерігаються значні відхилення. Опади протягом року розподіляються нерівномірно. В теплий період ( квітень - жовтень ) випадає біля 70% річної кількості. Гідротермічний коефіцієнт у середньому рівний 1,18, але він значно коливається за періодами вегетації рослин. За тепловим режимом клімат регіону - помірно-середньо-континентальний. Безморозний період продовжується 160-170 днів. Період з річною сумою температур, що перевищує +100С, триває 140-160 днів, сума річних температур вищих +100С дорівнює 26-300С. Середньодобова температура понад +50С триває 205-215 днів (додаток А 1).
Літо характеризується високими температурами - середня температура цього періоду становить +19 0С з коливаннями в окремі роки від +17 до +220С. Теплий і вологий період літнього сезону сприяє нормальній вегетації всіх районованих сільськогосподарських культур. Переважаючі літом вологі західні вітри приносять значну кількість опадів. Але в окремі роки спостерігається літня посуха, обумовлена тривалим і значним дефіцитом опадів з підвищеною температурою повітря, внаслідок чого втрачається значна кількість вологи ґрунту.
Осінь - найчастіше тепла, сонячна, іноді тривала. Перехід середньодобової температури нижче +100С спостерігається лише в середині жовтня, коли погода стає хмарною і дощовою та відмічаються перші приморозки. Для пізньої осені характерна мінлива температура з періодичним випаданням дощу чи снігу, які сприяють поповненню ґрунтової вологи.
Зима переважно тепла, з частими відлигами і хмарною погодою. Середня температура повітря в найхолодніші місяці - мінус 60С. Ґрунт часто розмерзається, що сприяє кращому використанню зимових опадів. Під час відлиг температура може підвищуватися до плюс 9-120С. Такі перепади температур супроводжуються утворенням льодової кірки. В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, в тому числі й кукурудзи.
Погодні умови в роки проведення досліджень були типовими для зони з деякими відмінностями як в цілому за вегетацію, так і за окремі періоди, причому, відмінності в окремі періоди можна характеризувати